Справа № 420/8525/20
28 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії,
03 вересня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Саратський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), у якому позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати Постанову заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гумуржи Д.М. від 04.05.2020 року про передачу виконавчого провадження № 57894102;
скасувати Постанову державного виконавця Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Долгорук А.О. від 04.05.2020 року про передачу виконавчого провадження № 57894102;
скасувати Постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В. від 04.05.2020 року про прийняття виконавчого провадження № 57894102;
зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути виконавче провадження № 57894102 до Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);
стягнути з Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 суму понесених судових витрат.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що на виконанні Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 09.01.2020 року перебуває виконавче провадження № 57894102 щодо примусового виконання постанови Одеської митниці ДФС № 1257/50000/17 від 13.12.2017 року про стягнення зі ОСОБА_1 штрафу у розмірі 2 183 436, 87 грн.
Проте, начальник Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Воробей Є.О. звернувся з Поданням № 7577/48 від 04.05.2020 р. (надалі - Подання) до заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гумуржи Д.М. щодо передачі виконавчого провадження № 57894102 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у зв'язку зі складністю виконання та з метою повного, неупередженого та своєчасного виконання виконавчих документів.
Позивач стверджує, що Подання не містить ані вказівки на підстави, які ускладнюють виконання, ані обставин, що перешкоджають повному, неупередженому та своєчасному виконанню тощо, ані положень законодавства. Всупереч зазначеному, заступником начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гумуржи Д.М. Постановою про передачу виконавчого провадження від 14.05.2020 р. зобов'язано передати матеріали виконавчого провадження № 57894102.
Постановою державного виконавця Саратського районного відділу ДВС від 04.05.2020 року передано виконавче провадження №57894102 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.05.2020 р. прийнято виконавче провадження № 57894102.
Однак, позивач із передачею виконавчого провадження №57894102 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не погоджується та вважає незаконними вищевказані постанови відділів ДВС.
Так, позивач стверджує, що виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого виключно з підстав передбачених пунктом 6 розд. 5 Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Проте, на переконання позивача, для передачі виконавчого провадження №57894102 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) таких підстав не було. При цьому, постанова відповідача про передачу не містить обґрунтувань та мотивів її прийняття, а наведені в ній підстави не передбачені чинним законодавством для передачі одного виконавчого провадження з одного органу виконавчої служби до іншого.
Позивач зазначив, що будь-які підстави, що ускладнюють виконання ВП №57894102 - відсутні. Місце проживання позивача зареєстровано у Саратському районі, він офіційно працевлаштований на території України, отримує заробітну плату, на яку державним виконавцем Саратського відділу ДВС звернено стягнення, має майно, яке знаходиться у Саратському районі, та кошти на рахунках у банківських установах, на які державним виконавцем Саратського відділу ДВС накладено арешт. Вищезазначене підтверджує, що виконавче провадження № 57894102 обґрунтовано виконується Саратським районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
За таких обставин, та, посилаючись на те, що передача виконавчого провадження №57894102 порушує права позивача, оскільки для їх реалізації та здійснення покладених обов'язків йому, зокрема, потрібно нести додаткові зусилля та витрати для того, щоб подолати значну відстань до міста Одеси, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 08 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, з урахуванням особливостей, визначених ст.ст. 268, 269, 271, 272, 287 КАС України.
15 вересня 2020 року відповідачем (Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) через канцелярію суду засобами електронної пошти подано відзив на позовну заяву (а.с. 60-63)
14 вересня 2020 року на виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем надані матеріали виконавчого провадження №57894102.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне. Так, відповідач зазначив, що постановою від 04.05.2020 року, винесеною заступником начальника Південного міжрегіонального управління начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області задоволено подання начальника Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо передачі виконавчого провадження АСВП № 57894102. Передано до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавче провадження АСВП № 57894102 з виконання постанови Одеської митниці ДФС № 1257/50000/17 від 13.12.2017 року про стягнення зі ОСОБА_1 штрафу у розмірі 2 183 436, 87 грн. Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).
При цьому, як зазначає відповідач, виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.
Відповідач стверджує, що виконавче провадження № 57894102 ускладнено тим, що виконанню пов'язане зі стягненням на користь держави великої суми коштів.
Вказані обставини, на переконання відповідача, свідчать про те, що спірні постанови
про передачу та прийняття виконавчого провадження № 57894102 прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.
У судове засідання, призначене на 17 вересня 2020 року з'явився представник позивача.
Інші учасники справи до суду не з'явились, про дату, час і місце повідомлені належним чином та своєчасно.
16 вересня 2020 року до суду через канцелярію від третьої особи - Саратський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Ухвалою від 17 вересня 2020 року суд постановив:
- залучити до участі у справі у якості другого відповідача Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м.Одеса, вул. Розумовська, 37);
- залучити до участі у справі у якості другого відповідача Саратський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (68200, Одеська область, м. Сарата, вул. Чкалова, 2);
- розпочати спочатку розгляд адміністративної справи № 420/8525/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії;
- роз'яснити, що розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі, зважаючи на що, учасникам справи встановлюється строк для подання заяв по суті справи (у разі необхідності їх подання);
- встановити відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву, у тому числі засобами електронної пошти, до 22 вересня 2020 року - 10 год. 00 хв.;
- зазначити учасникам справи, що копії заяв по суті справи одночасно з поданням до суду повинні бути надіслані іншим учасникам справи; документи, що підтверджують надіслання подаються до суду;
- призначити судове засідання на 23 вересня 2020 року о 12 год. 50 хв.
22 вересня 2020 року від відповідача - Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) через канцелярію суду засобами електронної пошти надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до цього відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає, що спірні постанови про передачу та прийняття виконавчого провадження № 57894102 прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення. Відповідач стверджує, що виконавче провадження № 57894102 ускладнено тим, що пов'язане зі стягненням на користь держави великої суми коштів.
23 вересня 2020 року від відповідача - Саратський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також з проханням відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.
Враховуючи особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ, визначені частиною першою статті 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судове засідання, призначене на 23 вересня 2020 року учасники справи не з'явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.
Глава 11 КАС України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема категорії термінових адміністративних справ (ст.ст. 268-289).
Справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби відносяться до категорії термінових адміністративних справ, які розглядаються з урахуванням положень ст.ст. 268, 269, 271, 272 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження 28 вересня 2020 року за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлені наступні обставини та факти.
11 грудня 2018 року державним виконавцем Саратського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження № 57894102 з примусового виконання постанови Одеської митниці ДФС № 1257/50000/17 від 13.12.2017 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Одеської митниці ДФС штрафу у розмірі 2 183 436, 87 грн. (а.с. 80-81).
Під час здійснення виконавчого провадження № 57894102 Саратським районним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, реорганізованого в подальшому у Саратський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), вчинені наступні виконавчі дії та прийняті постанови:
від 15.01.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 89-90);
від 15.01.2019 року про арешт майна боржника (а.с. 96);
від 16.01.2019 року про арешт майна боржника (а.с. 97);
від 16.01.2019 року про арешт коштів боржника (а.с. 100);
від 16.01.2019 року про розшук майна боржника (а.с. 103);
від 28.04.2020 року про арешт коштів боржника (а.с. 130);
від 28.04.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 132-133);
від 04.05.2020 року про арешт майна боржника (а.с. 136);
від 04.05.2020 року про розшук майна боржника (а.с. 138).
04 травня 2020 року начальником Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) направлено на ім'я заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Подання № 7577/48, яким повідомлено про перебування на виконанні у відділі ВП № 57894102 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Одеської митниці ДФС штрафу у розмірі 2 183 436, 87 грн. та у зв'язку зі складністю виконання та з метою повного, неупередженого та своєчасного виконання виконавчих документів, викладено прохання розглянути питання щодо передачі ВП № 57894102 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для подальшого виконання (а.с. 139).
За результатами розгляду вказаного подання, заступником начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) прийнято постанову від 04 травня 2020 року, якою встановлено, що у Саратському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 11.12.2018 року перебуває виконавче провадження в АСВП № 57894102 з примусового виконання постанови Одеської митниці ДФС № 1257/50000/17 від 13.12.2017 про стягнення грошових коштів зі ОСОБА_1 на користь Одеської митниці у розмірі 2 183 436,87 грн.; вимоги виконавчого документу не виконано, з метою забезпечення повного, неупередженого та своєчасного виконання виконавчих документів, отже керуючись частиною 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» та положеннями пункту 14 розділу III, пункту 6, 7, 8 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 № 1302/2943, постановлено: передати матеріали виконавчого провадження в АСВП № 57894102; начальнику Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у встановленому порядку передати зазначене у пункті 1 цієї постанови виконавче провадження, а начальнику відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийняти його до виконання, в строк до 08.05.2020 року (а.с. 141).
Постановою державного виконавця Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) від 04 травня 2020 року про передачу виконавчого провадження № 57894102, передано виконавчий документ - постанову Одеської митниці ДФС № 1257/50000/17 від 13.12.2017 року до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 144-145).
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04 травня 2020 року прийнято виконавче провадження № 57894102 з примусового виконання постанови Одеської митниці ДФС № 1257/50000/17 від 13.12.2017 року про стягнення грошових коштів зі ОСОБА_1 на користь Одеської митниці у розмірі 2 183 436,87 грн. (а.с. 147-148).
Відповідачем не надано до суду доказів надіслання вказаної постанови позивачу.
Не погоджуючись із вищевказаними постановами про передачу та прийняття виконавчого провадження № 57894102, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування, оскільки вважає, що передбачені пунктом 6 розд. 5 Інструкції з організації примусового виконання рішень підстави для передачі виконавчого провадження № 57894102 з одного органу державної виконавчої служби до іншого, були відсутні.
У свою чергу, відповідач - Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) стверджує, що виконавче провадження № 57894102 ускладнено тим, що пов'язане зі стягненням на користь держави великої суми коштів, тому підставою його передачі до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стала наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення.
Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
У відповідності з ч. 4 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець, приватний виконавець (далі - виконавець) не може виконувати рішення, якщо:
1) боржником або стягувачем є сам виконавець, близькі йому особи (особи, які разом проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки з виконавцем (у тому числі особи, які разом проживають, але не перебувають у шлюбі), а також незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавця), пов'язані з ним особи. Пов'язаними особами у розумінні цього Закону є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або результати їхньої діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: виконавець безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження, чи спільно з юридичною та/або фізичною особою, яка є стороною виконавчого провадження, володіє корпоративними правами будь-якої юридичної особи; виконавець має право та/або повноваження призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган або колегіальний склад виконавчого органу/склад наглядової ради зазначених юридичних осіб. Пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов'язаними;
2) боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з таким виконавцем;
3) виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів;
4) сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Стаття 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначає особливості підвідомчості виконавчих проваджень органам державної виконавчої служби та утворення виконавчих груп.
Так, за приписами цієї статті, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України (ч. 1).
У разі хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці, звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця, включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби, відводу (самовідводу) державного виконавця, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного державного виконавця до іншого (ч. 2).
У разі відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби, утворення виконавчої групи, якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного органу державної виконавчої служби до іншого (ч. 3).
Передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України (ч. 4).
Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція № 512/5), яка розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 3 розд. І Інструкції № 512/5 визначено, що органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві); відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві; управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень); відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).
Отже, відповідачі у даній справі: Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Саратський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) є самостійними органами державної виконавчої служби.
Згідно абз. 4 п. 4 розд. І Інструкції № 512/5, відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; сума зобов'язання становить від двадцяти п'яти до п'ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Відповідно до п. 7 розд. ІІІ Інструкції № 512/5, до відкриття виконавцем виконавчого провадження виконавчий документ за заявою стягувача може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю (крім виконавчих документів, визначених частиною другою статті 5 Закону).
У разі відводу (самовідводу) державного виконавця виконавчий документ передається іншому державному виконавцеві, а у разі відводу, самовідводу начальника органу державної виконавчої служби або всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби - іншому органу державної виконавчої служби.
У випадку самовідводу приватного виконавця виконавчий документ повертається стягувачу або передається за згодою стягувача іншому приватному виконавцю чи відповідному органу державної виконавчої служби.
Передача виконавчого документа у випадках, передбачених цим пунктом, здійснюється в порядку, встановленому розділом V цієї Інструкції.
Пунктом 6 розділу V Інструкції №512/5 передбачено, що виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі:
якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби;
відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби;
утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби;
якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби;
ліквідації або реорганізації органу державної виконавчої служби;
наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.
Згідно пунктів 7, 8 розділу V Інструкції №512/5 7 передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися:
у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження;
до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби;
до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, відділів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника управління забезпечення примусового виконання рішень щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби.
У випадках, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 7 цього розділу, особа, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, виносить вмотивовану постанову, де обов'язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження, та строки передачі матеріалів виконавчого провадження, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів. Постанова надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідних органів державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 9 розділу V Інструкції №512/5 про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.
Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження.
З аналізу вказаних норм слідує, що чинним законодавством чітко врегульовано як підстави передачі виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого, так і порядок такої передачі.
Як вбачається зі змісту спірної постанови заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.05.2020 року про передачу виконавчого провадження № 57894102 та подання начальника Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.05.2020 року № 7577/48, яке стало підставою для винесення вказаної постанови, підставою для передачі виконавчого провадження №57894102 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначено складність виконавчого провадження, необхідність забезпечення повного, неупередженого та своєчасного виконання виконавчих документів.
