Справа № 159/4928/20
Провадження № 1-кс/159/1432/20
про часткове задоволення клопотання про арешт майна
29 вересня 2020 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020030110001302 від 19.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, про арешт майна, -
Старшим слідчим ОСОБА_3 , за погодженням з процесуальним прокурором ОСОБА_4 , внесено до суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020030110001302 від 19.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ Ковельського відділу поліції ГУ Національної поліції у Волинській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2020 року за №12020030110001302.
Досудовим розслідування встановлено, що 18.09.2020 року, близько 11 год. 00 хв., громадянин ОСОБА_5 , умисно пошкодив стіну в будівлі паливної, розміщеній по АДРЕСА_1 , чим громадянці ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завдав майнової шкоди на суму 10000 гривень.
Під час проведення огляду місця події 18.09.2020 року на неогородженій місцевості, яка розташована на хуторі Калинівка Ковельського району Волинської області, на вказаній земельній ділянці розташована будівля, яка побудована з піноблоку білого кольору. За піноблоками ліворуч, на момент проведення огляду знаходиться пошкоджена стіна вказаного приміщення, а саме - наявний отвір в стіні розмірами близько 4,5 метрів та трьох - 2,5 м у висоту. Крім того, також наявні обламки піноблоку та обламки червоної цегли. На даху наявний нехарактерний зріз металочерепиці.
Крім цього, слідчий вказує, що у провадженні слідчого відділення перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030110001165 з попередньою правовою кваліфікацією ч.3 ст.358 КК України.
В ході проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні було попередньо встановлено, що громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за попередньою змовою між собою, підробили технічну документацію із землеустрою на земельні ділянки, належні ОСОБА_9 та розписку про купівлю споруди критого току, чим ОСОБА_9 завдали майнової шкоди.
Враховуючи викладене, слідчий вважає, що будівлі, які розташовані на земельній ділянці 0722189300:05:002:0382, яка розташована по АДРЕСА_1 , а саме: відокремлена фермерська садиба, мансандра, паливна самі по собі та в сукупності з іншими речами та документами в подальшому можуть виступати важливими речовими доказами вчинення кримінального правопорушення, зокрема підтвердження факту пошкодження майна, а також для встановлення суми завданих збитків в ході проведення в подальшому оціночно-будівельної експертизи. Вказаневище дає достатні підстави вважати, що перераховані вище речі містять на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час вчинення кримінального правопорушення, а тому слід накласти арешт на будівлі, які розташовані на вказаній земельній ділянці, а саме - на відокремлену фермерську садибу, мансандру, паливну.
Слідчий та прокурор звернулись до слідчого судді з заявами, в яких просять розглянути дане клопотання про арешт майна без їх участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по вказаних матеріалах, дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешт майна.
Тимчасовим вилученням майна, згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п. 1 ч. 2, ч. ч. 3, 11 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні органу досудового розслідування знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 19.09.2020 року за №12020030110001302, з правовою кваліфікацією правопорушення за ч. 1 ст. 194 КК України, в межах якого й подано дане клопотання.
Враховуючи, що будівля паливної, що розміщена по вул. Варшавська, 6 на хуторі Калинівка Ковельського району Волинської області дійсно є речовим доказом по даному кримінальному провадженню, вказана будівля відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, а тому, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного об'єкта нерухомості, на нього слід накласти арешт.
При цьому, слідчий суддя вважає, що через неможливість розпорядження вказаним майном інтереси інших осіб не будуть порушені, а обмеження розпорядження ним, з огляду на потреби кримінального провадження, є розумним та співрозмірним, оскільки в подальшому сам по собі або в сукупності з іншими речами та документами може виступати важливим речовим доказом, може бути використаний як доказ.
Що ж стосується накладення арешту на інші будівлі, які розташовані на земельній ділянці 0722189300:05:002:0382, яка розташована по АДРЕСА_1 , а саме - відокремлену фермерську садибу, мансандру, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Згідно вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Перевіряючи обґрунтованість даного клопотання в частині накладення арешту на вказані об'єкти нерухомості, як того вимагають положення ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Підставою накладення арешту на відокремлену фермерську садибу, мансандру у клопотанні слідчого зазначено те, що є достатні підстави вважати, що це майно є речовим доказом, що підтверджує вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.
В той же час, слід зазначити, що безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, в даному кримінальному провадженні є будівля паливної, про що зазначено у витязі з ЄРДР, а не відокремлена фермерська садиба та мансандра.
Дослідивши вказані обставини та документи, що їх підтверджують в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов переконливого висновку про те, що органами досудового розслідування не наведено в клопотанні підстав для арешту відокремленої фермерської садиби та мансандри, оскільки вони не відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, а також не доведено ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України.
Таким чином, клопотання в цій частині є необґрунтованим, а відтак - вбачається наявність підстав для відмови у його задоволенні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання старшого слідчого Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна, - задовольнити частково.
Накласти арешт на будівлю паливної, яка розташована на земельній ділянці 0722189300:05:002:0382, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , заборонивши відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним об'єктом нерухомості.
В задоволенні решти клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню старшим слідчим Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , на якого покласти обов'язок інформувати про неї заінтересованих осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду ОСОБА_1