Справа № 2-7258/11
Провадження № 6/161/336/20
21 вересня 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні,-
Представник заявника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» Скрипка Анастасія Олександрівна звернулася в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2011 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №530-ПКП від 03 червня 2008 року у розмірі 7642,79 грн. та судовий збір у розмірі 196,43 грн.
Відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень Другий ВДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) здійснює примусове виконання рішення суду АСВП 43259811.
06 травня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТзОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладено договір GL6N414484 про відступлення права вимоги, за умовами якого банк, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону, передав, а новий кредитор прийняв у власність право вимоги за кредитним договором.
На підставі ст. 512, ст. 514 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України заявник просить замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача ПАТ «КБ «Надра» на нового стягувача ТзОВ «ФК «Сіті Фінанс» у виконавчому провадженні №43259811 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №530-ПКП від 03 червня 2008 року у розмірі 7642,79 грн. та судовий збір у розмірі 196,43 грн.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, однак у письмовій заяві просить суд розглянути заяву за відсутності представника ТзОВ «ФК «Сіті Фінанс».
Боржник у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
У відповідності до положень ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У зв'язку неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2011 року позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, вирішено: стягнути з ОСОБА_1 в користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 7642 гривні 79 копійок; стягнути з ОСОБА_1 в користь ПАТ «КБ «Надра» судові витрати по справі, а саме: 76 гривень 43 копійки судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень Другий ВДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) здійснює примусове виконання рішення суду АСВП 43259811 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як слідує з матеріалів справи, 06 травня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТзОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладено договір GL6N414484 про відступлення права вимоги, за умовами якого банк, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону, передав, а новий кредитор прийняв у власність право вимоги за кредитним договором.
Відповідно до додатку №1 до договору GL6N016600 про відступлення права вимоги ПАТ «КБ «Надра» відступило новому кредитору ТзОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» право вимоги за кредитним договором №530-ПКП від 03 червня 2008 року щодо боржника ОСОБА_1 .
Таким чином, ТзОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» набуло статусу правонаступника ПАТ «КБ «Надра», в тому числі й щодо права вимоги за кредитним договором №530-ПКП від 03 червня 2008 року до боржника ОСОБА_1 .
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Виходячи з положення ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою згідно ч.1 ст.512 ЦК України, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно ч.1 ст.514 ЦК України.
Відповідно п. 1,2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122цс13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували па момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Відповідно змісту ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов'язків, що особисто не пов'язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.
Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов'язанні.
Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у разі заміни кредитора у зобов'язанні правонаступником, а суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.
У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
У рішенні Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Вказані правові висновки, зокрема, викладено в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 2-а-1864/10 (адміністративне провадження № К/9901/558/18)
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Зважаючи на те, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд приходить до висновку, що заява про заміну стягувача його правонаступником підлягає до задоволення.
Керуючись ст.442 ЦПК України, ст. 512 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», суд -
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні - задовольнити.
Замінити стягувача публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» ( код ЄДРПОУ 39508708) у виконавчому провадженні №43259811 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №530-ПКП від 03 червня 2008 року у розмірі 7642,79 грн. та судового збору у розмірі 196,43 грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення ( виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту ухвали - 25 вересня 2020 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк