ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" вересня 2020 р. справа №300/1122/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради про стягнення податкового боргу в сумі 5 939 012,80 грн., -
Головне управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради про стягнення податкового боргу в сумі 5 939 012,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 5 939 012,80 грн, що виникла внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань та зобов'язань визначених податковим органом. Оскільки, заборгованість станом на день звернення до суду не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.07.2020 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи №300/1122/20 в загальному позовному провадженні відмовлено.
Представником відповідача 07.08.2020 року подано відзив на позовну заяву згідно якого просив у задоволенні позову відмовити з урахуванням того, що у контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки відсутні повноваження досліджувати передбачені статтею 57 ПК України питання своєчасності сплати податкового зобов'язання, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки, а тому нарахування відповідачу податкових зобов'язань є неправомірним.
18.08.2020 року подано відповідь на відзив, у якому представник позивача зазначив, що предметом розгляду даного спору є стягнення узгодженого податкового боргу, а не правомірність нарахування податкових зобов'язань, тому доводи відповідача про незаконність проведення перевірки не можуть братися до уваги, оскільки не є предметом розгляду даної справи.
25.08.2020 року Комунальним підприємством "Водотеплосервіс" Калуської міської ради подано заперечення згідно якого аргументи наведені у відповіді на відзив вважає необґрунтованими та безпідставними.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Кодексу визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.203.1 ст.203 Кодексу податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.203.2 ст.203 Кодексу сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 Кодексу податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Згідно пункту 120.1 статті 120 кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Судом встановлено, що відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларацій за лютий-листопад 2019 року, січень-березень 2020 року та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань за березень-квітень 2019 року.
Таким чином Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради самостійно визначило грошові зобов'язань з податку на додану вартість, несплачена сума яких становить 4 496 861,73 (а.с. 14-34).
Також позивачем проведено документальну планову виїзну перевірку КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, за результатами якої складено акт від 09.07.2019 року №602/09-19-14-06/32364207, на підставі якої винесено податкові повідомлення-рішення форми “Р” від 02.08.2019 року №0006121406 про донарухування основного зобов'язання на суму 271 722 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 67 931 грн.
Окрім цього податковим органом проведено камеральні перевірки відповідача за результатами яких складено акти від 21.02.2019 року за №353/09-19-51-12/32364207, від 08.04.2019 року за №876/09-19-51-12/32364207, від 04.07.2019 року №1668/09-19-51-12/32364207, від 01.10.2019 року за №207/09-19-51-12/32364207, від 24.09.2019 року №125/09-19-51-04/32364207 та від 26.11.2019 року за №675/09-19-51-12/332364207.
На підставі вказаних акті винесено податкові повідомлення-рішення від 22.02.2019 року за №0006525112, від 24.04.2019 року №0018555112, від 04.07.2019 року №0027875112, від 07.10.2019 року №0065185104, від 07.10.2019 року №0065165104 від 11.12.2019 року №0185615104, якими до позивача застосовано штрафні санкцію за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в розмірі 81,25 грн., 379 973,52 грн., 260 250,22 грн., 5 438,08 грн., 37 274,79 грн. та 199 508,57 грн., відповідно. Дані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем, проте заборгованість ним сплачена не була.
Також відповідачем самостійно визначено штрафні санкції у зв'язку з виправленням помилки при поданні уточнюючого розрахунку за березень-квітень 2019 року в сумі 400 грн. та 33 грн.
Таким чином сума штрафних санкцій визначених контролюючим органом та відповідачем складає 950 890,43 грн.
У відповідності до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом нараховується пеня.
Так у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість контролюючим органом було нараховано відповідачу пеню в розмірі 219 538,64 грн.
Згідно п. 59.1, 59.5 ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На підставі вищенаведеного податковим органом винесені податкові вимоги форми "Ю" від 05.07.2017 року за №2537-17 на суму 368 533,20 грн. та від 27.11.2019 року №131367-51 на суму 152244,14 грн., які отримані відповідачем, проте заборгованість в повному обсязі ним сплачена не була. На час розгляду справи податкові вимоги є неоскаржені та невідкликана.
Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 5 939 012,80 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість, уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань, податковими вимогами форми "Ю" від 05.07.2017 року за №2537-17 та від 27.11.2019 року №131367-51, податковими повідомленнями-рішеннями, довідкою про суму податкового боргу від 26.05.2020 року, обліковими картками платника податку.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 5 939 012,80 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Щодо тверджень відповідача про незаконність нарахування відповідачу податкових зобов'язань у зв'язку з тим, що у контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки відсутні повноваження досліджувати передбачені статтею 57 ПК України питання своєчасності сплати податкового зобов'язання та останні перебувають поза межами даної перевірки, суд зазначає наступне.
Так всі заперечення відповідача зводяться до незаконності проведення перевірок та, відповідно, протиправно винесених податкових повідомлень-рішень.
Так згідно частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Оскільки в даній справі зустрічного позову про визнання протиправними рішень податкового органу, як це передбачено чинним КАС України, відповідачем подано не було, суд позбавлений можливості вирішення питання щодо неправомірності даних рішень суб'єкта владних повноважень з застосування відповідних наслідків протиправності цих рішень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради податкового боргу в сумі 5 939 012,80 грн., є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 5 939 012 (п'ять мільйонів дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч дванадцять) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559), адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018.
Відповідач:
Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради (код ЄДРПОУ 32364207), адреса: вул. Окружна, буд. 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.