29 вересня 2020 року справа № 200/7007/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Покровськводоканал» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року (повний текст складено 12 серпня 2020 року в м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 200/7007/20-а (суддя в 1 інстанції - Стойка В.В.) за позовом Комунального підприємства «Покровськводоканал» до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа - ОСОБА_1 про визнання незаконними дій та скасування постанов,-
Комунальне підприємство «Покровськводоканал» (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якому просив скасувати постанови про накладення штрафу від 24.04.2020 року та від 07.07.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.03.2020 року Головним державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було прийнято постанову про відкриття провадження за ВП № 61462327 на підставі виконавчого листа, виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про зобов'язання КП «Покровськводоканал» здійснити за власний рахунок демонтаж, транспортування, перевірку, монтаж та опломбування засобу вимірювальної техніки спожитої води в квартирі АДРЕСА_1 . Зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
16.03.2020 року позивач звернувся до державного виконавця з клопотанням, в якому просив виконавця звернутися до суду з власної ініціативи із заявою про встановлення способу та порядку виконання судового рішення з наведених у клопотанні підстав. Так як відповіді на вказану заяву надано не було, 30.04.2020 року позивач звернувся до місцевого суду із позовною заявою про визнання бездіяльності державного виконавця (щодо ненадання відповіді на заяву) протиправною.
30.04.2020 року позивачем було отримано постанову від 24.04.2020 року ВП № 61462327 про накладення штрафу в розмірі 5100,00грн.
27.07.2020 року позивачем було отримано постанову від 07.07.2020 року ВП № 61462327 про накладення штрафу в розмірі 10200,00грн.
Позивач наголошував, що клопотання від 16.03.2020 року на даний час не виконано, що разом з впровадженням карантинних обмежень, унеможливлює виконання рішення суду, відтак просив скасувати постанови Головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 24.04.2020 року ВП № 61462327 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. та від 07.07.2020 року ВП № 61462327 про накладення штрафу в розмірі 10200,00грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 200/7007/20-а у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.
Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Донецького апеляційного суду від 29.01.2020 року по справі 235/7220/18, зобов'язано Комунальне підприємство «Покровськводоканал» здійснити за власний рахунок демонтаж, транспортування, повірку, монтаж та опломбування засобу вимірювальної техніки спожитої води в квартирі № 8 будинку № 16 мікрорайону «Південний» в місті Покровську Донецької області. Зазначена постанова набула законної сили 29.01.2020 року.
05.03.2020 року Головним державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було прийнято постанову про відкриття провадження за ВП № 61462327 на підставі виконавчого листа, виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про зобов'язання КП «Покровськводоканал» здійснити за власний рахунок демонтаж, транспортування, перевірку, монтаж та опломбування засобу вимірювальної техніки спожитої води в квартирі № 8 у будинку № 16 м-н «Південний» в м. Покровську Донецької області. Зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
16.03.2020 року позивач звернувся до державного виконавця з клопотанням, в якому просив виконавця звернутися до суду з власної ініціативи із заявою про встановлення способу та порядку виконання судового рішення з наведених у клопотанні підстав. Так як відповіді на вказану заяву надано не було, 30.04.2020 року позивач звернувся до місцевого суду із позовною заявою про визнання бездіяльності державного виконавця (щодо ненадання відповіді на заяву) протиправною.
30.04.2020 року позивачем отримано постанову Головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 24.04.2020 року ВП № 61462327 про накладення штрафу в розмірі 5100,00грн.
27.07.2020 року позивачем отримано постанову Головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 07.07.2020 року ВП № 61462327 про накладення штрафу в розмірі 10200,00грн.
Відповідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2020 року по справі № 235/7220/20, визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова Миколи Івановича клопотання боржника КП «Покровськводоканал» під час виконання постанови Донецького апеляційного суду від 29 січня 2020 року у справі № 235/7220/18 (ВП № 61462327, виконавчий лист № 235/7220/18, виданий 06.02.2020 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області) щодо невиконання обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Зобов'язано головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова Миколи Івановича розглянути клопотання КП «Покровськводоканал» від 16.03.2020 року про звернення до суду із заявою про встановлення порядку виконання рішення за виконавчим провадженням № 61462327, відкритим на підставі виконавчого листа № 235/7220/18, виданого 06.02.2020 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області, та повідомити боржника про результати розгляду клопотання в порядку, встановленому ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 380 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, само по собі є підставою для його виконання, що визначено ч. 2 ст. 372 КАС України.
Разом із цим завершальною стадією судового провадження є примусове виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема, обов'язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).
Частиною 4 ст. 18 Закону № 1404-VIII визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 63 цього Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов'язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, штраф за невиконання судового рішення може бути накладений за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо наявності певних обмежень, наявних у зв'язку з впровадженням карантинних заходів, оскільки вважає що наведені позивачем підстави (не повний робочий день, запобігання контакту зі стягувачем) не є поважними.
Також колегія суддів зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не вносились зміни до законодавчих актів щодо обмежень по виконанню вищезазначеного судового рішення.
При цьому, колегія суддів бере до уваги, що з ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2020 року по справі № 235/7220/20 про визнання неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова Миколи Івановича вбачається, що Комунальне підприємство «Покровськводоканал», пояснюючи не можливість виконання судового рішення, посилалось на інші підстави, а саме: не включення робіт у кошторис, відсутність витрат у структурі тарифу.
Крім того, колегія суддів наголошує, що позивач мав можливість звернутися до місцевого суду в порядку ч. 1 ст. 435 ЦПК України із заявою про відстрочення виконання рішення суду. Посилання на «обґрунтовані очікування» відповіді державного виконавця на заяву про встановлення чи зміну способу або порядку виконання рішення суду не є належними у порівнянні з гарантованим Конституцією України обов'язком виконання судового рішення.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 271, 272, 287, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Покровськводоканал» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 200/7007/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 200/7007/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць