29 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3868/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
22.07.2020 Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі також - позивач звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 24326,49 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач правом подати відзив не скористався. Конверт із копією ухвали від 27.07.2020 направлений відповідачу за його зареєстрованим місцезнаходженням, відповідно до наданих відомостей про реєстрацію місця проживання, повернувся до суду із відміткою поштового відділення "адресат відсутній".
Зважаючи на приписи ст. 124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що відповідач належним чином повідомлений про його права та обов'язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) 07.07.2015 зареєстрований у встановленому законом порядку як фізична особа - підприємець (а.с.8).
За даними позивача за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг по єдиному податку фізичної особи-підприємця у розмірі 9808,17 грн та податку на додану вартість у розмірі 14518,32 грн, який виник за наступних підстав.
ФОП ОСОБА_1 подав до податкового органу податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця:
- №9233291372 від 08.11.2017 за три квартали 2017 року по терміну сплати 19.11.2017, в якій самостійно визначено зобов'язання у сумі 10849,06 грн (а.с.9-10);
- №9297894602 від 04.02.2018 за 2017 рік по терміну сплати 19.02.2018, в якій самостійно визначено зобов'язання у сумі 517,11 грн (а.с.11-12).
Крім того, ФОП ОСОБА_1 подав до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість:
- №9217530796 від 19.10.2017 (за вересень 2017 року), в якій самостійно визначено зобов'язання у сумі 8512,00 грн (а.с.18);
№9271980597 від 19.12.2017 (за жовтень 2017 року), в якій самостійно визначено зобов'язання у сумі 249,00 грн (а.с.19).
Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.
На підставі акта перевірки від 25.05.2018 №4898/16-31-13-08-17/ НОМЕР_1 (а.с.20) прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2018 №0052701308, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 23,36 грн (а.с.21).
Вказане податкове повідомлення - рішення отримане відповідачем 05.06.2018 (а.с.22).
На підставі акта перевірки від 17.01.2019 №14558/16-31-55-13/ НОМЕР_1 (а.с.23-24) прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2019 №0003435513, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 4797,26 грн (а.с.25).
Вказане податкове повідомлення - рішення направлене на адресу відповідача та повернулося із відміткою пошти "адресат не проживає" (а.с.27).
Вищевказане податкове повідомлення-рішення вважаються врученим платнику податків з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки від 15.03.2019 №16832/16-31-55-13/ НОМЕР_1 (а.с.28) прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 №004685513, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 1039,70 грн (а.с.30).
Вказане податкове повідомлення - рішення направлене на адресу відповідача та повернулося із відміткою пошти "адресат не проживає" (а.с.31).
Вищевказане податкове повідомлення-рішення вважаються врученим платнику податків з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Сторонами не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, а також їх оскарження до суду.
Підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Таким чином, грошове зобов'язання з податку на додану вартість, яке визначене податковими повідомленнями-рішеннями від 25.05.2018 №0052701308, від 06.02.2019 №0003435513, від 09.04.2019 №004685513 є узгодженими.
Отже, з урахуванням наявної переплати у сумі 1558,00 грн за відповідачем обліковується податковий борг по єдиному податку фізичної особи-підприємця у розмірі 9808,17 грн та зважаючи на наявну переплату у сумі 103,00 грн за відповідачем обліковується податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 14518,32 грн.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).
Наявність податкового боргу за відповідачем підтверджується відомостями облікової картки платника податків, копія якої наявна в матеріалах справи.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
На виконання вищезазначених положень 31.10.2017 позивачем винесено податкову вимогу №14773-17/1620 на суму узгодженого податкового боргу у розмірі 8409,00 грн, яка отримана відповідачем 11.11.2017 (а.с.7).
Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.
З огляду на вищевикладене суд знаходить доведеним факт наявності у відповідача податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням по єдиному податку фізичної особи-підприємця у розмірі 9808,17 грн та податку на додану вартість у розмірі 14518,32 грн.
Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 43142831) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) податковий борг по:
- єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 9808,17 (дев'ять тисяч вісімсот вісім гривень сімнадцять копійок) на р/р UA748999980314090699000016015, код отримувача 36744050, отримувач В-Багачанське УК/смт Гоголеве/18050400, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
- податку на додану вартість у розмірі 14518,32 (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень тридцять дві копійки) на р/р UA658999980313090029000016013, код отримувача 36744050, отримувач В-Багачанське УК/В-Багачан р-н/14060100, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко