Справа № 420/2429/20
21 вересня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Завальнюка І.В.,
за участю секретаря - Салюк О.Ю.,
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Влад Шиппінг ЛТД до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, Державної екологічної інспекції в Одеській області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Панта Рей Україна», Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, про визнання протиправними дій, скасування рішення та стягнення коштів,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо розрахунку збитків та пред'явлення Претензії № 100021 від 24.04.2019 у розмірі 39 891,65 доларів США; визнати протиправним та скасувати рішення Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу № 33 від 24.04.2019 про заборону на вихід т/х «Vika» (IMO 9133771) з морського порту «Одеса»; стягнути на користь позивача в особі Товариство з обмеженою відповідальністю «Панта Рей Україна» за рахунок Державного бюджету грошові кошти в розмірі 1 061 888,92 грн.
Ухвалою від 27.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
17.09.2020 до суду від Державної екологічної інспекції в Одеській області надійшло клопотання про закриття провадження по справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо розрахунку збитків, оформлення та пред'явлення Претензії № 100021 від 24.04.2019 у розмірі 39 891,65 доларів США.
В обґрунтування клопотання зазначено, що за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23.01.2019 по справі № 822/3345/17 визначені Інспекцією розміри збитків не можуть бути примусово відшкодовані на підставі оскаржуваних розрахунків відповідача, оскільки відшкодування таких збитків можливе або в добровільному порядку, або шляхом звернення Інспекції до суду з відповідним позовом. Отже, оскаржені розрахунки розмірів стягнення на момент звернення з позовом до суду не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог в порядку адміністративного судочинства. При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що доводи позивача щодо безпідставності проведених розрахунків можуть бути перевірені господарським судом у разі звернення Інспекції з позовом до Підприємства про відшкодування шкоди.
В судовому засіданні представник Державної екологічної інспекції в Одеській області вищезазначене клопотання підтримав та просив задовольнити.
Представник позивача та третьої особи ТОВ «Панта Рей Україна» проти задоволення клопотання заперечував, зважаючи на викладені у письмових запереченнях аргументи проти закриття провадження з наведених у заяві підстав.
Інші учасники до суду не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Вислухавши думки учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до п. ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Право особи на доступ до правосуддя гарантоване ст. 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб.
Відповідно до ч. 1 і 3 ст. 124 Основного Закону України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Згідно з ч. 1 та 5 ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Тобто для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Згідно з ч. 1 і 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами” від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.
Згідно з п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12.07.2011 року № 9-рп/2011 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.
Основними ознаками публічно-правових відносин називають: обов'язкову участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.
Адміністративно-правовий спір має певні ознаки. Такі спори виникають у сфері державного управління, в процесі здійснення органами виконавчої влади своїх управлінських функцій. Для цих спорів характерно особливе становище його суб'єктів (учасників спірного правовідношення). Обов'язковим учасником адміністративно-правового спору є наділений владними повноваженнями орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадові особи, наділені державно-владними повноваженнями. Адміністративно-правовий спір має особливий предмет, що пов'язано з широтою і різноплановістю діяльності управлінського характеру.
Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Посилання в клопотанні про закриття провадження по справі заявника на постанову ВП ВС України від 23.01.2019 по справі № 822/3345/17 в аспекті спірних правовідносин є недоречним, оскільки згідно матеріалів справи, 24.04.2020 відповідачем оформлено претензію № 100021 від 24.04.2019 та рішення про заборону на вихід судна з морського порту № 33 від 24.04.2019. Відповідно до змісту претензії, Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу пропонувала відшкодувати добровільно збитки, нанесені державі у сумі 39 891,65 доларів США.
З метою врегулювання ситуації, що склалась, враховуючи незгоду капітана та судновласника з діями інспекторів Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, морський агент ТОВ «Панта Рей Україна» як представник судновласника направив до капітана морського порту листа із вимогою оформити вихід судна. Одночасно капітан судна направив капітану Одеського порту Антонову О.О. заяву про морський протест, яка була отримана 25.04.2019 о 14:55 год.
Також з метою уникнення затримки судна морський агент, керуючись ст. ст. 116-117 КТМ направив на адресу Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, Державній екологічній інспекції та капітану Одеського морського порту гарантійний лист від 25.04.2019 із зобов'язанням виплатити 39 891,65 дол. США на користь Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу.
26.04.2019 о 14:00 год. судно отримало вимогу звільнити причал та було переміщено на якірну стоянку в очікування на Дозвіл капітана порту на вихід судна.
Враховуючи значні комерційні ризики та збитки, які судновласнику спричиняє затримка судна, морський агент ТОВ «Панта Рей Україна» від імені та за дорученням судновласника здійснив оплату 1 061 888,92 грн відповідно до умов претензії № 100021 від 24.04.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 2980 від 26.04.2019. Як зазначає позивач, оплата була здійснена без визнання вини, під тиском обставин затримки судна, з огляду на відсутність реакції на надане гарантійне забезпечення та не була добровільною.
Слід зазначити, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
В даному випадку, оскаржувана претензія № 100021 від 24.04.2019 у розмірі 39 891,65 доларів США мала безпосередній вплив на майновий стан позивача, адже з метою уникнення значних комерційних ризиків та збитків, обумовлених забороною на вихід судна з порту, морським агентом від імені та за дорученням судновласника було вимушеного сплачено 1 061 888,92 грн до Державного бюджету України, що не може розцінюватися як відсутність порушеного права та інтересів позивача, на відміну від обставин по справі № 822/3345/17, на яку відповідач посилається у клопотанні. В зазначеній справі Верховний Суд виходив із того, що розміри збитків не можуть бути примусово відшкодовані на підставі оскаржуваних розрахунків відповідача, оскільки відшкодування таких збитків можливе або в добровільному порядку, або шляхом звернення Інспекції до суду з відповідним позовом. Однак за обставин даної справи, позивачем вже виконано вимоги спірної претензії, чим й обумовлена похідна позовна вимога про стягнення на користь позивача в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Панта Рей Україна» за рахунок Державного бюджету грошових коштів в розмірі 1 061 888,92 грн.
Наведені ж заявником аргументи, як підстави для закриття провадження по справі, за встановлених судом обставин, на увагу не заслуговують, оскільки засновані на судовому рішення Верховного Суду, яке не є релевантним до розглядуваного спору, так як обставини спорів відрізняються.
Таким чином, даний спір є публічно-правовим спором юридичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, на який поширюється юрисдикція адміністративного суду, у зв'язку із чим клопотання до задоволення не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 238, 248 КАС України, суд
В задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції в Одеській області про закриття провадження по справі за адміністративним позовом Влад Шиппінг ЛТД до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, Державної екологічної інспекції в Одеській області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Панта Рей Україна», Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, про визнання протиправними дій, скасування рішення та стягнення коштів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст рішення складено 29 вересня 2020 року.
Суддя І.В. Завальнюк