Справа № 420/9178/20
28 вересня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участю 3-х осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання протиправними дії та скасування постанов, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участю 3-х осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання протиправними дії та скасування постанов.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Заявник надав позовну заяву з порушенням вказаних вимог КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 62160899 від 22 травня 2020 року та ВП №62428038 від 26 червня 2020 року.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Так, заявником у позові зазначено, що 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 отримав поштою оскаржувані постанови, проте, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем не надано.
Також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; а також відомі позивачу: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відмові позивачу), номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Судом встановлено, що Позивачем, стосовно себе, не зазначено номерів засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
В порушення вимог ч. 1 ст. 161 КАС України, заявником не надано усіх додатків для відповідача та 3-х осіб, які додані в екземплярі до суду.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення ч. 3 ст.161 КАС України, позивачем не сплачено судовий збір.
До позову заявником надано заяву про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якої зазначено, що майновий стан, як позивача в даний час не дозволяє сплатити навіть частково судовий збір, в зв'язку зі скрутним, навіть дуже тяжким матеріальним становищем, оскільки заробітку (доходу) в даний час не має зовсім, оскільки має невелику заробітну плату, та до того ж заробітку (доходу) в даний час не має зовсім, оскільки її також не може отримати, через блокування банком зарплатної картки, також зокрема за станом здоров'я. Тобто відповідач на даний час залишив мене без коштів на існування взагалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, є незадовільний майновий стан сторони.
Суд зазначає, що заявником в обгрунтування заяви не надано жодного доказу на підтвердження обставин, які є підставою для відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, суд зазначає, що для підтвердження майнового стану сторони належним доказом є відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків.
На переконання Європейського суду з прав людини, при оцінюванні розміру судового збору, слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.
Отже, для того, щоб суд міг врахувати фінансову спроможність заявника, останній повинен надати суду докази, які достовірно підтверджують його матеріальний стан. Проте в матеріалах справи такі докази відсутні.
Водночас, суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, з урахуванням майнового стану сторони, є правом суду, а не обов'язком.
Крім того, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду за захистом. Адже, відповідно до ст. 8 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав відстрочення сплати судового збору або для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому заява позивача про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору до задоволення не належить.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік” з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102 гривень (0,4% = 840,80 грн.)
Як вбачається із позовних вимог, ціна позову складає 30904,00 грн.
Відтак позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. за подання позовної заяви майнового характеру або надати обґрунтовану заяву з відповідними доказами про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160,161 КАС України.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу 10-тиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'ясняє, що недоліки повинні бути усунути шляхом приведення адміністративного позову відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, а саме:
- обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду;
- надання позову для суду та всіх учасників процесу, із зазначенням номерів засобів зв'язку або адреси електронної пошти стосовно себе;
- надання усіх додатків для відповідача та 3-х осіб, які додані в екземплярі до суду,
- доказів про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. або обґрунтовану заяву з відповідними доказами про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Згідно зі ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, факс.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання документів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку судом буде вирішене питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участю 3-х осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання протиправними дії та скасування постанов - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Бутенко А.В.