ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/473
м. Київ
29 вересня 2020 року № 640/15116/19
За позовом ОСОБА_1
До Київської міської митниці ДФС
Про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
Адвокат Святина Ігор Андрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.05.2019 року № UA 100210/2019/000082/2 та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA 100210/2019/00472 від 29.05.2019 року.
Ухвалою суду від 22.08.2019 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
24.09.2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
17.05.2019 року ОСОБА_1 через представника/декларанта ТОВ "Пріоріті" Андрійченко Д.О. подав до ВМО №2 м/п "Спеціалізований" Київської міської митниці ДФС митну декларацію № UA 100210/2019/097644, в якій задекларував придбаний ним у продавця пошкоджених автомобілів G.D.M.AUTOSRL (м. Віченца, Італія) автомобіль "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN-кодом НОМЕР_1 (пошкоджено) з митною вартістю 8200,00 Євро (8000 Євро вартість автомобіля, 200 Євро витрати на доставку авто).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: Декларація митної вартості; інвойс (рахунок-фактуру) № 39/002 від 24.04.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA 305060/2019/004426 від 25.04.2019; додатковий аркуш до Акта про проведення митного огляду товарів UA 305060/2019/004426 від 25.04.2019; техпаспорт ZBI 139634109; техпаспорт WG 723200; техпаспорт ZBI 165800788; довідка про вартість доставки б/н від 15.05.19; довідка № 02.05.2019-42 від 02.05.2019; закордонний паспорт ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ; паспорт громадянина України ОСОБА_1 ; довідка про реєстрацію місця проживання № 35390962 від 03.12.2018.
Під час перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексу України договір перевезення оформляється у письмовому вигляді. Також відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 25.05.2012 № 599 (реєстрація в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296) до документів, що підтверджують транспортні витрати, можуть належати:
-рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
-банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
-калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів перевезення товарів здійснюється за використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Декларантом не додержано вимог законодавства України стосовно підтвердження витрат на транспортування. Відповідно до інформації, що міститься у договорі купівлі-продажу від 24.04.2019 року №39/002 компанія продавець транспортного засобу відрізняється від тої, що зазначено у технічному паспорті від 16.12.2014 року № WG732200 як останнього власника транспортного засобу. Отже у митниці немає всіх відомостей щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар.
У зв'язку з вищевикладеним декларанту запропоновано, згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України, протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:
-заключення уповноваженого експерта;
-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
-рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
-рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
-виписку з бухгалтерської документації;
-ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи);
-копію митної декларації країни відправлення.
Митницею розглянуто висновок експерта від 14.05.2019 №65-19, що стосується товару. Проте, його зроблено без урахування експертизи технічного стану автомобіля (тільки візуально).
Також декларантом не виконано інших вимог митниці в частині надання додаткових документів, а саме: не надано копію декларації країни відправлення, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту). Положеннями частини 6 статті 54 Кодексу встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, якщо заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або заявлені відомості містять розбіжності та не містять всіх складових митної вартості, необхідних при її обчислені, а також коли декларантом не подано документів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 статті 53 Кодексу, а також у разі відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни яка сплачена або яка підлягає сплаті. У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями вищезазначених статей Кодексу, використання заявленого декларантом рівня митної вартості неможливо.
Разом з тим, митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у органу державної фіскальної служби наявна інформація щодо рівня митної вартості подібних (аналогічних) товарів за вищими рівнями митної вартості.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України проведено процедуру консультацій між органом державної фіскальної служби та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів на підставі інформації, яка наявна в органі державної фіскальної служби.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.
Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.
Митну вартість товару, що імпортується, можливо визначити із застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації щодо митних оформленнях подібних товарів (МД від 06.03.2019 №UA500650/2019/6550), інформації що міститься в зовнішніх джерелах (зовнішні джерела (сайт http://www.mobile.de та ін.) у сумі 11350 Євро, дозвіл на використання яких регламентовано пунктом 5 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, з урахуванням витрат на транспортування оцінюваного транспортного засобу (коливання від 10000 Євро до 27327 Євро).
За наслідками перевірки числового значення заявленої митної вартості, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 29.05.2019 року № UА 100210/2019/000082/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 100210/2019/00472.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає протиправним та просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначаючи наступне.
Позивач зазначає, що:
-14.05.2019 було замовлено незалежну оцінку не розмитненого бувшого у використанні пошкодженого транспортного засобу "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN - кодом НОМЕР_1 . Згідно звіту № 65-19 від 14.05.2019 ринкова вартість не розмитненого, бувшого у використанні автомобіля "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN - кодом НОМЕР_1 складає 234 874, 49 грн. Вказаний звіт Ns 65-19 від 14.05.2019 було направлено на електронну адресу відповідача 20.05.2019 о 10 год. 30 хв., про що є підтвердження від КММДФС про прийняття його в базу даних;
- договору із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, він не укладав, оскільки автомобіль "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN-кодом НОМЕР_1 доставлявся його товаришем ОСОБА_2 безкоштовно, шляхом транспортування придбаного автомобіля на лафеті, з використанням автомобіля "Фольксваген транспортер";
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь Продавця відсутні, оскільки такі платежі не були передбачені та не здійснювались;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) відсутні, оскільки такі платежі не були передбачені та не здійснювались;
- було надано відповідачу банківську виписку (SWIFT), щодо перерахування ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 8000 Євро на рахунок G.D.MAUTOSRL за автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG, VIN-кодом НОМЕР_1 на підставі фактури № 39/002 від 24.04.2019. Інші документи відсутні. Вказана банківська виписка направлена відповідачу 20.05.2019, про що є підтвердження від - КММ ДФС про прийняття його в базу даних;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника Товару відсутні, оскільки Товар (вищевказаний автомобіль) перебуває в стані після ДТП та був придбаний у Продавця, а не в виробника Товару;
-відсутня митна декларація країни відправлення, так як вказана декларація на експорт не оформлялась/складалась. Складання митної декларації країною відправлення згідно законодавства Європейського Союзу та Італії не є обов'язковим в разі придбання автомобіля без ПДВ. ОСОБА_1 автомобіль "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN-кодом НОМЕР_1 був придбаний без ПДВ;
-відсутні будь-які ліцензійні чи авторські договори, так як такі договори позивачем ні з ким не укладались та не підписувались. Придбання автомобіля "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN-кодом НОМЕР_1 громадянином ОСОБА_1 не потребувало будь-яких ліцензійних чи авторських договорів.
Крім того, позивач зазначає що сума, яка зазначена в повідомленні КММ ДФС від 17.05.2019 за Ns 252959: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN - кодом НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 19850,00", ніяким чином не підтверджена і необґрунтована, так як не зрозуміло із яких зовнішніх джерел вона була взята та яка цінова інформація використовувалась.
Вказана сума в 19 850 EUR, КММ ДФС не підтверджена та не відповідає фактичній вартості придбаного ОСОБА_1 автомобіля "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN-кодом НОМЕР_1 . На відміну від КММ ДФС, позивачем було проведено експертне дослідження придбаного автомобіля, за результатами якого було підтверджено вартість придбаного автомобіля, а також надано всі документи, у відповідності до вимог ч. 2 cm. 53 МКУ, якими підтверджується митна вартість придбаного автомобіля».
Відповідач - Київська міська митниця ДФС - проти задоволення позовних вимог заперечила, посилаючись на правомірність оскаржуваних рішень.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 Митного кодексу України).
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 Митного кодексу України).
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (ч.ч. 8, 9 ст. 52 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Ч. 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).
Ч. 5 ст 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
- проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).
Відповідно до ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 8 вказаної статті Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Відповідно до ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Положеннями ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 5-8 ст. 58 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 р. № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості, яка використовується:
декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;
митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.
Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.
Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ "Для відміток митного органу". На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).
Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.
При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).
Як вбачається з матеріалів справи, придбаний позивачем транспортний засіб був пошкоджений після ДТП, що підтверджується наданими фото, з яких вбачається пошкодження автомобіля; звіт № 65-19 про незалежну оцінку нерозмитненого бувшого у використанні пошкодженого транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG, Експертного висновку про незалежну оцінку нерозмитненого бувшого у використанні автомобіля, що ввозиться на митну територію України; інвойсом (рахунок-фактуру) №39/002 від 24.04.2019; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA 305060/2019/004426 від 25.04.2019; додатковим аркушем до Акта про проведення митного огляду товарів UA 305060/2019/004426 від 25.04.2019.
Відповідачем вказані обставини враховано не було та було розраховано митну вартість автомобілю у розмірі 11350,00 Євро, проте суд зазначає, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України.
Згідно з Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Разом з цим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять.
Стосовно доводів відповідача про відсутність витрат, понесених на транспортування та страхування оцінюваного транспортного засобу, слід зазначити наступне.
Згідно п.8 ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо здійснювалось страхування - страхові документи, що містять відомості про вартість страхування.
В даному випадку з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що страхування транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG позивачем не здійснювалось, вказана дія (страхування) не є обов'язковою при ввезені пошкодженого транспортного засобу на територію України. У зв'язку з наведеним витрати на страхування не включались та не могли бути включенні до митної вартості.
Стосовно доводів митного органу про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, витрати, понесенні на транспортування, суд зазначає наступне.
З пояснень позивача наведених у позовній заяві судом встановлено, що транспортний засіб поставлявся із міста Віченца (Італія) іншим автомобілем - "Фолькваген транспортер", 2009 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 з причіпом - спеціалізований "Сантей" державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 .
Доставка здійснювалася до кордону України - митний пост "Тиса" МПП для автомобільного сполучення "Чоп" Закарпатської митниці ДФС.
