Справа № 2-1568/2008 року
07 травня 2008 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі : головуючого - судді Нікітенко Н.П., при секретарі Толстіковій Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, зазначивши, що 24 жовтня 2007 року ними укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 За умовами вказаного договору позивач передає у власність відповідача належну їй на праві власності 31/100 частину жилого будинку № 34 по вул. Щасливій в м. Запоріжжі, розташованого на земельній ділянці площею 616 кв.м., з відповідною частиною господарчих та побутових будівель і споруд. Відповідно до п.4 Договору, відповідач зобов»язалася довічно повністю утримувати позивача, а саме: забезпечувати її харчуванням, одягом, взуттям, доглядом, необхідною допомогою, належними лікарськими засобами, які визначаються лікарськими рецептами, та залишити в її користуванні вказану частину будинку. Пунктом 5 Договору визначена вартість матеріального забезпечення - 500,00 грн. щомісяця. Проте, в порушення умов Договору відповідач не виконує свої зобов»язання за договором. Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням про належне виконання умов договору, але відповідач відмовляється від виконання умов договору та його розірвання.
У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з»явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.6 Договору, він може бути розірваний у судовому порядку у випадку невиконання його умов та відмови від його добровільного розірвання однією зі сторін.
Частиною 1 ст. 755 ЦК України передбачено, що договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем своїх обов»язків, незалежно від його вини.
Судом встановлено, що 24 жовтня 2007 року сторонами укладено договір довічного утримання. За умовами вказаного договору позивач передає у власність відповідача належну їй на праві власності 31/100 частину жилого будинку № 34 по вул. Щасливій в м. Запоріжжі, розташованого на земельній ділянці площею 616 кв.м., з відповідною частиною господарчих та побутових будівель і споруд. Відповідач зобов»язалася довічно повністю утримувати позивача, Проте, в порушення умов Договору відповідач не виконує свої зобов»язання за договором. Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням про належне виконання умов договору, але відповідач відмовляється від виконання умов договору та його розірвання.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання у звязку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов»язків за договором, відчужувач набуває права власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
Таким чином, на підставі викладеного, договір довічного утримання, укладенний сторонами, підлягає розірванню, та за позивачем необхідно визнати право власності на 31/100 частину жилого будинку № 34 по вул. Щасливій в м. Запоріжжі.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню і витрати понесені позивачем по оплаті держмита у сумі 165 грн. 56 коп і витрати на інформаційно-технічне обслуговування у розмірі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 10,60,88,212,215,294 ЦПК України, ст. 526, ч.1 ст. 755, ч.1 ст. 756 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договру довічного утримання - задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання від 24 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2»ю Володимирівною, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 31/100 частину будинку № 34 по вул. Щасливій в м. Запоріжжі, розташованого на земельній ділянці площею 616 кв.м., з відповідною частиною господарчих та побтових будівель і споруд.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - держмито у розмірі 165 грн 56 коп та 30 грн 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя : Н.П. Нікітенко