про залишення позовної заяви без руху
28 вересня 2020 року справа № 580/3913/20
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/3913/20
за позовом Комунального підприємства «Придніпровська служба утримання будинків» Черкаської міської ради
до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів у частині від 09.09.2020 у ВП № 60479623, прийнято ухвалу.
17.09.2020 Комунальне підприємство «Придніпровська служба утримання будинків» Черкаської міської ради, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), просить:
- визнати неправомірною та скасувати постанову від 09.09.2020 ВП № 60479623, прийняту старшим державним виконавцем центрального відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Гайдай Т.О. про арешт коштів у частині накладення арешту на рахунок Комунального підприємства «Придніпровська служба утримання будинків» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 36701792) № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк»;
- зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти накладений постановою ВП № 60479623 від 09.09.2020 р. арешт з рахунку Комунального підприємства «Придніпровська служба утримання будинків» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 36701792) № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк».
У зв'язку з тим, що позовну заяву було подано без дотримання вимог статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
В ухвалі від 18.09.2020 зазначено, що недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: - обґрунтування порушеного відповідачем права позивача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та вимоги пункту 7 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»; засвідченої у встановленому порядку копії оскаржуваної постанови від 09.09.2020 у ВП № 60479623.
25.09.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшли документи у порядку усунення недоліків - позивачем подано додаткове обґрунтування до позовної заяви від 15.09.2020 № 102 та додано роздруковану електронну постанову про арешт коштів боржника від 09.09.2020 ЗВП № 60479623
В ухвалі від 18.09.2020 зазначалось, що відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Суд зазначає, що у «додаткових обґрунтуваннях до позовної заяви від 15.09.2020 № 102» не зазначено, яке право позивача порушено з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у контексті того, що у постанові про накладення арешту зазначаються вимоги пункту 7 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
У постанові Верховного Суду від 16.07.2020 №1.380.2019.006270 зазначено, що положеннями статті 52 Закону № 1404-VIII визначено, що не належать арешту кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. У випадку накладення державним виконавцем арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, передбачено відповідний порядок дій банку, іншої фінансової установи, при цьому постанова про арешт коштів боржника у цій частині не належить до виконання. Виконуючи рішення суду, державний виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону № 1404-VIII. Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина 4 статті 59 Закону № 1404-VIII). Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. Рахунок боржника, на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, що використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено. Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розміру. Арешт в розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати. Судами попередніх інстанцій не встановлено, що боржник звертався до виконавця із заявою про виникнення в нього зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі та просив не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на рахунку для виплати заробітної плати своїм працівникам. Вищезазначені висновки зроблені з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.05.2020 за наслідками перегляду справи № 905/361/19, у якій досліджено правовідносини щодо накладення арешту на рахунки боржників, у порядку статей 52, 56 Закону № 1404-VIII, з яких останніми здійснюється виплата заробітної плати.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Позивачем не обґрунтовано порушене право та його зміст з наданням доказів на підтвердження відомостей щодо належності рахунку, на який накладено арешт до рахунків із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Позивачем не зазначено відомостей з доказами на їх підтвердження щодо дати отримання оскаржуваної постанови.
Частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд дійшов висновку про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 121, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом Комунального підприємства «Придніпровська служба утримання будинків» Черкаської міської ради до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів у частині від 09.09.2020 у ВП № 60479623 - залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви два дні з моменту отримання копії даної ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:
- обґрунтування порушеного відповідачем права позивача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та вимоги пункту 7 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»;
- зазначення відомостей з доказами на їх підтвердження щодо дати ознайомлення з оскаржуваною постановою.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова