справа №380/2657/20
23 вересня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
від позивача ОСОБА_1 ,
від відповідача Хиря В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати при звільненні позивачу компенсації за не отримане речове майно пропорційно часу, що минув, з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 №21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився»;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування визначеними розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 №21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився».
Ухвалою суду від 07.04.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Ухвалою суду від 01.06.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 05.08.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач набув право на компенсацію речового майна під час проходження військової служби. Однак відповідач порушив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 (далі - Порядок №178). Всупереч вказаному Порядку №178 відповідач застосував ціни на речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, як це передбачено Інструкцією про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 №1132 (далі - Інструкція №1132), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за №1536/29666. Такі дії відповідача привели до обрахунку вартості неотриманого речового майна за заниженими цінами, що, на думку позивача, порушує його права в частині отримання повної суми компенсації.
Оскільки Міністерство внутрішніх справ України не уповноважене встановлювати порядок виплати компенсації за неотримане речове майно і такою відомчою інструкцією звужено обсяг прав позивача в частині отримання належної суми компенсації за неотримане речове майно, позивач вважає застосування Інструкції №1132 протиправним та просить зобов'язати нарахувати таку компенсацію без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав, що викладені у письмовому відзиві /арк.спр.31-34/. Зазначив, що за бажанням військовослужбовця йому видаються предмети форменного одягу на суму грошової компенсації. Позивач подав рапорт про нарахування та виплату йому компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно. Позивач під час служби набув право на деякі види речового майна особистого користування, яке на даний час не передбачено нормами забезпечення та не закуповується прикордонною службою, що свідчить про те, що нарахування грошової компенсації необхідно здійснювати пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна та за цінами визначеними станом на момент виникнення права. Таким чином, військова частина законно та обґрунтовано скористалася Інструкцією №1132 при обрахунку вартості неотриманого військовослужбовцем майна, а позовні вимоги є безпідставними.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечення викладені у відзиві підтримав, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник позивача подав відповідь на відзив /арк.спр.42-44/ у якому зазначив, що відомча Інструкція №1132 затверджена наказом Міністра внутрішніх справ України в частині встановлення порядку нарахування грошової компенсації за речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу суперечить положенням Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №178, як актам вищої юридичної сили, оскільки звужує права позивача в частині розмірів компенсації за неотримане речове майно. Також покликається на постанову Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №815/5826/16, прийняту у подібних правовідносинах, у якій сформульовано правові висновки про порушення права позивача на отримання компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року,у якому проведено виплати.
Відповідач подав заперечення на позов /арк.спр.51-52/ в якому зазначив, що нарахування та виплата позивачу компенсації здійснена на виконання відповідного наказу, з яким позивач був ознайомлений. Вважає, що при нарахуванні грошової компенсації за окремими видами речового майна необхідно обов'язково враховувати такі чинники як момент виникнення права на отримання майна, норму належності, термін експлуатації, ціна на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін який минув з останнього моменту отримання майна.
Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позов, відзив, відповідь на відзив, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та -
Наказом начальника Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 15.07.2019 №312-ОС підполковника ОСОБА_2 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» /арк.спр.12/.
У зв'язку з звільненням з військової служби позивач 23.07.2019 подав рапорт з проханням про нарахування компенсації за неотримане під час проходження військової служби в Державній прикордонній службі України речове майно особистого користування відповідно до норм забезпечення. З наявним у складі речовим майном ознайомлений. Виявив власне бажання отримати грошову компенсацію замість належних до видачі предметів речового майна особистого користування. З порядком нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане під час служби речове майно ознайомлений. Кошти просив перерахувати на зарплатну картку /арк.спр.16/.
Наказом начальника військово-медичного клінічного центру (клінічного госпіталю на 200 ліжок) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01.08.2019 №146-ОС підполковника ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення /арк.спр.13/.
Під час проходження служби та звільнення у запас ОСОБА_2 перебував на речовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджується довідкою Львівського прикордонного загону №68/19 від 01.08.2019 про вартість речового майна, що належить до видачі /арк.спр.18/.
У довідці №68/19 від 01.08.2019 здійснено нарахування вартості речового майна, що належить до видачі пропорційно до термінів його носіння на загальну суму 33025,92 грн. Вказану суму, за виключенням військового збору, виплачено на банківську картку ОСОБА_2 27.09.2019 /арк.спр.19/.
Не погоджуючись з розрахунком вартості не отриманого речового майна, вважаючи протиправним нарахування вартості майна пропорційно до термінів його носіння, позивач звернувся за захистом своїх прав з цим позовом до суду.
Розглядаючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 Закону №2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) визначено Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178).
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця (п. 3 Порядку №178).
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п. 4 Порядку №178).
Згідно з п. 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Також наказом Міністра внутрішніх справ України від 31.10.2016 №1132 затверджено Інструкцію про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за №1536/29666) (далі - Інструкція №1132).
Пунктом 10 Розділу І Інструкції №1132 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
Саме в такій редакції, якою передбачено здійснення нарахування за неотримане речове майно пропорційно часу існувала норма Інструкції №1132 під час звільнення позивача.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач при звільненні написав рапорт про бажання отримати грошову компенсацію замість належних до видачі предметів речового майна. З порядком нарахування та виплати грошової компенсації за не отримане під час служби речове майно ознайомлений /арк.спр.16/. Кошти нараховано та виплачено /арк.спр.18-19/.
Однак представник позивача не згідний з нарахованими сумами компенсації та застосуванням пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу. Вважає, що застосування в цій частині положень п. 10 розділу І Інструкції №1132, затвердженої Міністерством внутрішніх справ України, суперечить Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №178, так як Міністерство внутрішніх справ України не уповноважене встановлювати порядок виплати компенсації за не отримане речове майно і відомчою інструкцією звужено обсяг встановлених законодавством прав ОСОБА_2 .
З цього приводу слід зазначити, що судом не встановлено невідповідність чи суперечність норм Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №178 та Інструкції затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №1132.
Слід зазначити, що якщо Порядок №178 визначає механізм виплати вартості грошової компенсації за не отримане речове майно (преамбула), то Інструкція №1132 визначає організацію та порядок речового забезпечення визначених категорій осіб (преамбула).
Інструкція прийнята відповідно до пункту 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з метою впорядкування речового забезпечення військовослужбовців і працівників Державної прикордонної служби України; зареєстрована у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за №1536/29666, є чинною.
З врахуванням викладеного неврахування Інструкції №1132 відповідачем під час здійснення розрахунку компенсації за не отримане речове майно було б порушенням чинного законодавства, яким врегульовано відповідне питання. Відтак застосувавши Інструкцію №1132, зокрема положення про пропорційність часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, є законним та обґрунтованим.
В контексті зазначеного суд не бере до уваги покликання представника позивача на рішення Верховного Суду від 17.03.2010 у справі №815/5826/16, оскільки спірні правовідносини у цій справі стосувалися періоду, що передував затвердженню наказом Міністра внутрішніх справ України Інструкції №1132. У вказаному рішенні Верховний Суд дав оцінку правомірності застосування лише Порядку №178 та не згадав про Інструкцію №1132 /арк.спр.45-48/.
Водночас суд бере до уваги покликання представника відповідача на те, що позивач під час служби набув право на деякі види речового майна особистого користування, яке на даний час не передбачено нормами забезпечення та не закуповується прикордонною службою, що свідчить про те, що нарахування грошової компенсації необхідно здійснювати пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна та за цінами визначеними станом на момент виникнення права.
На виконання п. 5 Порядку №178 Адміністрацією державної прикордонної служби України було видане розпорядження від 06.02.2018 №30 «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився. Даним розпорядженням затверджено додатки №1 та №2 - щодо вартості належних до видачі предметів речового майна. З метою розрахунку та впорядкування цін Адміністрацією державної прикордонної служби України було видано розпорядження з метою зазначення цін у 2019 році, а саме відповідно до розпорядження від 30.01.2019 №21 вказана вартість належних до видачі предметів речового майна з моменту виникнення права на отримання яких виникало у військовослужбовця з 01.01.2019 /арк.спр.53-56, 67-69/.
Таким чином, при визначенні суми, що підлягає до виплати важливо звернути увагу на момент коли у військовослужбовця виникає право на отримання відповідного речового майна та ціна на дане майно в момент виникнення права відповідно до розрахунків, що затверджені вищевказаними розпорядженнями Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Обставини справи свідчать, що відповідачем під час здійснення оскаржених позивачем дій вказані критерії правомірності не порушено.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість дій відповідача, та відповідно безпідставність позовних вимог. Тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки позивач є учасником бойових дій та звільнений від сплати судового збору за подання цього позову в силу положень Закону України «Про судовий збір», судові витрати зі сторін стягувати не належить.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1.У задоволенні позову відмовити повністю.
2.Судові витрати зі сторін не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення
Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2020.
Суддя Кравців О.Р.