ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 вересня 2020 року м. Київ № 640/21348/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГРАД» (вул. Бежівка, буд.14, м. Бориспіль, Київська область, 08300, код ЄДРПОУ 40859756)
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бул. Л. Українки, 26, м. Київ, 010033, код ЄДРПОУ 37471912)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГРАД» (далі - позивач) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати Постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №З-1010/2/1010-3523/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 жовтня 2019 року у розмірі 60 210,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27 вересня 2019 року №С-2709/3;
стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГРАД» (вул. Бежівка, буд.14, м. Бориспіль, Київська область, 08300, код ЄДРПОУ 40859756) судові витрати у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн., 00 коп.).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2019р. адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 10.10.2019 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Трохименко Артемом Олександровичем було винесено Постанову №З-1010/2/1010-3523/01 від 10.10.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Позивач вказує на те, що із тексту оспорюваної Постанови від 10.10.2019 року, позивачу стало відомо про наявність Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.09.2019 року №З-Л-З-2709/2, акту про недопущення від 27.09.2019 року №б/н, припис від 27.09.2019 року №С-2709/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які стосуються позивача.
Вважає, що позапланова перевірка була проведена, факт допуску до об'єкту будівництва підтверджений самим інспектором, документи від позивача під час такої перевірки отримувались, а інші документи не запитувались, жодних дій щодо недопуску інспектора до перевірки співробітниками позивача не вчинено, інформація, яка міститься в оскаржуваній Постанові не відповідає дійсності, а відтак порушень, визначених пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» позивачем не було, у зв'язку з чим наявні всі правові підстави для скасування оскаржуваних індивідуальних актів як таких, що прийняті суб'єктом владних повноважень поза межами правового поля з порушенням процедури і порядку, встановленого чинним законодавством.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
10.10.2019 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Трохименко Артемом Олександровичем було винесено Постанову №З-1010/2/1010-3523/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 60210,00 грн.
Як вбачається із оспорюваної постанови, посадовими особами Департаменту ДАБІ у Київській області, на підставі необхідності проведення перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.05.2019 №С-1705/5 та звернення Прокуратури Київської області від 27.08.2019 №05/р-1652вих.19 (вх. Департаменту від 27.08.2019 №1010-2277) з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт з будівництва багатофункціонального житлового комплексу із вбудовано-прибудованими приміщеннями та надземним паркінгом за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Бежівка (колишня Дзержинського), 14, було здійснено виїзди за вказаною адресою.
Також, у вказаній Постанові №З-1010/2/1010-3523/01 від 10.10.2019 року вбачається, що під час виїздів на місце, замовник будівництва ТОВ «АЛЬТА-ГРАД» не надав всіх необхідних для проведення перевірки документів, чим було порушено вимоги положення пункту 1 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.
Відтак, Департаментом ДАБІ у Київській області на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.09.2019р.№З-Л-З-2709/2, акту про недопущення від 27.09.2019 року №б/н, припису від 27.09.2019 року №С-2709/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил було визнано винним позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 60210,00 грн.
Як вбачається із Припису від 27.09.2019 року №С-2709/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил посадові особи Департаменту ДАБІ у Київській області вимагали у позивача допустити їх на об'єкт будівництва по вул. Бежівка (колишня Дзержинського), 14 у м. Бориспіль Київської області та під час проведення перевірки надати необхідні документи у термін до 11.10.2019 року. Вказаний примірник припису надіслано поштою 01.10.2019 року, про що зазначено у оспорюваному приписі.
Позивач, вважаючи спірну Постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №З-1010/2/1010-3523/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 жовтня 2019 року у розмірі 60 210,00 грн. та Припис від 27 вересня 2019 року №С-2709/3 протиправними, звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - №3038-VI), Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР, Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 Положення, Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
- проводить перевірки: відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
- видає обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт;
- складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону;
- здійснює контроль за виконанням виданих приписів у визначених законодавством випадках (п. 4 Положення).
Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи (п. 7 Положення).
Закон №3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Зазначені положення Закону №3038-VI кореспондуються з Порядком № 553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
На підставі п. 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку № 553).
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (абз. 1 та 2 п. 7 Порядку № 553).
Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позивач стверджує, що ним було допущено на об'єкт будівництва посадових осіб ДАБІ у Київській області, а також те, що запитувані документи були надані посадовим особам Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області під час перевірки.
Суд вважає необґрунтованими такі посилання Позивача, оскільки позивачем не надано до суду та у матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів для підтвердження вказаних доводів.
Крім того, твердження позивача, наведені у позовній заяві є безпідставними, висновків відповідача не спростовують, а відтак позовна заява є такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшо висновку, що відповідач діяв у відповідності до вимог ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГРАД» (вул. Бежівка, буд.14, м. Бориспіль, Київська область, 08300, код ЄДРПОУ 40859756) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська