Справа № 420/9501/20
29 вересня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до державного виконавця Татарбунарського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лісецької Анастасії Валеріївни про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивачка звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 03.09.2020 ВП № 62929422 по виконавчому листу по справі № 5151/2097/18 від 14.08.2020.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Татарбунарського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лісецької Анастасії Валеріївни про визнання протиправною та скасування постанови слід відмовити.
З огляду на матеріали адміністративного позову, 14.08.2020 Арцизьким районним судом Одеської області виданий виконавчий лист № 515/2097/18 про зобов'язання ОСОБА_1 за власний рахунок демонтувати (розібрати) дворову вбиральню та під нею засипати вигрібну яму, які розміщені на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 біля вікна сусіднього житлового будинку АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_2 .
Зазначений виконавчий лист було пред'явлено до примусового виконання до органу державної виконавчої служби та 03.09.2020 державним виконавцем Татарбунарського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лісецькою А.В., крім постанови про відкриття виконавчого провадження, винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 10 000 грн.
Позивач вважає вказану постанову про стягнення виконавчого збору, винесену у виконавчому провадженні № 62929422 неправомірною, оскільки судове рішення позивачем фактично виконано 05.08.2020, тобто ще до відкриття виконавчого провадження.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби врегульовано ст. 287 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Таким чином, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.
Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні юрисдикції слід виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, позивачем в даному адміністративному позові заявлені вимоги, які визначені ч. 1 ст. 72 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із чим даний позов підлягає пред'явленню до суду, який видавав виконавчий лист № 515/2097/18, на підставі якого одночасно з відкриттям 03.09.2020 виконавчого провадження № 62929422 й була винесена спірна постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.
Поряд із тим суд роз'яснює позивачу, що визначена ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» юрисдикційна підсудність окружного адміністративного суду, з огляду на позовні матеріали, поширюється на дії та рішення державного виконавця щодо виконання рішення щодо виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, однак вона не є предметом даного спору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Приймаючи до уваги те, що спір виник з приводу дій / рішень державного виконавця в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення, ухваленого Арцизьким районним судом Одеської області в порядку цивільного судочинства, - зазначена справа підлягає розгляду судом, який видав виконавчий документ, а саме Арцизьким районним судом Одеської області, за правилами цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі за її позовом до державного виконавця Татарбунарського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лісецької Анастасії Валеріївни про визнання протиправною та скасування постанови.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню судом, який видав виконавчий документ, в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Завальнюк