Однак, відповідна підстава відсутня у переліку підстав, передбачених пунктом 6 Розділу V Інструкції №512/5, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягають.
Пунктом 6 розділу V Інструкції №512/5 передбачено, що виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.
Відповідач, заперечуючи проти позову посилається на те, що передача виконавчого провадження №57894102 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) мала місце за наявності такої підстави, передбаченої пунктом 6 Розділу V Інструкції №512/5, як наявність інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.
Такою обставиною, за твердженнями відповідача, є те, що виконавче провадження № 57894102 ускладнено стягненням на користь держави великої суми коштів.
Однак, суд критично ставиться до таких посилань відповідача, оскільки в оскаржуваній постанові заступника начальника Південного міжрегіонального управління - начальника управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.05.2020 року про передачу матеріалів виконавчого провадження АСВП №57894102 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а також у поданні начальника Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.05.2020 року № 7577/48, відсутні посилання на вказану обставину, тоді як пунктом 8 Розділу V Інструкції №512/5 чітко визначено, що особа, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, виносить вмотивовану постанову, де обов'язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження.
Крім того, суд враховує, що приписами абз. 4 п. 4 розд. І Інструкції № 512/5 чітко передбачено, що відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; сума зобов'язання становить від двадцяти п'яти до п'ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Однак, в межах виконавчого провадження №57894102 відсутні вказані обставини.
З вказаного слідує, що постанова про передачу матеріалів виконавчого провадження повинна містити чітку підставу для такої передачі. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення уповноваженим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості прийнятого акта призводить до його протиправності.
При цьому, суд враховує, що на підставі формулювання, яке зазначено у постанові від 04.05.2020 про передачу виконавчого провадження ("складність виконавчого провадження", "необхідність забезпечення повного, неупередженого та своєчасного виконання виконавчих документів) може бути передано будь-яке виконавче провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого, що нівелює необхідність існування інших, передбачених у пункті 6 Розділу V Інструкції №512/5, підстав для передачі виконавчого провадження.
Аналогічну правову позицію висловив П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28 липня 2020 року по справі № 420/4000/20.
Оскаржувана постанова відповідача не містить обґрунтувань щодо того, які саме дії може вчинити відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), які не взмозі вчинити або не уповноважений вчинити Саратський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Суд також приймає доводи позивача стосовно того, що підстави, що ускладнюють виконання ВП №57894102 відсутні; місце проживання позивача зареєстровано у Саратському районі, він офіційно працевлаштований на території України, отримує заробітну плату, на яку державним виконавцем Саратського відділу ДВС звернено стягнення, має майно, яке знаходиться у Саратському районі, та кошти на рахунках у банківських установах, на які державним виконавцем Саратського відділу ДВС накладено арешт.
На підставі викладеного у сукупності, суд доходить висновку, що Управлінням забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявності підстав для прийняття постанови від 04.04.2020 року про передачу матеріалів виконавчого провадження №57894102 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
За таких обставин, спірна постанова відповідача підлягає скасуванню в судовому порядку.
Крім того, враховуючи, що позовні вимоги про скасування постанови Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.05.2020 року про передачу виконавчого провадження № 57894102 та постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.05.2020 року про прийняття виконавчого провадження № 57894102 є похідними та залежать від задоволення позовної вимоги (основної вимоги) щодо скасування постанови заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.05.2020 року про передачу виконавчого провадження № 57894102, вказані спірні постанови також підлягають скасуванню в судовому порядку.
Згідно п. 22 ч. 1 ст. 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Що стосується позовних вимог про зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути виконавче провадження № 57894102 до Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), суд вважає, що у цій частині позову належить відмовити, оскільки скасування в судовому порядку постанов про передачу та прийняття виконавчого провадження № 57894102 відновить у повній мірі порушені права та інтереси позивача.
Саме такий судовий захист суд вважає ефективним.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача.
На підставі викладеного, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати, які складаються із судового збору за подання до адміністративного суду цього позову у розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 194, 205, 229, 243-246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати Постанову заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.05.2020 року про передачу виконавчого провадження № 57894102 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Скасувати Постанову Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.05.2020 року про передачу виконавчого провадження № 57894102.
Скасувати Постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.05.2020 року про прийняття виконавчого провадження № 57894102.
Стягнути з Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) солідарно (по 420, 40 грн. з кожного).
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529; 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37).
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37).
Відповідач - Саратський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34505330; 68200, Одеська область, м. Сарата, вул. Чкалова, 2).
Суддя О.В. Глуханчук
.