Справа № 420/6949/20
28 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Приватного Підприємства «ДІ ВІ» (вул. Центральна, буд. 34, с. Баннівка, Болградський район, Одеська область, 68750, код ЄДРПОУ 37801816) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне Підприємство «ДІ ВІ» (далі - ПП «ДІ ВІ») з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 15.07.2020 року №0012840507 про застосування штрафних санкцій на суму 83 000, 00 грн; податкове повідомлення-рішення від 15.07.2020 року №0012850507 про застосування штрафних санкцій на суму 40 000, 00 грн.
Позивач зазначив, що ГУ ДПС 15.06.2020 року було проведено фактичну перевірку газової АЗС, яка знаходиться на балансі ПП «ДІ ВІ» та експлуатується ним. За результатами перевірки складений Акт від 24.06.2020 року №000436, який став підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень.
Згідно з висновками Акту перевірки на думку перевіряючих ПП «ДІ ВІ» допущені наступні порушення: - не обладнано зареєстрованими у встановленому законодавством порядку витратомірами-лічильниками на місці відпуску пального наливу з акцизного складу в період з 01.04.2020 по 01.06.2020 та рівноміром-лічильником рівня даних товарів (продукції) у резервуарі в період з 01.04.2020 по 15.06.2020; не забезпечено формування та подання до центрального органу влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки та обсяг обігу пального.
Позивач вважає вказані висновки Акту перевірки необґрунтованими, відповідно оскаржувані рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ПП «ДІ ВІ» є платником єдиного податку четвертої групи. Основним видом діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Зберігання і реалізація надлишків пального є додатковою діяльністю, яка провадиться відповідно до ліцензій №15110314201900484, №15110414201900043, у зв'язку з чим ПП «ДІ ВІ» було до 30.03.2020 платником акцизного податку з реалізації пального і розпорядником акцизного складу.
Проте з 01.04.2020 року ПП «ДІ ВІ» припинило реалізацію надлишків пального, що підтверджується наказом №10 від 30.03.2020 року, та як платник єдиного податку четвертої групи зберігало та використовувало пальне лише для власних потреб. Позивач вважає, що у розумінні ПК України на момент припинення продажу пального, ПП «ДІ ВІ» втратив статус акцизного складу та статус акцизного розпорядника.
Позивач вказує, що він вимушений був з 01.04.2020 року припинити реалізацію пального, оскільки з 01.04.2020 року до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари без обладнання їх витратомірами застосовуються штрафні санкції.
Позивач зазначає, що з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині обладнання резервуарів з пальним витратомірів, ПП «ДІ ВІ» завчасно вирішив здійснити установку рівнемірів-лічильників. Витратомір-лічильник був у наявності. В 2019 році ним було замовлено у ТОВ «Технотрейд» необхідне обладнання, при цьому ТОВ «Технотрейд» гарантував поставку та встановлення рівнеміра-лічильника протягом 3-х календарних місяців, але не пізніше 21 березня 2020. Натомість, за період з 21 грудня 2019 року по 21 березня 2020 року включно вищевказаним товариством роботи не були виконанні у зв'язку з погіршенням епідеміологічної ситуації в країні, введенням карантинних обмежень Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 року та відсутністю даних рівнемірів у заводу - виробника, оскільки дані прилади виготовляються з імпортних складових, поставки яких припинились через розповсюдження вірусного захворювання (COVID -19).
Позивач просив звернути увагу на те, що з 17.03.2020 року набрав чинності Закон України №530-ХІІ, яким, зокрема, додатково внесено до переліку форс-мажорних обставин карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України №671/97-ВР, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Таким чином вбачається, що не обладнання лічильниками на резервуарах з пальним складу сталося не через вину позивача чи інших осіб, а як наслідок настання непереборної сили, що унеможливила виконання зобов'язань ТОВ «Технотрейд» перед ПП «ДІ ВІ».
Позивач зазначає, що ним були проведені усі можливі дії з метою виконання норм чинного законодавства. Позивач завчасно замовив рівнемір, а не обладнання ним резервуару сталося не з його вини, а через форс-мажорні обставини, на які ніхто не міг вплинути чи їх передбачити. Оскільки обладнання рівнеміром об'єктивно не могло бути проведено до 1 квітня 2020 року, платник податку вдався до єдиних можливих дій аби запобігти порушенню законодавства, а саме припинив реалізацію пального.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено розглядати справу №420/6949/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а. с. 25 - 27).
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що ГУ ДПС відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України проведено фактичну перевірку ПП «ДІ ВІ» за адресою здійснення господарської діяльності 68750, Одеська область, Болградський район, село Баннівка, вул. Кірова, буд. 52/А, Газова АЗС, за результатами якої складений акт від 24.06.2020 року № 245/15/11/РРО/37801816.
За висновками акту перевірки виявлено порушення ПП «ДІ ВІ» п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», підпунктів 230.1.2 та 230.1.3 п. 230.1 ст. 231 ПКУ, що виразилось у: - порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму не облікованого товару у розмірі 866,40 грн; - не обладнання зареєстрованими у відповідному законодавством порядку витратоміром-лічильником на місці відпуску пального наливом з акцизного складу (в період з 01.04.2020 по 01.06.2020) та рівноміром-лічильником рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (в період з 01.04.2020 по 15.06.2020). А саме у відповідному періоді на акцизному складі за адресою 68750, Одеська область, Белградський район, село Баннівка, вул. Кірова, буд. 52/А, Газова АЗС, використовувалась ємність для газу скрапленого (здійснення роздрібної торгівлі не у споживчій тарі), яка необладнана зареєстрованими у відповідному законодавством порядку витратоміром-лічильником та рівнеміром-лічильником; - в період з 01.04.2020 по 22.06.2020 не забезпечено формування та подання до центрального органу влади, що реалізує державну податкову політику електронних документів, що містять щодобові дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального у розрізі назв товарних під категорій згідно з УКТ ЗЕД (всього не сформовано та не подано 83 електронних документа).
На підставі даного акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення- рішення 15.07.2020 року №0012840507 щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у загальному розмірі 83 000 грн та №0012850507 щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у загальному розмірі 40 000 грн.
Представник відповідача зазначив, що у відповідності до вимог п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу, інших газів, бутану, ізобутану також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати: а)усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Крім того, згідно з пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов'язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С.
Відповідальність за порушення вимог пп. 230.1.2 та пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ передбачена п.128-1.1 ст.128-1 ПКУ, у відповідності до яких на позивача були накладені штрафні санкції.
Враховуючи вищевикладене, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, а тому податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, а вимоги визначені у позові є безпідставним.
Справа розглянута у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ПП «ДІ ВІ» згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа 04.10.2011 року, номер запису: 15321020000000866, розташоване за адресою: Україна, 68750, Одеська обл., Болградський р-н, село Баннівка, вулиця Центральна, будинок 34 та з 05.10.2011 року та знаходиться на обліку в ГУ ДПС в Одеській області, Ізмаїльському управлінні, Болградська ДПІ (Болградський район).
ПП «ДІ ВІ» у 2020 році має статус платника податку четвертої групи (а.с. 12).
Видами діяльності підприємства є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46 Розведення свиней; 01.47 Розведення свійської птиці; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
ПП «ДІ ВІ» на підставі заяви від 26.06.2019 року про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів від зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та має статус акцизного складу, паливний склад якого розташований за адресою: Одеська обл., Болградський р-н, село Баннівка, вулиця Миру, будинок 52/А. Також позивачу видані ліцензії №15110314201900484, 15110414201900043 від 15.08.2019 року зі строком дії до 15.08.2024 року, на роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального (а. с. 14-17).
15.06.2020 року ГУ ДПС в Одеській області відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ на підставі направлення від 11.06.2020 року №515 та наказу про проведення фактичної перевірки від 11.06.2020 року №2331 проведено фактичну перевірку ПП «ДІ ВІ» за адресою здійснення господарської діяльності 68750, Одеська область, Болградський район, село Баннівка, вул. Кірова, буд. 52/А, Газова АЗС, за результатами якої складений акт від 24.06.2020 року № 245/15/11/РРО/37801816 (а.с. 10-11).
В Акті від 24.06.2020 року № 245/15/11/РРО/37801816 зазначено, що перевіркою встановлені порушення: - порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму не облікованого товару у розмірі 866,40 грн.; - не обладнання зареєстрованими у відповідному законодавством порядку витратоміром-лічильником на місці відпуску пального наливом з акцизного складу (в період з 01.04.2020 по 01.06.2020) та рівноміром-лічильником рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (в період з 01.04.2020 по 15.06.2020). На акцизному складі за адресою 68750, Одеська область, Белградський район, село Баннівка, вул. Кірова, буд. 52/А, Газова АЗС, використовувалась ємність для газу скрапленого (здійснення роздрібної торгівлі не у споживчій тарі), яка необладнана зареєстрованими у відповідному законодавством порядку витратоміром-лічильником та рівнеміром-лічильником; - в період з 01.04.2020 по 22.06.2020 не забезпечено формування та подання до центрального органу влади, що реалізує державну податкову політику електронних документів, що містять щодобові дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального у розрізі назв товарних під категорій згідно з УКТ ЗЕД (всього не сформовано та не подано 83 електронних документа).
На підставі Акту перевірки ГУ ДПС прийнято податкові повідомлення - рішення 15.07.2020 року:
№0012850507 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 40 000 грн на підставі п.128-1.1 ст.128 ПКУ за порушення п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПКУ та п.12 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ (а.с.8);
№0012840507 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у загальному розмірі 83 000 грн на підставі п.128-1.3 ст.128 ПКУ за порушення п.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПКУ, п.21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, пунктів 5,6,7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою КМУ від 22.11.2017 року №891 (далі - Порядок №891).
Вважаючи вказані податкові-повідомлення рішення неправомірними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу справляння податків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями ПК України.
Згідно зі ст.6 ПКУ податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків належить, зокрема, акцизний податок (ст.ст. 8,9 ПКУ).
Статтею 14 ПКУ визначено, що 14.1.4. акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Штрафні санкції до позивача застосовані за порушення пп.230.1.2, 230.1.3 п.230.1 ст.230 ПКУ та п.12,21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, пунктів 5,6,7 Порядку №891.
Згідно з п.230.1 ст.230 акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Поняття акцизного складу визначено пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
Згідно з пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПКУ розпорядник акцизного складу це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу, інших газів, бутану, ізобутану за зазначеними в цьому підпункті кодами УКТЗЕД - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Пунктом 230.1.3 п.230 ст.230 розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов'язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з у літрах, приведених до температури 15°С.
Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються розпорядниками акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.
Таким чином, вимоги ст. 230 ПКУ стосуються суб'єктів господарювання, які є розпорядниками акцизних складів.
Судом встановлено, що ПП «ДІ ВІ» зареєстрований як розпорядник паливного складу у відповідності до вимог ПКУ, оскільки окрім власних потреб, реалізовував пальне відповідно до отриманих ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним № 15110314201900484 від 15.08.2019 року терміном дії з 15.08.2019 року по 15.08.2024 року, за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Баннівка, вул. Кірова, буд. 52/А.
Що стосується обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, то п.12 підрозділу 5 розділу XX ПКУ встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Пунктом 18 до внесення до нього змін Законом України №391-ІХ від 18.12.2019 року було встановлено, що норми п.128-1 ст.128-1 ПКУ Кодексу застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст. 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року.
Проте Законом України №391-ІХ від 18.12.2019 року були внесені зміни та слово «січня» замінено словом «квітня».
Таким чином, законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за відсутність обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками може наступити лише з 01.04.2020 року, тобто фактично надав розпорядникам вказаних складів додатковий термін для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Судом встановлено, що позивач, який є розпорядником акцизного складу, для виконання вимог законодавства замовив у ТОВ «ТЕХНОТРЕЙД» датчик рівня ультразвуковий ULB - 30, блок іскрозахисту BIZ та консоль «СИУР», на загальну суму 74 700 грн (з урахуванням ПДВ) та сплатив кошти за вказане обладнання згідно з платіжним дорученням від 17.12.2019 року №2595 (а.с. 18-20).
Проте вказане обладнання до 01.04 2020 року не поставлено та не встановлено.
На звернення позивача ПП «ДІ ВІ» листом від 23.03.2020 року №124 встановлено ТОВ «ТЕХНОТРЕЙД» повідомило позивача про неможливість поставки оплаченого обладнання у зв'язку зі введеними карантинними обмеженнями, що були зумовлені розповсюдженням короновірусної хвороби (COVID -19) (а. с. 21-22).