Відстань від міста Віченца (Італія) до кордону України - митний пост "Тиса" МПП для автомобільного сполучення "Чоп" становить 1092 кілометрів. Розхід пального автомобіля "Фолькваген транспортер", 2009 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 з причіпом -спеціалізований "Сантей" державний номерний знак НОМЕР_4 завантажений автомобілем "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN-кодом НОМЕР_1 склала 12,5 літрів дизельного пального на 100 км. відстані, тобто на вказану відстань в 1092 кілометрів використано 137,5 літрів дизельного пального. Вартість купленого пального на АЗС становила 1,45 Євро за літр дизельного пального. Отже, вартість витрат, пов'язаних з доставкою автомобіля "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN-кодом НОМЕР_1 становить 199,38 Євро (137,5*1,45=199,38 Євро), оплата водієві не здійснювалася.
Вартість транспортного засобу становила 8000,00 Євро, позивач задекларував транспортний засіб у розмірі 8200,00 Євро (241998,11грн.), враховуючи витрати на транспортування.
Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.
За правилами ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до положень Правил № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Також відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 р. №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" договір транспортного експедирування укладається обов'язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Однак, на підтвердження витрат, понесених на транспортування легкового автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, позивачем до суду надано лише довідку від 15.05.2019 року, яка направлялася до Київської міської митниці ДФС, згідно якої вбачається вартість транспортування 200 Євро.
Щодо тверджень відповідача про те, що надані до митного оформлення документи не містили достовірних та об'єктивних відомостей, суд погоджується з наданими позивачем поясненнями та зазначає наступне.
З приводу висновку уповноваженого експерта, то 14.05.2019 позивачем було замовлено незалежну оцінку не розмитненого бувшого у використанні пошкодженого транспортного засобу "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN - кодом НОМЕР_1 .
Згідно зі звітом № 65-19 від 14.05.2019 ринкова вартість не розмитненого, бувшого у використанні автомобіля "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN - кодом НОМЕР_1 складає 234 874, 49 грн. Вказаний звіт Ns 65-19 від 14.05.2019 було направлено на електронну адресу відповідача 20.05.2019 о 10 год. 30 хв., про що є підтвердження від КММДФС про прийняття його в базу даних.
З приводу договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, то договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладав оскільки автомобіль "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN-кодом НОМЕР_1 доставлявся його товаришем ОСОБА_2 безкоштовно, шляхом транспортування придбаного автомобіля на лафеті, з використанням автомобіля "Фольксваген транспортер".
З приводу рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), то рахунки про здійснення платежів третім особам на користь Продавця відсутні, оскільки такі платежі не були передбачені та не здійснювались.
З приводу рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), то рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) відсутні, оскільки такі платежі не були передбачені та не здійснювались.
З приводу виписки з бухгалтерської документації, то було надано відповідачу банківську виписку (SWIFT), щодо перерахування ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 8000 Євро на рахунок G.D.MAUTOSRL за автомобіль "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN-кодом НОМЕР_1 на підставі фактури № 39/002 від 24.04.2019. Інші документи відсутні. Вказана банківська виписка направлена відповідачу 20.05.2019, про що є підтвердження від - КММ ДФС про прийняття його в базу даних.
З приводу каталогів, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, то каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника Товару відсутні, оскільки товар вищевказаний автомобіль перебуває в стані після ДТП та був придбаний у Продавця, а не в виробника Товару.
З приводу копії митної декларації країни відправлення, то митна декларація країни відправлення відсутня так, як вказана декларація на експорт не оформлялась/складалась. Складання митної декларації країною відправлення згідно законодавства Європейського Союзу та Італії не є обов'язковим в разі придбання автомобіля без ПДВ. ОСОБА_1 автомобіль "VOLKSWAGEN TOUAREG", VIN-кодом НОМЕР_1 був придбаний без ПДВ.
З приводу ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, то відсутні будь-які ліцензійні чи авторські договори, так як такі договори позивачем ні з ким не укладались та не підписувались.
Придбання автомобіля не потребувало будь-яких ліцензійних чи авторських договорів.
Отже, відомості наданих документів повністю узгоджуються між собою та дозволяють ідентифікувати вартість перевезення товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду узгоджується із обов'язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04.04.2018 р. по справі №826/27058/15 (№К/9901/35148/18).
Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визначена за ціною договору.
Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару, та, відповідно, неправомірне визначення відповідачем митної вартості імпортованого транспортного засобу, є підставою для визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.05.2019 року № UA 100210/2019/000082/2 та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA 100210/2019/00472 від 29.05.2019 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.05.2019 року № UA 100210/2019/000082/2 та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA 100210/2019/00472 від 29.05.2019 року.
3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (02000, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А, код 39422888) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір в розмірі 1536,80 грн.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 29.09.2020 р.