29 вересня 2020 року справа №200/4753/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді- доповідача Ястребової Л. В., суддів Компанієць І.Д., Гайдара А.В., , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (складене в повному обсязі 24 червня 2020 року в м. Слов'янську Донецької області) у справі № 200/4753/20-а (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: визнати протиправним і скасувати протокол комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.12.2019 № 174 в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги; зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, як особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок отримання захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
В обґрунтування позову зазначив, що право на отримання допомоги у нього виникле ще з 08.05.2019, але оскільки документальний висновок у вигляді довідки МСЕК йому видано 15.08.2019, то реалізувати це право він не міг, а відповідачем не враховано цю обставину в період розгляду питання щодо призначення йому одноразової грошової допомоги.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке наведене в протоколі від 5 грудня 2019 року № 174, у частині відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Зобов'язано Міністерство оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок отримання захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач, посилаючись на п.п. 7 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин», Порядок № 975, зазначає, що на момент встановлення позивачу ступеня втрати професійної працездатності, чинним законодавством не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям військової служби за контрактом у разі встановлення останнім ступеня втрати професійної працездатності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби, а тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги. Вважає безпідставним посилання на п. 8 ст. 16-3 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того, наголошує на тому, що зобов'язання Міноборони призначити в виплатити одноразову грошову допомогу є формою втручання в дискреційні повноваження Міноборони та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу від 18 липня 2017 року, укладеного між Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 та позивачем строком на три роки, позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 28.08.2018.(а.с. 8, 17-18).
Згідно довідки № 757 від 10 травня 2019 року позивач в період з 24.10.2017 по 03.11.2017, з 03.11.2017 по 09.11.2017, з 23.11.2017 по 06.12.2017, з 20.12.2017 по 12.04.2018 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції с. Лоскутівка Луганської області.(а.с. 9).
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 08.05.2019 № 134 солдата ОСОБА_1 , звільненого наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2019 № 95-РС за пп. «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 08.05.2019 виключено зі списків особового складу частини, що також підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 .(а.с. 10-11, 19).
Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 032254, виданою Обласною медико-соціальною експертною комісією № 1 ( м. Краматорськ), ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках на 08.05.2019 складає 25 відсотків. Захворювання пов'язане із захистом Батьківщини. Датою огляду зазначено 15 серпня 2019 року.(а.с. 14).
Крім того, матеріали справи містять: свідоцтво про хворобу № 635 від 16.04.2019, в якому наведені відомості про наявність у позивача захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини; витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 29.12.2017 № 826, яким вирішено вважати захворювання солдата ОСОБА_1 таким, що пов'язане з виконання обов'язків військової служби; довідку від 14.03.2018 № 537 про обставини захворювання, отриманого позивачем 06.11.2017 року.(а.с. 15, 20, 22).
15.10.2019 року позивач звернувся до Донецького ОВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.(а.с. 57).
31.10.2019 Донецьким ОВК поданий до відповідача висновок за № 11/1137 і відповідні документи щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Зазначено, що командування вважає, що позивач має право на отримання вказаної допомоги в розмірі 25 % 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності.(а.с. 56).
Згідно Акту огляду Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 від 15.08.2019 щодо позивача, датою надходження документів і датою початку експертизи є 18 липня 2019 року.(а.с. 103).
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.12.2019 № 174, комісією відмовлено в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки його звільнено з військової служби 08.05.2019, а 15.08.2019 встановлена ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.(а.с. 55).
Листом Донецького ОВК № 11/1372 від 20.12.2019 позивач повідомлено про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оскільки його звільнено з військової служби 08.05.2019, а 15.08.2019 встановлена ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.(а.с. 12).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Статтею 41 Закону № 2232-ХІІ (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних відносин) визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІ).
Згідно пункту 6 статті 16-3 Закону № 2011-ХІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
У пункті 9 цієї статті встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року N 975 (далі - Порядок N 975).
У відповідності до п.3 Порядку N 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Тобто, виходячи з приписів наведених норм, у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 750/5074/17 та у справі № 820/1835/18, від 12 лютого 2019 року у справі № 816/1458/18 та від 10 липня 2019 року у справі № 2040/7881/18.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, згідно довідки огляду МСЕК серії 12ААА № 032254 від 15.08.2019 позивачу при первинному огляді було встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 25% захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини.(а.с. 14).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах моментом виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці МСЕК при первинному встановленні втрати професійної працездатності, а тому колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на цей момент, тобто на 15.08.2019р.
Пунктом 7 частиною 2 статті 16 Закону № 2011-ХІ (в редакції, чинної станом на 15.08.2019р.) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Висновок суду першої інстанції із застосуванням норм Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 № 561, що датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання вважається день надходження до комісії документів, отже саме 18 липня 2019 року є датою встановлення ступеня втрати працездатності, і відповідно, датою виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги є помилковим, оскільки пунктом 3 Порядку N 975 чітко визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Водночас, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно довідки огляду МСЕК серії 120ААА № 032254 від 15.08.2019 позивачу при первинному огляді було встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 25% на 08.05.2019р.
Отже, довідкою огляду МСЕК позивачу встановлено втрату працездатності внаслідок захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, з 08.05.2019р.
Враховуючи, що позивач був звільнений з військової служби з 08.05.2019р., колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно було відмовлено у призначенні позивачеві грошової допомоги.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ефективним способом захисту прав позивача в даному випадку було задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Що стосується доводів відповідача про втручання в дискреційні повноваження Міноборони, суд зазначає наступне.
Безпосереднє втручання суду в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень допускається, як виняток, у випадку, коли обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини у публічно-правовій сфері, а також зібрані у справі докази дають підстави для висновку про безальтернативність рішення суб'єкта владних повноважень, яке повинно бути прийнято з урахуванням висновків, зроблених судом у цій справі.
Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року в справі №360/530/17-а.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що по суті судом першої інстанції прийнято правильне рішення, тому відсутні підстави для його скасування, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року по справі № 200/4753/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Ястребова
Судді А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць