Іменем України
29 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3147/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) , в інтересах якого звернувся адвокат Хорольський Ігор Володимирович (далі також - представник позивача), до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі також - відповідач), після уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту;
- зобов'язати Державну служби України з надзвичайних ситуацій прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги, яка передбачена законодавством, у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту ОСОБА_1 , та виплатити.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідно до наказу Головного упралвіння ДСНС України у Луганській області від 06.03.2019 № 76 «Про звільнення зі служби» позивача звільнено зі служби цивільного захисту (із зняттям з військового обліку) за пунктами 173, 176 підпунктом 3, Постанови КМУ №593 від 11.07.2013 (за станом здоров'я). Підставою слугувало свідоцтво про хворобу, видане ЦЛЕК ДСНС України від 26.12.2018 №2263, рапорт.
Відповідно до законодавства позивачу повинна бути виплачена одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, але по теперішній час зазначеної виплати позивач не отримав.
Відповідно довідки МСЕК про первинний огляд інваліда серії 12 ААБ № 142049 від 09.04.2019 позивачеві встановлена III група інвалідності з 18.03.2019 (захворювання, пов'язані з проходженням служби).
02.06.2019 у відповідності до пункту 5 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 908 від 11.07.2007, документи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, позивач у повному обсязі надав до Головного управління ДСНС України у Луганській області .
Головне управління ДСНС України у Луганській області направило їх до ДСНС України 11.06.2019.
Позивач так і не отримав гарантовану одноразову грошову допомогу, з цього приводу позивач звернувся на Урядову гарячу лінію, на що отримав відповідь від 28.01.2020 № 02- 1434/201 ДСНС України, в якій було повідомлено про те, що згідно зі статтею 118 Кодексу цивільного захисту України передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, порядок та умови виплати якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007р. №908 (далі - Порядок). Відповідно до пункту 2 Порядку виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для утримання ДСНС.
Однак у зв'язку зі збільшенням кількості справ, що надійшли до ДСНС України для виплати одноразової грошової допомоги, та обмеженим фінансуванням в 2020 році на зазначені цілі ще у вересні 2018 році на теперішній час здійснити виплату позивачу одноразової грошової допомоги не було можливості. Рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги буде прийматися на засіданні комісії з призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості надходження до ДСНС України справ для виплати зазначеної допомоги залежно від кошторисних призначень на зазначені цілі.
На підставі частини другої статті 188 Кодексу цивільного захисту України позивач вважає, що відповідач порушує права та законні інтереси позивача своєю протиправною бездіяльністю, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідач заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 26-33), в якому зазначено таке.
Згідно із довідки Луганської обласної МСЕК Позивачу встановлено III групу інвалідності. Причиною інвалідності є захворювання, що пов'язане з проходженням служби.
У зв'язку із цим Головне управління ДСНС України у Луганській області у червні 2019 року направило документи Позивача до ДСНС для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.
Позивач звернувся до ДСНС стосовно отримання інформації чи приймалося рішення ДСНС про нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги.
ДСНС листом від 28.01.2020 № 02-1434/201 повідомило, що у зв'язку із збільшенням кількості справ, що надійшли до ДСНС для виплати одноразової грошової допомоги, та обмеженим фінансуванням на зазначені цілі здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги не було можливості. Також ДСНС у цьому листі поінформувала, що виплату одноразової грошової допомоги буде здійснено у порядку черговості розгляду справ при наявності коштів на зазначені цілі.
Призначення та виплата одноразової грошової вимоги у разі настання інвалідності врегульовано спеціальним законодавством, яке передбачає обов'язкову умову - наявність коштів на зазначені цілі. У відповідача на розгляді перебуває значна кількість справ щодо призначення одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, бюджетне фінансування яких здійснюється за КПКВ 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту" (КЕКВ 2700).
Згідно із інформацією щодо черговості розгляду справ та заборгованості по виплаті одноразової грошової допомоги по інвалідності по КПКВ 1006280 Позивач перебуває у черзі на таку виплату за № 10 (за червень 2019 рік).
Враховуючи, що кошти, передбачені у державному бюджеті на зазначені цілі у 2018 та 2019 роках, не забезпечують потребу ДСНС, здійснити виплату одноразової грошової допомоги позивачу не було можливості.
У зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань документи позивача не виносилися на розгляд Комісії ДСНС для прийняття відповідного рішення, оскільки з дня прийняття ДСНС рішення про таку виплату протягом двох місяців ГУ ДСНС у Луганській області мають бути збільшені кошторисні призначення, за рахунок яких Позивачу буде виплачена одноразова грошова допомога.
Представником позивача надана відповідь на відзив, в якій позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі, зазначивши аналогічні обґрунтування, викладеним у позовній заяві (арк. спр. 135-136).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 відкрито провадження у справі, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 29.09.2020 (арк. спр. 21-22).
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надіслав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (арк. спр. 25, 137).
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) є учасником бойових дій та інвалідом третьої групи з 09.04.2019 (захворювання, пов'язане з виконанням службових обов'язків) (арк. спр. 3-6).
Відповідно до витягу із наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (по особовому складу) від 06.03.2019 № 76 «Про звільнення із служби цивільного захисту ОСОБА_1 » позивача звільнено зі служби цивільного захисту (із зняттям з військового обліку) за пунктами 173, 176 підпунктом 3, Постанови КМУ № 593 від 11.07.2013 (за станом здоров'я) та виключено з кадрів ДСНС з 06.03.2019 (арк. спр. 9).
Листом від 28.01.2020 № 02-1434/201 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що у зв'язку з обмеженням фінансовими можливостями документи не виносилися на розгляд комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту для прийняття відповідного рішення. Прийняття рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги буде здійснено у порядку черговості розгляду справ при наявності відповідних асигнувань на зазначені цілі (арк. спр. 10, 124).
Листом від 04.06.2020 № 01-2625/211 Головне управління ДСНС України у Луганській області направило на адресу відповідача документи для прийняття рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності (арк. спр. 112).
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК серії 12ААБ № 142049 позивачу встановлена з 09.04.2019 ІІІ група інвалідності, захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків, що також підтверджується свідоцтвом про хворобу від 26.12.2018 № 1802 та витягом з протоколу засідань Центральної лікасько-експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, порвнень, контузій, травм, каліцтв від 20.08.2019 № 1372 (арк. спр. 7, 8, 111).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою та другою статті 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі - Положення № 593).
Положення № 593 визначає порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов'язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту (пункт 1 Положення № 593).
Згідно з Положенням № 593 особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом, приймають присягу служби цивільного захисту і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання, а також належать до персоналу (кадрів) ДСНС України. Статус їх підтверджується службовим посвідченням тощо.
Пунктом 15 Положення встановлено склад осіб, які перебувають на службі цивільного захисту, який поділяється на рядовий і начальницький. Начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий, яким присвоюються спеціальні звання.
Згідно абзацу шостого пункту 15 Положення № 593 старший начальницький склад - майор служби цивільного захисту, підполковник служби цивільного захисту, полковник служби цивільного захисту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок № 908).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 908 особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби у розмірі: 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 908 розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 908 для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання; постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв'язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов'язків або проходженням служби; копію сторінок паспорта даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
За приписами пункту 6 Порядку № 908 підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.
Служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.
Судом встановлено, що Комісія ДСНС з призначення одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, документи, необхідні для вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 вищезазначеної допомоги отримала, однак, рішення за зазначеними документами не приймала.
Не прийняття вказаного рішення відповідачем обґрунтовується відсутністю бюджетних фінансувань.
Щодо зазначених посилань відповідача, суд зазначає таке.
Відповідачем у відзиві вказано, що на розгляді перебуває значна кількість справ щодо призначення одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, бюджетні фінансування яких здійснюється за КПКВ 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту" (КЕКВ 2700) (це для територіальних органів ДСНС та підрозділів центрального підпорядкування ДСНС).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У рішеннях Європейського суду з прав людини «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43) вказано про те, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Отже, відсутність належного фінансування, на що посилався відповідач, не може бути підставою для невжиття ним належних заходів для виконання вимог законодавства та відповідно невиконання покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків та свідчить про бездіяльність.
Окрім цього, в Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов'язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
Статтею 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд, серед іншого, може прийняти рішення про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне обрати такий спосіб захисту порушеного права як прийняття рішення про зобов'язання відповідача розглянути з прийняттям рішення отримані від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області документи щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 3 групи інвалідності.
Заявлені вимоги про зобов'язання відповідача виплатити одноразову грошову допомогу, яка передбачена законодавством, у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, є передчасними, оскільки відповідач з цього приводу не приймав ніякого рішення (ані щодо виплати одноразової грошової допомоги, ані щодо відмови у виплаті такої допомоги). Фактично, зазначені вимоги заявлені на майбутнє, що позбавляє суд прийняття рішення з цього приводу, оскільки суд приймає рішення стосовно вже порушених прав позивача, що обумовлює відмову у задоволенні заявлених вимог у цій частині.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.
Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання розглянути з прийняттям рішення отримані від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області документи щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, а згідно з частиною першою статті 139 КАС України судові витрати підлягали оплаті, судовий збір у розмірі 840,80 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ідентифікаційний код: 38516849, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 55) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неприйняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 3 групи інвалідності.
Зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій розглянути з прийняттям рішення отримані від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області документи щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 3 групи інвалідності.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь до Державного бюджету України судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця