29 вересня 2020 року справа №200/1923/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,
представника відповідача Сенникова А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 200/1923/20-а (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е. ) за позовом Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 23.09.2019 року №0003124908 щодо сплати штрафу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 48957,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач поза межами встановлених Податковим кодексом України строків (1095 днів) - 28 серпня 2019 року провів перевірку підприємства та за результатами якої 23 вересня 2019 року застосував штраф, чим вийшов за межі наданих повноважень. Згідно положень статті 102 Податкового кодексу України відповідач не мав законних підстав для проведення камеральної перевірки своєчасності сплати податкових зобов'язань за межами 1095 днів, з моменту граничного строку виконання зобов'язання зі сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за декларацією за 2 квартал 2015 року. Вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного Управління Державної податкової служби у Донецькій області № 0003124908 від 23 вересня 2019 року про застосування штрафу у розмірі 48 957,98 гривень.
Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
В порушення вимог п. 57.1 ст. 57, п. 257.5 ст. 257 ПК України ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» сплатило узгоджене податкове зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин лише 27.08.2019, 21.08.2019, 19.08.2019, 16.08.2019 року, тобто із затримкою на 1469, 1463, 1461, 1458 днів.
Несплата податкового зобов'язання є триваючим порушенням, яке закінчується у день фактичної сплати суми грошового зобов'язання.
Санкції за порушення граничних термінів нараховуються в ІКП платника в автоматичному режимі в день погашення податкового боргу. В зв'язку з чим, контролюючий орган може самостійно визначити суму зобов'язань платника тільки після факту погашення податкового боргу.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” зареєстровано в якості юридичної особи 10 квітня 2006 року № 1 255 123 0000 000094, включено до ЄДРПОУ за № 34032208, та перебуває на обліку в якості платника податків у Головного управління ДПС у Донецькій області (а.с.44-47).
10 серпня 2015 року за № 9167369703 позивачем на адресу податкового органу направлено податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року з граничним строком сплати узгоджених податкових зобов'язань 19 серпня 2015 року.
Зазначені податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року з граничним строком сплати 19 серпня 2015 року позивачем фактично сплачені 16 серпня 2019 року, 19 серпня 2019 року та 21 серпня 2019 року, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями (а.с. 17-20).
28 серпня 2019 року відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року Державного Підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 28 серпня 2019 року № 649/05-99-49-08/34032208 (а.с. 9-11).
Згідно змісту акту перевірки, відповідачем встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року чим порушено вимоги п. 57.1 статті 57 та п. 257.5 статті 257 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акту відповідачем 23 вересня 2019 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003124908, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% за порушення строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 48 957,98 гривень (а.с. 12).
Згідно розрахунку штрафної санкції сума штрафу застосована за затримку сплати зазначеного податкового зобов'язання у кількості 1458, 1461, 1463 та 1469 днів (а.с. 12, зв. бік).
Не погодившись з рішенням податкового органу, ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” звернулось до ДПС України зі скаргою від 30.09.2019р. № 1934 про скасування спірного податкового повідомлення - рішення (а.с. 13).
Рішенням ДПС України від 06.12.2019 року № 12138/6/99-00-08-05-05 скарга позивача була залишена без розгляду, а спірне рішення без змін. (а.с. 14, 15).
Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції зазначив, що проведення відповідачем спірної перевірки поза межами строків, встановлених ПК України, тягне за собою скасування податкового повідомлення - рішення, що було прийнято за її наслідками.
Оцінка суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 1.1 ст. 1 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За унормуванням статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1).
Згідно п. 54.2 ст. 54 ПК України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За приписами статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 86.3 статті 86 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
За приписами статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Предметом перевірки у спірних правовідносинах було питання своєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року з граничним терміном сплати 19 серпня 2015 року.
Матеріали справи свідчать, що податковим органом було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Отже, на дану камеральну перевірку розповсюджуються положення абзацу другого пункту 76.3 статті 76 ПК України.
Тобто, таку перевірку контролюючий орган мав право проводити в строк не пізніше 1095 днів, що мають відраховуватися від граничного строку сплати грошових зобов'язань, а не строку фактичного виконання зобов'язання, як помилково зазначає апелянт.
За приписами статті 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.
Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 статті 257 ПК України).
Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що граничним строком виконання (сплати) позивачем грошових зобов'язань згідно податкового розрахунку від 10 серпня 2015 року за № 9167369703 з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року є 19 серпня 2015 року.
Разом з тим, камеральну перевірку відповідачем проведено 28.08.2019 року, а спірне податкове повідомлення - рішення прийнято 23.09.2019р., тобто з порушенням строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, про що правильно зазначив суд першої інстанції.
Таким чином, проведення відповідачем спірної перевірки поза межами строків, встановлених ПК України, є підставою для скасування податкового повідомлення - рішення, яке було прийнято за її наслідками.
Крім того, враховуючи що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 23 вересня 2019 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції (які законодавець відносить до визначення поняття “грошове зобов'язання”), а також з урахуванням дати граничних строків сплати грошових зобов'язань, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині сум штрафу прийнято податковим органом поза межами 1095 днів.
Суд не приймає посилання апелянта, що контролюючий орган може самостійно визначити суму зобов'язань платника тільки після факту погашення податкового боргу, оскільки норма пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України пов'язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, а не з фактичною сплатою позивачем узгодженої у минулих роках суми податкового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10 травня 2018 року у справі № К/9901/34710/18 № 820/3544/17.
Враховуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем несвоєчасно, не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 200/1923/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 200/1923/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 29 вересня 2020 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2020 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Л.В. Ястребова