справа №380/7835/20
про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., одержав позовну заяву Одеського державного університету внутрішніх справ про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі.
Встановив:
Одеський державний університет внутрішніх справ 24.09.2020 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі в сумі 161744,25 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем згідно п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами пункту 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 грн.
Позивачем у позовній заяві заявлена вимога майнового характеру на суму 161744,25 грн. Таким чином, розмір судового збору за подання позовної заяви становить 2426,16 грн.
Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено копії платіжних доручень №1616 від 15.09.2020 на суму 229,16, №1587 від 11.09.2020 на суму 95 грн та №949 від 18.06.2020 на суму 2102,00 грн (разом 2426,16 грн).
Однак, згідно довідки від 24.09.2020 складеної Львівським окружним адміністративним судом, при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви по справі №380/7835/20 за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі комп'ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» надано інформацію про те, що «Номер платіжного документа вже внесений до бази даних» по справі №380/4398/20 судді Карп'як О.О.
Суддею встановлено, що ухвалою суду від 17.08.2020 в справі №380/4398/20 (суддя Карп'як О.О.) позовну заяву повернуто позивачу, у зв'язку із тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тож, повернення позовної заяви з підстав, зазначених вище, не позбавляє позивача повторно звернутися до суду з тим самим позовом на загальних підставах, проте це не звільняє його від обов'язку повторно сплатити судовий збір за подання цього позову, відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, враховуючи наведені вище вимоги закону та виявлені обставини, долучене до позовної заяви платіжне доручення №949 від 18.06.2020 на суму 2102,00 грн слід розцінювати як неналежний документ про сплату судового збору за подання цього позову, оскільки воно не містить доказів зарахування сплаченої суми судового збору у суму 2102,00 грн до державного бюджету і є уже використаною в іншій справі, а тому така не приймається судом, як доказ сплати судового збору за звернення позивача до суду з означеним позовом.
Відтак, позивачу слід доплатити судовий збір за подання означеного позову в сумі 2102,00 грн.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160, 161 КАС України є підставою для залишення її без руху.
Більше того, судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом, іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, належить вирішувати у порядку адміністративного судочинства, оскільки такі спори пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 по справі №340/1019/19.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Судом встановлено, що наказом від 27.03.2020 №92 о/с відповідача звільнено з органів поліції, однак до суду позивач з даним позовом звернувся лише 24.09.2020.
Позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.
Позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, мотивуючи пропущений строк звернення тим, що про звільнення відповідача Університету стало відомо 13.04.2020, коли на адресу Університету надійшов витяг з наказу про звільнення останньої, та додатково 18.05.2020, коли надійшли матеріали з особової справи. Також покликається на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.
Суд не визнає поважними вказані в заяві причини пропуску строку звернення до суду з наступних підстав.
Як встановлено судом з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», позивач звернувся вперше до Львівського окружного адміністративного суду 05.06.2020 та ухвалою суду від 23.06.2020 у справі №380/4398/20 залишено позовну заяву без руху для усунення недоліків, а саме сплати судового збору в сумі 2426,16 грн.
Ухвалою суду від 06.07.2020 у вказаній вище справі №380/4398/20 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня закінчення карантинних заходів, запроваджених нормативними актами України для доплати 324,16 грн судового збору.
Судом встановлено, що позивач не скористався правом на усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 06.07.2020, яку отримав 24.07.2020, будь-яких клопотань процесуального характеру не подав та не звернувся до суду з клопотанням про продовження строків усунення недоліків позовної заяви, та ухвалою суду від 17.08.2020 у справі №380/4398/20 повернуто позовну заяву Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі позивачу.
Відтак, суд не визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду, що вказані в заяві про поновлення строку, оскільки позивач вже скористався своїм правом на звернення до суду з аналогічним позовом в межах справи № 380/4398/20 під час дії карантину, однак не усунув недоліків впродовж двох місяців. Позивачем не наведено причин пропуску звернення до суду лише 24.09.2020.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно надати певний строк для усунення вказаних недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 122, 123, 160, 161 КАС України, шляхом подання суду доказів сплати судового збору та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду).
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
1. В задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
2. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду документа про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду).
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Коморний О.І.