Справа № 163/842/20
Провадження № 2/163/267/20
28 вересня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Чишія С.С.
з участю секретаря Філімонюк О.І.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
У позовній заяві ОСОБА_1 просить ухвалити рішення про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що є власником будинку за вищевказаною адресою. Окрім неї та дочки, в будинку зареєстрований відповідач, який був членом її сім'ї як співмешканець. Через неправомірну поведінку відповідача стосунки між ними припинились. Останній виселився з будинку, однак залишився бути зареєстрованим. На її неодноразові звернення знятись з реєстрації відповідач відмовляється. Упродовж року в будинку він не проживає, зв'язків не підтримують. Через реєстрацію відповідача в будинку не може реалізувати своє право на субсидію і це викликає певні непорозуміння із чоловіком, з яким одружилась в березні 2019 року. Відповідач має інше житло, у її будинку зареєстрований лише формально, тому зняття його з реєстрації не порушить його житлових прав.
Позивач в канцелярію суду подала заяву, у якій позов підтримала, просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідач про розгляд справи по суті двічі повідомлявся шляхом публікації на офіційному сайті суду судового оголошення, однак в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неможливості розгляду справи за його відсутності не сповістив.
За таких обставин суд провів розгляд позову в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Аналізом доказів суд встановив наступні фактичні обставини.
Позивач є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку від 11.09.2015 року та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.09.2015 року.
Відповідно до виданої Рівненською сільською радою Любомльського району довідки від 18.03.2020 року у вищевказаному будинку окрім позивача, її дочки ОСОБА_3 також зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , як колишній співмешканець позивача.
З інформації Любомльського відділу поліції від 04.09.2019 року вбачається, що 25.03.2018 року мало місце звернення до відділу поліції з приводу неправомірних дій відповідача стосовно дочки позивача (намагався її вдарити).
Складеними в.о. старости Гущанського старостинського округу Рівненської сільської ради Любомльського району за результатами опитування свідків, якими у тому числі є сусідами позивача, актами від 11.09.2019 року та від 18.03.2020 року стверджено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає у будинку позивача з лютого 2019 року.
01.03.2019 року позивач уклала шлюб із ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 .
Відповідно із ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
За приписами ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
У справі встановлено, що позивач є власником спірного житла. Відповідач у ньому проживав і зареєструвався як співмешканець позивача, проте їх стосунки припинились та позивач в березні 2019 року уклала шлюб з іншим чоловіком.
Відповідач у будинку не проживає уже більше року і упродовж усього цього періоду житлом не цікавився.
Отже, очевидним є те, що відповідач з власної ініціативи виселився з будинку, у ньому не проживає, жодного інтересу не проявляє у зв'язку з припиненням стосунків з позивачем.
Такі причини відсутності в будинку в розумінні житлового законодавства не є поважними, тому підстави для подальшого збереження за відповідачем права користування цим житлом не вбачаються.
За таких обставин суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту у заявлений спосіб шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Ім'я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Ім'я відповідача - ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 .
Головуючий : суддя С.С.Чишій