У зв'язку з вказаними обставинами ПП «ДІ ВІ» вирішило тимчасово з 01.04.2020 року до моменту встановлення рівномірів та їх реєстрації, призупинити торгівлю скрапленим газом; під час тимчасового припинення торговельної діяльності скрапленим газом, операторам ГАЗС щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (а.с. 23).
Позивач вважає, що з 01.04.2020 року у розумінні ПКУ на момент припинення продажу пального ПП «ДІ ВІ» втратило статус акцизного складу та статус акцизного розпорядника, оскільки припинило реалізацію надлишків пального, що підтверджується наказом №10 від 30.03.2020 року, та як платник єдиного податку четвертої групи зберігало та використовувало пальне лише для власних потреб.
Суд вважає, що твердження позивача, що ПП «ДІ ВІ» втратило статус акцизного складу та статус акцизного розпорядника є помилковим, оскільки ПП «ДІ ВІ» зареєстровано як платник акцизного податку з реалізації пального та зареєстрований паливний склад.
Проте суд дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування запроваджених з 01.04.2020 року для позивача як розпорядника акцизного складу штрафних санкцій у відповідності до п.128-1 ст.128-1 ПКУ Кодексу.
При цьому судом встановлено, що Податковим кодексом України не визначається порядок реєстрації акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, а також не врегульовані на законодавчому рівні питання можливості призупинити реєстрацію акцизного складу при виникненні форс-мажорних обставин. Також Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» не передбачає можливості призупинити дію ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним при виникненні форс-мажорних обставин. Законом передбачено лише призупинення дії ліцензії у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Законом України № 530-ХІІ від 17.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесені зміни в ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яка наводить перелік форс-мажорних обставин та до таких віднесено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши надані позивачем доводи позову та надані ним докази, суд дійшов висновку про доведення позивачем тієї обставини, що карантин, встановлений постановою КМУ в Україні, став для контрагента позивача та самого позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і не підвладною волі сторін договору щодо поставки ТОВ «ТЕХНОТРЕЙД» позивачу датчику рівня ультразвуковий ULB - 30, блок іскрозахисту BIZ та консоль «СИУР», та обладнання позивачем акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Вказана обставина була непередбачуваною та перешкоджала позивачу здійснити обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
При таких обставинах відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за правопорушення притягнутий до відповідальності за порушення п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПКУ та п.12 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, та відповідно як похідних від нього за порушення за порушення п.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПКУ, п.21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, пунктів 5,6,7 Порядку №891, якій визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів.
При цьому суд виходить також з того, що законодавством не врегульовано - які дії при вказаних обставинах суб'єкт господарювання повинен був додатково здійснити окрім, як припинити реалізацію надлишків пального відповідно до свого наказу №10 від 30.03.2020 року, та залишивши збереження та використання пального як платником єдиного податку четвертої групи лише для власних потреб.
Одним з принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Суд вважає, що при обставинах встановлених судом підлягає застосуванню вказаний принцип, а також принцип верховенства права встановлений ст.6 КАС України, зокрема, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Представник відповідача у відзиві не навів будь-яких обґрунтувань в спростування доводів позивача щодо неправомірності прийнятих рішень відносно нього, не зазначив, які дії при обставинах, які настали (не здійснення поставки лічильника, не установка їх у зв'язку з коронавірусної хвороби (COVID-19), повинен був здійснити позивач як суб'єкт господарювання з метою дотримання вимог законодавства, але не здійснив, а також представник відповідача відповідно не посилається на норми законодавства.
Суд вважає, що при обставинах, які виникли, позивач здійснив всі можливі дії, які залежали від нього, з метою дотримання вимог податкового законодавства, а представником відповідача не наведено беззаперечних доказів правомірності прийнятих оскаржуваних податкових-повідомлень рішень, які б при перевірці судом відповідали частині 2 статті 2 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених судом обставин, оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00грн - за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Одеській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного Підприємства «ДІ ВІ» (вул. Центральна, буд. 34, с. Баннівка, Болградський район, Одеська область, 68750, код ЄДРПОУ 37801816) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2020 року №0012850507 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 40000 грн та №0012840507 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 83000 грн.
Стягнути на користь Приватного підприємства «ДІ ВІ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору розмірі 2102,00 гривень.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.