29 вересня 2020 року № 320/2785/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівська зернова компанія" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Звенигородському, Лисянському, Катеринопільському, Тальнівському, Шполянському, районах та м. Ватутіному Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Дрозденка Володимира Ілліча про визнання протиправними та скасування повідомлення та припису, визнання дій протиправними,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Баришівська зернова компанія" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Звенигородському, Лисянському, Катеринопільському, Тальнівському, Шполянському, районах та м. Ватутіному Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Дрозденка Володимира Ілліча та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель від 31.01.2020 №4/0004ПР/03/01/-20, виданий начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Звенигородському, Катеринопільському, Тальнівському, Шполянському та м. Ватутіному Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області Дрозденком Володимиром Іллічем;
- визнати протиправними дії, вчинені старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Звенигородському, Катеринопільському, Тальнівському, Шполянському та м. Ватутіному Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області Дрозденком Володимиром Іллічем, щодо внесення недостовірних даних про площу самовільно зайнятих земельних ділянок до додатків Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спецдозволу від 02.03.2020;
- визнати протиправним та скасувати Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спецдозволу від 02.03.2020, складене старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Звенигородському, Катеринопільському, Тальнівському, Шполянському та м. Ватутіному Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області Дрозденком Володимиром Іллічем.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з неповною сплатою судового збору та надано час для усунення недоліків позовної заяви.
23.04.2020 до суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків позовної заяви разом з квитанцією про сплату судового збору №6729 від 08.04.2020 на суму 4204,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
29.05.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції, в якому він просить забезпечити проведення відеоконференції Черкаським окружним адміністративним судом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 призначено судове засідання у режимі відеоконференції.
Однак, представник відповідача не прибув до Черкаського окружного адміністративного суду для участі у судовому засіданні, яке відбулось в режимі відеоконференції 03.07.2020 о 11 год. 00 хв., в приміщенні за адресою: 18001, м. Черкаси, вул. Шевченка, 117.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 призначено судове засідання у режимі відеоконференції на 21.08.2020 о 11:00 год.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем-2 винесено припис про усунення порушень від 31.01.2020 №4/0004ПР/03/01/-20, який прийнятий на підставі акту від 24.01.2020 №4/0001АП/02/01/-20, який складений за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання (ТОВ «Баришівська зернова компанія») вимог законодавства у сфері використання та охорони земель. Позивач стверджує, що акт перевірки не містить жодних посилань на докази, які б підтверджували наявність порушення ним вимог законодавства. Крім того, зазначає, що опис порушень в акті та у приписі різниться. Зауважив, що опис правопорушень у акті перевірки неможливо оцінити як детальний, оскільки у ньому не вказані межі земельних ділянок, їх місце розташування та площа, хто наділений правами на ці земельні ділянки, які на думку відповідачів, самовільно зайняв позивач.
Позивач також зазначив, що дії відповідача-2 щодо винесення повідомлення від 02.03.2020 про сплату шкоди, заподіяної внаслідок зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу є протиправним, не обґрунтованим та не базується на жодних належних доказах, а тому дане повідомлення прийняте з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував. Зазначив, що 24.01.2020 під час проведення перевірки посадовими особами відповідача встановлено використання земельних ділянок без правовстановлюючого документу та складено акт за результатами проведення планового заходу контролю №4/0001АП/02/01/-20. Враховуючи виявлені порушення земельного законодавства, а саме самовільне зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 40,5 га під польовими дорогами запроектованими для доступу до земельних ділянок (шляхом розорення) 31.01.2020 виконуючому обов'язки регіонального директора Південного регіону ТОВ «Баришівська зернова компанія» Дегтярову Руслану Вадимовичу видано припис №4/0004ПР/03/01/-20 яким приписано вжити вичерпних заходів щодо усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства. Про виконання даного припису необхідно письмово повідомити до 02.03.2020. Зазначив, що правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, у зв'язку з цим, відповідачем-2 винесено відповідне повідомлення від 02.03.2020.
Стверджує, що до перевірки був залучений спеціаліст для проведення геодезичних обмірів ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», який склав план-схеми земельних ділянок, які були виявлені як самовільно зайняті, дані схеми скріплені його підписом та печаткою.
Відповідач-1 у своєму відзиві на позовну заяву також зазначив, що посилання позивача на відсутність даних про перевірки інших користувачів сусідніх ділянок не є підставою для визнання припису або повідомлення про сплату шкоди протиправними так як перевірка здійснювалась щодо конкретного суб'єкта господарювання і перевірки правомірності використання земельних ділянок саме ним. Сусідні ділянки не були об'єктом перевірки тому відомості щодо даних землекористувачів у приписі відсутні.
Відповідач-2 своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем-2 до суду не подано.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якому проти доводів відповідача заперечував. Зазначив, що у акті перевірки, приписі та у повідомленні зазначенні різні порушення, які на думку відповідача, здійснення позивача. Також, відповідачем не надані належні докази на підтвердження самовільного зайняття чужих земельних ділянок позивачем. Стверджує, що відвідачами у ході перевірки та після неї жодні план-схеми земельних ділянок складених ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» позивачеві не надавались. Крім того, зауважив, що відсутні посилання на вказані план-схеми у Акті перевірки від 24.01.2020 №4/0001АП/02/01/-20.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідачів у судовому засідання проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Крім того, у судовому засіданні призначеному на 21.08.2020, представник позивача заявив клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, відповідач проти даного клопотання не заперечував.
Протокольною ухвалою від 21.08.2020 керуючись ч. 3 ст. 194 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №306 від 26.11.2019 затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду на 2020 рік. Даний наказ з додатком розміщений на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та міститься в загальному доступі.
На виконання Річного плану здійснення заходів державного контролю наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 4 від 08.01.2020 призначено здійснити з 20.01.2020 по 24.01.2020 планові заходи державного контролю щодо додержання суб'єктом господарювання ТОВ «Баришівська зернова компанія» (код ЄДРПОУ 32886518), розташованим за адресою вул. Торфяна буд. 11 смт. Баришівка Київська область, поштовий індекс: 07500 вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.
Державним інспекторам надано посвідчення від 08.01.2020 № 28-28-0.19-121/2-20 яким уповноважено на проведення перевірки ТОВ «Баришівська зернова компанія» щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.01.2020 №4/0001АП/02/01/-20 про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель (далі - Акт).
В подальшому, позивач отримав припис про усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель від 31.01.2020 №4/0004ПР/03/01/-20 виданий начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Звенигородському, Катеринопільському, Тальнівському, Шполянському та м. Ватутіному Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області Дрозденко Володимиром Іллічем (далі - Припис).
У Приписі зазначено, що необхідно вжити вичерпних заходів щодо усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства та надати письмове повідомлення про виконання припису до 02.03.2020 до Головного Управління Держгеокадастру в Черкаській області до 02.03.2020.
Надалі, TOB «Баришівська зернова компанія» отримано повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеццозволу від 02.03.2020, складене старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Звенигородському, Катеринопільському, Тальнівському, Шполянському та м. Ватутіному Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області Дрозденко Володимиром Іллічем (далі - Повідомлення ) на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №4/005ПТ/04/01-20 від 19.02.2020.
У Повідомленні міститься вимога про сплату у 3-денний термін розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею в сумі 77041,39 грн.
Позивач, вважаючи зазначені дії відповідача-2, припис та повідомлення протиправними, звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Повноваження державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначаються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно з положеннями статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
У свою чергу, пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення № 15), державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині і отримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об'єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:
- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;
- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;
- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно- правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, залучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, д: стовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.
Відповідно до статті 9 вказаного закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом:
- проведення перевірок;
- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
- участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
- розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;
- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», визначається іншими нормативно-правовими актами.
Отже, Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» містить відсилочну норму на порядок проведення перевірки Держгеокадастром.
Так, порядок та підстави проведення перевірок врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V), який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно норм даного закону орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина 11 статті 4 Закону № 877-V).
Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки був наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №306 від 26.11.2019, яким затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду на 2020 рік. Даний наказ з додатком розміщений на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та міститься в загальному доступі.
За правилами статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Зокрема, припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
Судом встановлено, що Акт від 24.01.2020 №4/0001АП/02/01/-20 складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання (ТОВ «Баришівська зернова компанія») вимог законодавства у сфері використання та охорони земель (підписаний позивачем із запереченнями) не містить жодних посилань на докази (письмові, речові, електронні або інші), які підтверджують наявність порушення вимог законодавства позивачем. Опис правопорушення у акті та приписі різниться. Так, у акті вказано на самовільне зайняття земельних ділянок 40,5 га. на території Свічківської сільської ради, а у оскаржуваному приписі вже йде мова про земельні ділянки:
- 8,1 га. в адміністративних межах Свічківської сільської ради Драбівського району, за межами населеного пункту;
- 7,3 га. в адміністративних межах Жорнокльовівської сільської ради Драбівського району, за межами населеного пункту;
- 7,0 га. в адміністративних межах Левченківської сільської ради Драбівського району, за межами населеного пункту;
- 11,2 га в адміністративних межах Михайлівської сільської ради Драбівського району, за межами населеного пункту;
- 6,9 га. в адміністративних межах Драбівської селищної ради Драбівського району, за межами населеного пункту.
У повідомленні про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок вже йде мова про:
- 10,3 га. в адміністративних межах Свічківської сільської ради Драбівського району, за межами населеного пункту;
- 2,1 га. в адміністративних межах Жорнокльовівської сільської ради Драбівського району, за межами населеного пункту;
- 4,9 га. в адміністративних межах Левченківської сільської ради Драбівського району, за межами населеного пункту;
- 14,3 га в адміністративних межах Михайлівської сільської ради Драбівського району, за межами населеного пункту;
- 8,9 га. в адміністративних межах Драбівської селищної ради Драбівського району, за межами населеного пункту.
Тобто, три документи, які складені в ході перевірки та за її наслідками, містять різні дані щодо площі та розташування земельних ділянок.
Крім того, під час судового засідання, представник відповідачів повідомив суд, що під час проведення перевірки, земельні ділянки знаходились у переораному стані, тому можливі були бути відхилення вимірювання. Також, представник відповідачів зауважив, що перевірка була проведений у короткий термін, тривалістю лише чотири дні, у зв'язку з чим були здійсненні технічні помилки у Акті перевірки.
Відповідно до ч. 6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення. Відповідач посилається на Уніфіковану форму акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері землеустрою, яка затверджена наказом Міністерства агрополітики та продовольства України від 26.10.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.11.2018 за №1278/32730 передбачає у розділі «ОПИС виявлених порушень» графу «Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства».
Суд визнає обґрунтованими доводи позивача, що зазначені в акті земельні ділянки не ідентифіковані. Характеристика земельних ділянок, вказаних в акті не містить прив'язки до місця знаходження, а саме відсутні відомості координат, відсутня прив'язка до будь-яких об'єктів на місцевості, відсутня точна площа земельних ділянок.
Наведене дає суду підстави для висновку про відсутність встановленого факту самовільного зайняття земельних ділянок позивачем.
Отже, Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Звенигородському, Лисянському, Катеринопільському, Тальнівському, Шполянському, районах та м. Ватутіному Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Дрозденком Володимиром Іллічем до Акту від 24.01.2020 №4/0001АП/02/01/-20 були внесенні недостовірні данні, які призвели до невірних висновків, щодо самовільного займання позивачем чужих земельних ділянок. Тому, дії відповідача-2 є протиправним та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Відповідно до висновків, що викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.01.2019 по справі №823/922/17 вбачається, що: «.... Матеріали справи не містять відомостей (зокрема, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджують право власності чи користування на земельні ділянки, які були об'єктом перевірки), тому висновок суду щодо відсутності права користування (оренди) на ці земельні ділянки не ґрунтується на доказах. При цьому, із Акта перевірки не вбачається ідентифікація земельних ділянок, оскільки в ньому зазначено лише розміри та місцезнаходження - за межами населеного пункту. План-схема відсутні...»
Щодо відсутності агрохімічних паспортів судом встановлено, що матеріали перевірки не містять даних про перелік ділянок, які не мають агрохімічних паспортів.
Приписи не містять конкретних заходів, які повинні бути вжиті позивачем, зокрема не містить вимог конкретних норм земельного законодавства, які необхідно припинити порушувати.
Вказівка у приписі на припинення порушення земельного законодавства без зазначення конкретних норм земельного законодавства, які необхідно припинити порушувати, є дефектом змісту такого припису, що робить неможливим його виконання і, як наслідок, нівелює правове значення такого акта реагування суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові від 31.10.2018 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №812/595/18.
Відтак, зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваного припису та повідомлення, оскільки вони були прийнятті на підставі Акту перевірки, який був складений з порушенням норм чинного законодавства та в якому зазначенні недостовірні данні.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (платіжне доручення від 16.03.2020 №4812), відтак, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Керуючись 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель від 31.01.2020 №4/0004ПР/03/01/-20, виданий начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Звенигородському, Катеринопільському, Тальнівському, Шполянському та м. Ватутіному Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області Дрозденком Володимиром Іллічем.
3. Визнати протиправними дії, вчинені старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Звенигородському, Катеринопільському, Тальнівському, Шполянському та м. Ватутіному Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області Дрозденком Володимиром Іллічем, щодо внесення недостовірних даних про площу самовільно зайнятих земельних ділянок до додатків повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спецдозволу від 02.03.2020.
4. Визнати протиправним та скасувати повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спецдозволу від 02.03.2020, складене старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Звенигородському, Катеринопільському, Тальнівському, Шполянському та м. Ватутіному Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області Дрозденком Володимиром Іллічем.
5. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівська зернова компанія" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.