про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
29 вересня 2020 року справа № 580/4126/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення,
25.09.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області (20202, Черкаська обл., м.Звенигородка, проспект.Шевченка, буд.68; код ЄДРПОУ 04061180) (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП невідомий) (далі - відповідач 2) про визнання протиправним і скасування розпорядження відповідача 1 від 27.08.2020 №225 «Про встановлення порядку участі батька у вихованні малолітнього сина».
Додатково просив розгляд справи здійснювати в спрощеному позовному провадженні.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, встановлено, що справа не відноситься до юрисдикції адміністративного суду з огляду на таке.
Згідно з п.6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із заявеними підставами та обгрунтуваннями позовних вимог, з'ясовано ознаки непідвідомчості спору адміністративному суду з огляду на таке.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ч.1 ст.4 КАС України).
Суб'єктом владних повноважень згідно п.7 вказаної вище статті КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частина 1 статті 2 КАС України визначає завдання адміністративного судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Правовідносини позивача зі вказаним відповідачем 2 не є публічно-правовими та є приватно-правовими, як осіб колишнього подружжя.
Суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 17.04.2018 у справі №815/6956/15, відповідно до якої публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Позивач звернувся до суду за захистом особистих немайнових відносин, які стосуються безпосереднього виховання ним малолітнього сина, тобто сімейного життя позивача. Захист такого права з огляду на наведені вище положення КАС України не може відбуватися в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки предмет спору стосується регулювання безпосередньо цивільних (сімейних) немайнових правовідносин позивача, на нього не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначає Сімейний кодекс України (ч.1 ст.1 Сімейного кодексу України від 03.07.2020 №2947-III).
Відповідно до ч.1 ст.2 Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Згідно з ч.1 ст.8 Сімейного кодексу України визначено, що якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Згідно з ч.1 ст.2 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ч.1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України від 13.08.2020 №1618-IV).
Справи, що виникають з сімейних правовідносин, згідно з ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства .
Оскільки заявлені порушені права стосуються сімейного життя позивача, спір має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Тому наявні підстави відмовити у відкритті провадження та повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами.
Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 27.02.2020 №3674-VI «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки сплата судового збору позивачем підтверджується квитанцією від 22.09.2020 №169 на суму 840,80грн., наявні підстави повернути сплачений судовий збір у вказаному розмірі.
Керуючись ст. ст. 2-20, 132, 143, 170-171, 287 КАС України, суддя
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження від 27.08.2020 №225 «Про встановлення порядку участі батька у вихованні малолітнього сина».
2. Роз'яснити, що спір підвідомчий загальному місцевому суду в порядку цивільного судочинства.
3. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений згідно з квитанцією від 22.09.2020 №169 на суму 840,80грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) судовий збір.
4. Копію ухвали направити позивачу.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 15 днів з моменту її складення.
Суддя А.М. Бабич
Ухвала постановлена, складена в повному обсязі та підписана 29.09.2020