ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 вересня 2020 року м. Київ № 640/16890/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Метро кеш енд Кері Україна"
доНаціональної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
провизнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту в частині,
представники сторін:
позивача - адвокат Романюха Дмитро Миколайович (ордер від 07.08.2019 серії ДП № 000037),
відповідача - Смикалов Володимир Русланович (довіреність від 03.01.2020 № 8),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро кеш енд Кері Україна" (02140, м. Київ, пр. Петра Григоренка, 43, код ЄДРПОУ 32049199) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправним та нечинним положення абзацу третього пункту 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваними положеннями акту визначено обов'язок споживача, який має чинний договір про постачання електричної енергії з фіксованим терміном дії та має намір змінити електропостачальника, повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір за 21 календарний день до дати закінчення терміну дії чинного договору. Зазначене положення порушує один із основних принципів функціонування ринку електричної енергії, а саме право споживача на вільний вибір постачальників,
Відповідач заперечив проти позовних вимог оскільки оскаржувана норма носить рекомендаційний характер для споживача з метою уникнення штрафу за дострокове розірвання договору, що є етапом процедури зміни електропостачальника.
Також, відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки оскаржуваний нормативно-правовий акт було офіційно оприлюднено 18.04.2018, тоді як позовну заяву подано 03.09.2019.
З даного приводу суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом строку їх чинності.
Дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб'єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.
Факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.
Таким чином, враховуючи, що оскаржувані норми були чинними на момент пред'явлення позовної заяви, позивачем не було пропущено встановлений строк звернення до суду.
Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.
19.12.2018 ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" підписало заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу. Згідно з положеннями цієї заяви-приєднання позивач приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут».
06.02.2019 ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" надіслав ТОВ «Львівенергозбут» лист № 9, у якому повідомив про укладення ним договору на постачання електричної енергії з ТОВ «Торгова електрична компанія» та намір змінити електропостачальника.
У подальшому, рішенням Господарського суду Львівської області від 10.07.2019 по справі № 914/545/19 з ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" було стягнуто штраф у розмірі 1119128,14 гривень на користь ТОВ «Львівенергозбут» за дострокове розірвання договору внаслідок зміни електропостачальника.
На думку позивача, зазначене рішення обґрунтоване абзацом третім пункту 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, відповідно до якого, якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.
Таким чином, позивач вважає, що зазначене положення обмежує його право на вільний вибір постачальника електричної енергії, оскільки встановлює обмеження щодо строку повідомлення попереднього енергопостачальника про намір зміни.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, не були порушені з огляду на наступне.
Частиною другою статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що на виконання зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме: Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС, Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мережі транскордонного обміну електроенергією та скасування Регламенту (ЄС) 1228/2003; Директиви 2005/89/ЄС про заходи для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.
Так, положеннями Директиви 2009/72/ЄС встановлено наступне.
Пунктом а) частини п'ятої статті 3 Директиви 2009/72/ЄС передбачено, що держави-члени забезпечують, щоб у разі, якщо споживач з дотриманням умов контракту захоче змінити постачальника, то зміну було здійснено відповідним оператором або операторами протягом трьох тижнів. Держави-члени забезпечують, щоб зазначені у пунктах а) і б) частини п'ятої статті 3 Директиви 2009/72/ЄС права надавалися споживачам на недискримінаційній основі у тому, що стосується виплат, зусиль або часу.
Положення пунктів а) та е) частини 1 Додатку 1 "Заходи щодо захисту прав споживачів" Директиви 2009/72/ЄС встановлюють, що заходи мають на меті гарантувати, щоб споживачі:
а) мали право на укладення договору зі своїм постачальником електроенергетичних послуг, в якому, серед іншого, вказуються строк дії договору, умови для поновлення та припинення надання послуг та дії договору, а також зазначення того, чи дозволяється розірвання договору без відшкодування;
е) не платили за зміну постачальника.
Таким чином, Директива 2009/72/ЄС передбачає право споживача безкоштовно змінити постачальника, при чому договір з постачальником, серед іншого, повинен містити положення про умови припинення дії договору та положення щодо того чи дозволяється розірвання такого договору без відшкодування (штрафних санкцій).
Зазначені норми також кореспондуються з подоженнями національного законодавства. Зокрема, за змістом ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов'язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.
Відповідно до частини першої та другої статті 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Порядок зміни електропостачальника має зокрема, визначати: 1) умови та процедури зміни електропостачальника; 2) положення щодо забезпечення належного та достовірного комерційного обліку споживача при зміні електропостачальника; 3) положення щодо обміну інформацією при зміні електропостачальника; 4) права та обов'язки електропостачальників, оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, споживача при зміні електропостачальника. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.
Згідно з пунктом 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі. виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно до пункту 3.1.8 Правил договір постачання електричної енергії споживач) укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачанні споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на змін; електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електрично енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) новим електропостачальником (пункт 6.1.1 Правил).
Згідно пункту 6.1.3 Правил зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії. з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попередньої електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.
Датою початку процедури зміни електропостачальника вважається дата отримання всіх необхідних даних, передбачених пунктом 6.1.5 цієї глави (пункт 6.1.6 Правил).
Пунктом 6.1.16 ПРРЕЕ передбачено, що попередній електропостачальник після отримання від адміністратора комерційного обліку повідомлення про зміну електропостачальника повинен здійснити всі необхідні заходи щодо припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу зі споживачем на заплановану дату зміни електропостачальника. До припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов'язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору.
Отже, загальні засади регулювання ринку електричної енергії, які визначені Законом "Про ринок електричної енергії" не відрізняються від європейських стандартів та положень Директиви 2009/72/ЄС (на імплементацію якої спрямований Закон про ринок).
Вказані вище положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та Директиви 2009/72/ЄС підтверджують, що штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії при зміні постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов'язанням) за зміну постачальника.
Додаткові фінансові зобов'язання, про які йдеться в частині десятій статті 56 Закону про ринок, не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише "вартості зміни постачальника", витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати).
Як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон про ринок передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору.
Це дозволяє стверджувати, що зазначені вище положення законодавства спрямовані на забезпечення балансу в захисті інтересів не лише споживача, а й постачальника.
З цією метою розрізняють заборону плати за дії (додаткові послуги) електропостачальника у процедурі вибору/зміни постачальника споживачем як гарантію захисту інтересів споживача, та компенсаційні виплати постачальнику, що є правовими гарантіями його інтересів.
Порядок зміни енергопостачальника за ініціативою споживача врегульовано розділом 6.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312, згідно положень якого зміна постачальника електричної енергії без настання негативних наслідків для споживача можлива лише за умови повідомлення нового постачальника за 21 календарний день до дати закінчення терміни строку дії чинного договору. Процес зміни електропостачальника за ініціативою споживача здійснюється на безоплатній основі і повинен завершитись у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня повідомлення.
Таким чином, законодавцем та договором визначено термін - 21 календарний день, який є достатнім для суб'єктів ринку електричної енергії та учасників роздрібного ринку, які задіяні у цьому процесі для проведення процедури зміни електропостачальника і дотримання цього строку є необхідною умовою для уникнення споживача та постачальника від негативних наслідків у зв'язку з розірванням договору.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, хоча на суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, водночас на кожну зі сторін покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, під час розгляду справи не знайшли підтвердження доводи позивача щодо дискримінаційності та протиправності положень абзацу третього пункту 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро кеш енд Кері Україна" (02140, м. Київ, пр. Петра Григоренка, 43, код ЄДРПОУ 32049199) до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту в частині - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов