Справа № 161/14812/20
Провадження № 2/161/3678/20
28 вересня 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.
з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Луцької міської ради, ОСОБА_4 , приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області - Красневич Олександр Анатолійович, про визнання недійсним договору іпотеки,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом, просить визнати недійсним договір іпотеки, укладений 26 листопада 2019 року, між фізичною особою ОСОБА_3 та фізичною особою ОСОБА_4 , предметом іпотеки, за яким є житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0594 га, кадастровий номер : 0710100000:22:144:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Одночасно із позовом, ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, мотивуючи тим, що житловий будинок, в якому проживає його малолітня дитина - ОСОБА_2 , без її згоди, може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Окрім того, вартість будинку та земельної ділянки в декілька разів перевищує розмір позики.
Заяву обґрунтовує тим, що 26 листопада 2019 року між фізичною особою ОСОБА_3 та фізичною особою ОСОБА_4 (колишньою дружиною позивача - третя сторона) був укладений договір іпотеки, згідно з яким в іпотеку був переданий житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0594 га, кадастровий номер : 0710100000:22:144:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Горбач Л.С.
Вказаний договір іпотеки укладався 26 листопада 2019 року, саме в той момент, коли у житлі, яке передавалося в іпотеку, проживала малолітня дитина , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час посвідчення спірного правочину нотаріусом не вжито заходів для отримання згоди органу опіки та піклування на укладення договору, при тому, що були наявні відомості щодо права користування чи права власності малолітньою дитиною, яка зареєстрована за місцем проживання, а саме: за адресою : АДРЕСА_1 з 25 листопада 2019 року.
07 липня 2020 року відповідачем - ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_4 надіслано Вимогу про усунення порушень виконання основного зобов'язання та іпотечного договору. У вимозі йшлося про те, що у разі невиконання зазначеної вимоги Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку».
07 вересня 2020 року , на підставі оспорюваного договору іпотеки від 26.11.2019 року, до відповідача ОСОБА_3 перейшло право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0594 га, кадастровий номер : 0710100000:22:144:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0594 га, кадастровий номер : 0710100000:22:144:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить - ОСОБА_3 .
У зв'язку з наведеним, житловий будинок, де проживає малолітня ОСОБА_2 , неповнолітній - ОСОБА_5 , без їх згоди передано в користь відповідача - ОСОБА_3 в подальшому може бути переданий (проданий, заставлений) третім особам, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В цьому житловому будинку на даний час проживають двоє неповнолітніх: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також їхня матір - ОСОБА_4 . Правочин укладався без згоди дітей та без згоди органу опіки та піклування. Право власності на будинок і земельну ділянку вони вже втратили. Є реальна загроза втрати ними житлового будинку.
Враховуючи те, що вартість будинку та земельної ділянки в декілька разів перевищує розмір позики, це стимулює відповідача в реалізації наміру заволодіти ним та перепродати до відповідного рішення суду за позовом.
Між сторонами наявний дійсний спір та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Посилаючись на вищенаведене, заявник просить, з метою не відчуження на користь третіх осіб спірного житлового будинку, без його згоди , задовольнити заяву про забезпечення позову у справі №161/14812/20.
Згідно ст.149 ЦК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як випливає із змісту ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Правова природа арешту майна, вчиненого у зв'язку із провадженням в цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи, зокрема може відчужити майно, а тому підставою забезпечення позову є саме обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що спір між сторонами є реальним та носить матеріальний характер.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що заяву слід задовольнити, оскільки невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 151 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №161/14812/20 за позовом ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Луцької міської ради, ОСОБА_4 , приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області - Красневич Олександр Анатолійович, про визнання недійсним договору іпотеки - задовольнити
Накласти арешт на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0594 га, кадастровий номер : 0710100000:22:144:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаного будинку та земельної ділянки.
Ухвалу до негайного виконання надіслати у Другий відділ державної виконавчої служби міста Луцька Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а).
Про результати виконання ухвали Другому відділу державної виконавчої служби міста Луцька Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) повідомити суд.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Луцького міськрайонного суду Івасюта Л.В.