Ухвала від 29.09.2020 по справі 560/5667/20

Справа № 560/5667/20

УХВАЛА

іменем України

29 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення відповідно до довідки розрахунку, виданої ТОВ ЮДС КОНСАЛТИНГ з врахуванням проведеного розрахунку у сумі 36673,11 грн. (тридцять шість тисяч шістсот сімдесят три гривні одинадцять копійок).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання судового рішення по справі №560/3861/19 позивачу нарахування індексації здійснено військовою частиною НОМЕР_1 із неправильним встановленням базовий місяця у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення, що призвело до нарахування індексації у занижених розмірах. Про це свідчить довідка та таблиця №1 до довідки про нарахування індексації заробітної плати за попередні періоди, виданих директором ТОВ "ЮДС КОНСАЛТИНГ."

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за вказаною позовною заявою, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, зокрема, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний позивачем спосіб.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року по справі № 560/3861/19 визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за січень, лютий, березень, квітень 2014 року; січень, серпень 2015 року; за 2016 рік з січня по грудень включно; за 2017 рік з січня по грудень включно; за 2018 рік з січня по листопад включно.

Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за січень, лютий, березень, квітень 2014 року; січень, серпень 2015 року; за 2016 рік з січня по грудень включно; за 2017 рік з січня по грудень включно; за 2018 рік з січня по листопад включно.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.05.2020 частково задовольнив апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року скасував в частині визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за січень, лютий, березень, квітень 2014 року; січень, серпень 2015 року та в частині зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за січень, лютий, березень, квітень 2014 року; січень, серпень 2015 року. В задоволенні позовних вимог в цій частині відмовив. В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року залишив без змін.

Позивач вказує, що військова частина НОМЕР_1 неправильно визначила базовий місяць для нарахування індексації, і 14.08.2020 сплатила йому лише 4435,66 грн. Водночас, згідно довідки про нарахування індексації заробітної плати від 01.07.2020 №1 та таблиці №1 до цієї довідки, виданих директором ТОВ "ЮДС КОНСАЛТИНГ", загальна нарахована сума індексації має становити 41108,77 грн.

З аналізу предмету спору у цій справі суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме судового рішення по справі № 560/3861/19.

Розділом IV КАС України передбачені процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Зокрема, ч. 1 ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Вказане дає підстави для висновку, що наявність у КАС України спеціальної норми, спрямованої на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому, зокрема, статтею 383 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року по справі №522/10140/17.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.

Згідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а.

Таким чином, суд констатує, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав уже є судове рішення, що набрало законної сили.

Незгода позивача з проведеним відповідачем нарахуванням та виплатою, які здійснювались в ході виконання рішення суду по справі № 560/3861/19, є підставою для подання відповідної заяви в порядку ст.383 КАС України до суду першої інстанції, що розглядав справу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справ.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Роз'яснити ОСОБА_1 , що зазначений спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства шляхом подачі заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача в порядку ст. 383 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяД.А. Божук

Попередній документ
91845089
Наступний документ
91845091
Інформація про рішення:
№ рішення: 91845090
№ справи: 560/5667/20
Дата рішення: 29.09.2020
Дата публікації: 08.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (24.09.2020)
Дата надходження: 24.09.2020
Предмет позову: про зобов'язання вчинити дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БОЖУК Д А
відповідач (боржник):
Військова частина А2502
позивач (заявник):
Філімонов Віталій Вячеславович