справа №380/7755/20
про залишення позовної заяви без руху
28 вересня 2020 року місто Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А. Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-
23.09.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області код ЄДРПОУ 39769942, місцезнаходження: 79019, м. Львів, вул. В. Чорновола, 4, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою” від 22.01.2020 № 13-1084/16-20-СГ, яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Суддя встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина третя статті 161, частина восьма статті 160 КАС України).
Позивач у позовній заяві зазначив, що звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”.
З приводу вказаного суддя зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI.
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України “Про судовий збір”).
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 №3551-XII. У статті 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 вказаного Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” необхідно враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Суддя при розгляді питання про відкриття провадження у справі враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових дій надається першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Таким чином, учасник бойових дій звільняється від сплати судового збору за подання позову, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень в частині першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
Суддя при вирішенні питання про звільнення позивача від сплати судового збору виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Частина друга статті 22 ЗК України визначає, що до земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
При цьому, як передбачено частиною третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до частини першої статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Згідно з частиною першою статті 36 ЗК України громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.
Таким чином, ЗК України встановлює різні види використання земель сільськогосподарського призначення, зокрема, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, а також городництва.
В свою чергу, частина 1 статті 38 ЗК України дає визначення земель житлової та громадської забудови, до яких належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Стаття 40 ЗК України передбачає, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених вказаним Кодексом.
Таким чином, земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку належить до категорії земель житлової та громадської забудови.
Суддя встановив, що позивач оскаржує рішення відповідача в частині порушення його права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
З врахуванням викладеного суддя вважає, що підстави для звільнення від сплати судового збору, передбачені у статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, не поширюються на позивача у разі звернення до суду за захистом порушеного права на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Тому позивач в межах спірних правовідносин повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Суддя зазначає, що згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102 грн.
Підпунктом 1.1 пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних.
З позовної заяви вбачається, що позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру. Таким чином, розмір судового збору за подання позовної заяви становить 840,80грн.
До позовної заяви не долучено платіжного документа про сплату судового збору.
Отже, судовий збір не сплачено. Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80грн та подати до суду відповідний платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".
Такими реквізитами є: отримувач коштів: УКуЗалiз.р м.Льв./Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA978999980313101206084013003, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: "судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, скерувавши на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м.Львів, вул. Чоловського, буд. 2):
- оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 840,80грн.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.Г. Гулик