29 вересня 2020 року справа № 580/2867/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління поліції охорони в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
28 липня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) із позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684), Управління поліції охорони в Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Хоменка, 3/1, код ЄДРПОУ 40109037), в якій просить:
1) визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України в призначенні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 ЗУ "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ №850 від 21.10.2015;
2) зобов'язати Управління поліції охорони в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 ЗУ "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ №850 від 21.10.2015;
3) зобов'язати Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ІІ групи інвалідності 06.08.2018, відповідно до ст. 23 ЗУ "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ №850 від 21.10.2015.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Міністерством внутрішніх справ України 30.03.2020 прийнято висновок про відмову у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги. Позивач зазначає, що у вказаному висновку зазначено ряд недоліків у поданих документах, в тому числі на невідповідність заяви, яка подана до Управління поліції охорони в Черкаській області та висновку про призначення одноразової грошової допомоги, який був виготовлений Управлінням поліції охорони в Черкаській області. Після усунення недоліків Управлінням поліції охорони в Черкаській області відмовлено позивачу у повторному направленні до Міністерства внутрішніх справ України висновку та документів для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки висновок виготовлений Управлінням поліції охорони в Черкаській області не відповідає п. 3 та п. 4 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850.
Ухвалою судді Тимошенко В.П. від 03.08.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 1 позов не визнав, надав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що на виконання рішення суду у справі №580/2795/19 було затверджено висновок від 30.03.2020, яким позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги за рахунок бюджетних асигнувань МВС та надіслано документи позивача разом із висновком до Національної поліції України для вчинення дій з вирішення питання стосовно призначення одноразової грошової допомоги. Відповідач 1 зазначив, що законодавчо закріплено, виплата одноразової грошової допомоги працівникам поліції охорони в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського або колишнього працівника міліції - фінансується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції.
Відповідач 2 позов не визнав, надав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що впродовж квітня-травня 2020 проводились заходи за участі ОСОБА_1 щодо усунення недоліків в матеріалах, які були направлені до Департаменту поліції охорони, Національною поліцією України, зокрема, ОСОБА_1 надав Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності від 20.05.2020.
22.06.2020 на адресу УПО Черкаської області надійшов лист Департаменту поліції охорони № 2304/43/3/02-2020 від 16.06.2020 про повернення матеріалів щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1
23.06.2020 листом № 37/П УПО Черкаської області направлено матеріали на адресу ОСОБА_1 , в листі зокрема зазначено про необхідність усунення недоліків, зазначених пунктах 4, 5 Висновку МВС України від 30.03.2020.
Після повернення матеріалів 23.06.2020 позивач не звертався до відповідача-2, проте звернувся до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області з виконавчим листом від 16.01.2020 в справі 580/2795/19 на підставі якого 30.07.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а позов з тими ж вимогами до відповідача-2 подано до Черкаського окружного адміністративного суду 28.07.2020, про дану обставину позивач не зазначив в своїй позовній заяві та не вказав правових підстав для повторного розгляду аналогічних вимог до тих же відповідачів при наявності відкритого виконавчого провадження.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі № 580/2795/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
1) визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ;
2) зобов'язано управління поліції охорони в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;
3) зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
На виконання рішення суду Міністерством внутрішніх справ України затверджено висновок від 30.03.2020, яким позивачу відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги за рахунок бюджетних асигнувань МВС та надіслано документи ОСОБА_1 разом із висновком до Національної поліції України для вчинення дій із вирішення питання стосовно призначення одноразової грошової допомоги.
В матеріалах, які були направлені до Департаменту поліції охорони, Національною поліцією України виявлено ряд не точностей та недоліків в поданих документах.
Протягом квітня-травня 2020 проводились заходи за участі ОСОБА_1 щодо усунення недоліків, зокрема, ОСОБА_1 надав Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності від 20.05.2020.
22.06.2020 на адресу УПО Черкаської області надійшов лист Департаменту поліції охорони № 2304/43/3/02-2020 від 16.06.2020 про повернення матеріалів щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1
23.06.2020 листом № 37/П УПО Черкаської області направлено матеріали на адресу ОСОБА_1 , в листі зокрема зазначено про необхідність усунення недоліків, зазначених в пунктах 4, 5 Висновку МВС України від 30.03.2020.
Вважаючи відмову Міністерства внутрішніх справ України в призначенні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 ЗУ "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ №850 від 21.10.2015 протиправною, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом свої прав, свобод та інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (чинного до 07.11.2015), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Як визначає підпункт 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктом 2 Порядку № 850 обумовлено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
За приписами пунктів 7-9 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Виходячи з приписів вказаних норм, Порядком № 850 чітко передбачено обов'язок керівника органу внутрішніх справ подати МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції.
Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду (далі - ВС) у подібній категорії справ щодо призначення одноразової грошової допомоги, викладену у постанові від 30.01.2018 у справі №822/1579/17, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов'язкова для врахування судом.
Так, з аналізу викладених норм Порядку №850 ВС у вказаному рішенні вказав, що після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду в Міністерством внутрішніх справ України затверджено висновок від 30.03.2020, яким позивачу відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги за рахунок бюджетних асигнувань МВС та надіслано документи ОСОБА_1 разом із висновком до Національної поліції України для вчинення дій із вирішення питання стосовно призначення одноразової грошової допомоги.
22.06.2020 на адресу УПО Черкаської області надійшов лист Департаменту поліції охорони № 2304/43/3/02-2020 від 16.06.2020 про повернення матеріалів щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1
23.06.2020 листом № 37/П УПО Черкаської області направлено матеріали на адресу ОСОБА_1 , в листі зокрема зазначено про необхідність усунення недоліків, зазначених пунктах 4, 5 Висновку МВС України від 30.03.2020.
Суд зазначає, що відповідно до Положення про Національну поліцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877 Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 5 цього Положення встановлено, що Національна поліція з метою організації своєї діяльності організовує планово-фінансову роботу в центральному органі управління Національної поліції, її територіальних органах, підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів.
Відповідно до підпункту 9 пункту 5 Положення про Національну поліцію, Національна поліція з метою організації своєї діяльності фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України (за винятком діяльності поліції охорони, яка утримується за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах, крім виплат гарантованої з боку держави одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що здійснюються за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції), інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1146, внесено зміни до підпункту 9 пункту 5 Положення про Національну поліцію та після слова "поліцейського" доповнено словами "або колишнього працівника міліції'.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що висновок МВС України від 30.03.2020, яким позивачу відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги за рахунок бюджетних асигнувань МВС є правомірним, а позовні вимоги про визнання протиправною відмови Міністерства внутрішніх справ України в призначенні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 ЗУ "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ №850 від 21.10.2015 та про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ІІ групи інвалідності 06.08.2018, відповідно до ст. 23 ЗУ "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ №850 від 21.10.2015 задоволенню не підлягають, оскільки законодавчо закріплено, що виплата одноразової грошової допомоги працівникам поліції охорони в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського або колишнього працівника міліції фінансується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Управління поліції охорони в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 ЗУ "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ №850 від 21.10.2015, суд зазначає таке.
22.06.2020 на адресу УПО Черкаської області надійшов лист Департаменту поліції охорони № 2304/43/3/02-2020 від 16.06.2020 про повернення матеріалів щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1
23.06.2020 листом № 37/П УПО Черкаської області направлено матеріали на адресу ОСОБА_1 , в листі зокрема зазначено про необхідність усунення недоліків, зазначених пунктах 4, 5 Висновку МВС України від 30.03.2020.
Судом встановлено, що після повернення матеріалів 23.06.2020 позивач не звертався до відповідача-2, проте звернувся до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області з виконавчим листом від 16.01.2020 в справі 580/2795/19 на підставі якого 30.07.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене підстави для задоволення вищезазначеної позовної вимоги відсутні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи та те, що оскаржувані рішення скасовані, тобто відсутній предмет спору, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений 29.09.2020.
Суддя В.П. Тимошенко