справа № 380/7743/20
про залишення позовної заяви без руху
28 вересня 2020 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання протиправними і скасування постанов, -
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, в якій позивач просить:
- "визнати протиправними та скасувати постанову від 11.11.2019 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни виконавче провадження №60557506 на примусове виконання виконавчого напису, виданого 29.10.2019 в реєстрі №25769 приватним нотаріусом КМНО Хара Наталія Станіславівна Номер свідоцтва 6685 01032, АДРЕСА_1 , про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 на користь АТ «ПУМБ» ЄДРПОУ 14282829 заборгованості в розмірі 46919,51 грн. та про стягнення із боржника основної винагороди в сумі 4691,95 грн."
Одночасно у позовній заяві позивач просить суд відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі у відповідності до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
Вирішуючи клопотання про обґрунтованість підстав для відстрочення сплати судового збору, суд виходить з такого.
У відповідності до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.
Як видно з позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Отже, за звернення до суду з таким позовом позивачу потрібно було сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн., тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведеного вказує, що умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Отже, вирішуючи питання про обґрунтованість заявленого клопотання, суд повинен пересвідчитися, що позивач дійсно фінансово неспроможний сплатити судовий збір на час звернення до суду (2020), - тобто у нього відсутні достатні доходи за 2019.
Суд зауважує, що на підтвердження скрутного матеріального становища позивача до позовної заяви не додано жодних належних доказів, що підтверджують неможливість сплати судового збору. Відтак належних доказів, які б стали підставою для відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору у суду немає, оскільки позивачем їх до позовної заяви не додано.
Суддя звертає увагу позивача, що належним та достатнім доказом є довідка органу доходів і зборів про розмір доходів. Такий підхід суду до вирішення питання щодо відстрочення заявнику сплати судового збору відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 13.02.2018 та 19.03.2018 по справі № 800/533/17.
Враховуючи те, що позивачем не надано відповідної довідки про доходи від контролюючого органу, яка б підтверджувала його майновий стан щодо неможливості сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», тому відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі.
Таким чином, за звернення до адміністративного суду з такою позовною заявою немайнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір». Такими реквізитами є: отримувач коштів: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (ІВАN): UA978999980313101206084013003, код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); наявність відомчої ознаки: « 84» Окружні адміністративні суди. На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Крім цього, згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до частини 6 статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини 5 цієї статті стосовно представника.
Перевіривши позовну заяву, суддя встановила, що у такій не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача - адвоката Винниченка Михайла Петровича за його наявності або номер і серія паспорта.
Відтак позивачу слід подати суду позовну заяву у новій редакції оформлену відповідно до вимог, передбачених статтею 160 КАС України, а також кількість примірників позовної заяви у новій редакції, відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.
Окрім цього, частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Положеннями статті 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.
Так, пункт 5.27 цього стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Як видно з доданих до позовної заяви документів, такі не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.
Відтак позивачу слід надати належним чином засвідчені письмові докази, які додані до позовної заяви.
Наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху, надавши такому строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі - відмовити.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання протиправними і скасування постанов.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.;
- позовну заяву у новій редакції оформлену відповідно до вимог, передбачених статтею 160 КАС України, а також кількість примірників позовної заяви у новій редакції, відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;
- належним чином засвідчені письмові докази, які додані до позовної заяви.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.