справа№380/4822/20
29 вересня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Наталії Іванівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Дрогобицького міського відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (Львівська область, Дрогобицький район, с. Бистриця-Гірська) до Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області (79005, м. Львів, вул. Руданського,3; код ЄДПОУ 37831493) в особі Дрогобицького відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області (82100, м. Дрогобич, вул. Стрийська, 64) з вимогами:
визнати протиправною відмову Головного Управління/Управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Дрогобицького районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області у видачі ОСОБА_2 у зв'язку з досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №.2503-XII;
зобов'язати Головне Управління/Управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Дрогобицького районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадяни громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №.2503-XII.
Ухвалою суду від 26.06.2020 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, законний представник зазначив, що у зв'язку із досягненням шістнадцятирічного віку його сина ОСОБА_2 , він звернувся до Дрогобицького відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області із заявою з проханням оформити і видати паспорт громадянина України у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. У відповідь на свою заяву отримала лист від 22.05.2020, в якому відповідач вказав на відсутність правових підстав для оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки в іншій формі чи іншим способом, ніж це встановлено Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VІ та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» від 25.03.2015 №302. Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 30.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
18.08.2020 за вх. № 40706 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач заперечує проти поданого позову, не вбачає у своїх діях порушень щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України старого зразка.
02.09.2020 за вх. № 43262 законним представником позивача надано відповідь на відзив.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 2020 році позивачу виповнилось 16 років, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.7).
15.05.2020 мати в інтересах сина, як законний представник звернулася із письмовою заявою до територіального підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Дрогобицького відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області, просила оформити відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ паспорт громадянина України у формі книжечки. В заяві законний представник позивача зазначив, що не має наміру оформляти паспорт у формі ID -картки типу та згоду на збір, обробку та передачу персональних даних не надає.
Дрогобицький відділ Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області листом за № 4623 від 22.05.2020 (а.с.11) повідомив заявника, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій і що саме постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» №302 від 25.03.2015 з 01.11.2016 запроваджено оформлення паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм. За наведених обставин в органу ДМС відсутні правові підстави для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки.
Не погоджуючись з означеною відмовою, вважаючи її протиправною та такою, що порушує Конституційні права, позивача законний представник звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (зі змінами та доповненнями; п. 1, 3, 5, 6, 8): паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис " Україна ", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних до паспорта, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор, згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначає Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VІ (далі Закон №5492-VІ).
Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, […] містять безконтактний електронний носій.
За частинами першою, другою статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом.
Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №5492-VI бланки документів, які містять безконтактний електронний носій, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів та з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення. Бланки документів, які не містять безконтактного електронного носія, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
Згідно із частиною другою статті 15 Закону №5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Підстави, за яких уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа, встановлено в частині сьомій статті 16 Закону №5492-VI.
Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI. Він містить, зокрема: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
Поряд із цим, у статті 7 Закону №5492-VI визначено перелік інформації про особу, яка вноситься до Реєстру, в якій, крім зазначеного, передбачено, що у разі оформлення паспорта громадянина України до Реєстру за згодою особи вносяться також відцифровані відбитки пальців рук особи (пункт 13 частини першої статті 7).
Інформація, яку тут виокремлено, у розумінні пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 5492-VI, є біометричними даними, параметрами, тобто сукупністю даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №5492-VI забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом. Забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров'я або статевого життя.
На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України 25.03.2015 прийняв Постанову №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (у редакції, викладеній згідно з постановою КМ України від 26.10.2016 року №745), якою затвердив:
- зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2;
- зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4;
Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
За змістом пункту 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;
- з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 3 Постанови № 302 установлено, що до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється.
Відповідно до пунктів 1, 2 додатка 2 «Технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм» до Постанови №302 бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій.
У паспорт імплантовано безконтактний електронний носій, який відповідає вимогам нормативних документів України у сфері технічного та криптографічного захисту інформації. Безконтактний електронний носій відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 14443 щодо запису і зчитування даних.
До безконтактного електронного носія вноситься інформація, яка зазначена на лицьовому та зворотному боці паспорта, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи), а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що внесена на безконтактний електронний носій, відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України визначено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація […] біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
Оцінюючи аргументи позивача про те, що він не надав відповідачу дозволу на обробку його персональних даних та відмовився від користування будь-якими біометричними документами, що містять інформацію, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, а також від внесення даних щодо нього до Єдиного державного демографічного реєстру та від зняття біометричної інформації суд зауважує таке: правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних регулює Закон України «Про захист персональних даних»; цей закон спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних. Відповідно до статті 11 цього Закону підставами для обробки персональних даних є як згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних, так і дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень чи необхідність виконання ним обов'язку, який передбачений законом. Обробка територіальними підрозділами ДМС персональних даних заявника, що передує видачі цій особі паспорта громадянина України, а також ведення Реєстру є обробкою персональних даних на підставі закону (в цьому випадку Закону №5492-VI) на виконання покладених законом обов'язків, а отже не потребує згоди суб'єкта персональних даних.
Закон №5492-VI визначає види інформації про особу (персональних даних), яка:
- вноситься до Реєстру «по замовчуванню», оскільки необхідна державі для ідентифікації своїх громадян;
- вноситься до Реєстру за згодою особи (напр. відцифровані відбитки пальців рук особи);
- не вноситься до Реєстру (обробка та внесення якої заборонена): про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров'я або статевого життя.
Суд вважає, що запровадження державою електронних баз даних у формі електронних реєстрів (на зміну паперовим картотекам), а також запровадження в 2012 році нових форм документів для ідентифікації особи (в т.ч. паспорта громадянина України у формі ID-картки на заміну паперової книжечки) не впливає на гарантовані Конституцією України права особи і не перешкоджає виконанню нею свого обов'язку отримати паспорт громадянина України.
Оцінюючи аргументи законного представника позивача щодо його «права громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові», «позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі» тощо суд керується такими міркуваннями:
Конституція України в Розділі ІІ «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина» передбачає низку прав особи, серед яких:
- на свободу світогляду і віросповідання (стаття 35);
- направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40);
- знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (стаття 32);
- право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55).
Водночас ані Конституція України, ані закони України не передбачають права громадянина України на «отримання документів» чи права на «отримання документів певної форми».
Відповідно до положень статті 21 Закону №5492-VI отримання паспорта громадянина України є обов'язком (а не правом) кожного громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку.
Водночас суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді зразкової справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) :
- визнала протиправною відмову Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі особа паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; зобов'язала Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати особа паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ;
- мотивувала своє рішення тим, що норми Закону №5492-VI, на відміну від норм Положення №2503-XII (що теж діяло на момент виникнення спірних правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст.8 Конвенції;
- вказала, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Суд, проаналізувавши постанови Кабінету Міністрів України щодо форми паспорта громадянина України, дійшов висновку про недоцільність відступлення від згаданих висновків Верховного Суду в зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18). Так, на прийняття рішення у зразковій справі прийнято Постанову Кабінету Міністрів України №398 від 03.04.2019, якою доповнено пункт 3 Постанови КМУ від 25.03.2015 №302: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».
Міністерство внутрішніх справ України відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови КМУ від 25.03.2015 N302, постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 N398 прийняло наказ №456 від 06.06.2019, яким затвердило Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок №456). Цей Тимчасовий порядок розроблено відповідно до згаданих Постанов КМУ та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року N719-V) та визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пунктів 2,3 розділу І Тимчасового порядку №456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 N353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України». Оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто. Розділом ІІІ Тимчасового порядку регламентовано порядок оформлення паспорта вперше.
Суд прийшов до переконання, що справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 є типовою; Уряд визнав необхідність законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року та по суті уповноважив ДМС України видавати паспорти старого зразка на виконання рішень судів, що будуть постановлені у типових справах, а МВС України на реалізацію цього рішення Уряду прийняло Тимчасовий порядок №456, котрий визначив механізм виконання таких рішень.
Законодавець, приймаючи Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону України № 5492-VI, не дотримався вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
Саме така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № Пз/9901/2/18 (806/3265/17).
У даному випадку відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя.
Конституційне та законодавче регулювання права на невтручання в особисте та сімейне життя також узгоджується із міжнародно-правовими актами.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Стаття 8 Конвенції передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Приватне життя «охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру» (пункт 25 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «C. проти Бельгії» від 07.08.1996 (Reports 1996)). Стаття 8 Конвенції «захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом» (див. пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Pretty проти Сполученого Королівства» (справа № 2346/02, ECHR 2002 та п. 65. рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11).
Будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль або цілі згідно з пунктом 2 та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (рішення ЄСПЛ у справі «Ельсхольц проти Німеччини» (Elsholz v. Germany) [ВП], заява № 25735/94, п. 45, ECHR 2000-VIII).
Отже, суд при прийнятті рішення у цій справі враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) та зобов'язує Головне Управління Державної міграційної служби України у Львівській області, в особі територіального підрозділу Дрогобицького міського відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області ( 79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців,11, код ЄДРПОУ 37831493) видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають
Керуючись ст. ст. 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Дрогобицького міського відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,- задоволити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Дрогобицького міського відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Стрийська,64; код ЄДРПОУ 37831493) в оформленні та видачі ОСОБА_2 у зв'язку з досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №.2503-XII.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Дрогобицького міського відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Стрийська,64; код ЄДРПОУ 37831493) оформити та видати у зв'язку з досягненням 16-річного віку ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992. № 2503-ХІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Дрогобицького міського відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Стрийська,64; код ЄДРПОУ 37831493) сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок ) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Н.І.