ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" вересня 2020 р. справа №300/1195/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 20 570 грн., -
Головне управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 20 570 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірі 20 570 грн. Оскільки, заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Поштове відправлення із ухвалою суду, направлене відповідачу за адресою наданою управлінням ДМС в Івано-Франківській області, у відповідь на запит суду від 04.06.2020 року, повернулося до суду без вручення. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Кодексу визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).
Відповідно до п.54.1 ст.54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно п. 174.3 та п 174.6 ст. 174 Кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Відповідно до пп. 174.2.2 п.174.2 ст.174 Кодексу об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.
Пунктом 179.1 ст. 179 Кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно п. 179.7 ст.179 Кодексу фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
У відповідності до пп. 49.18.4 п 49.18 ст.49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Згідно пункту 120.1 статті 120 кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Пунктом 123.1 статті 123 Кодексу встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт№817/09-19-13-06/ НОМЕР_1 від 01.10.2018 року, на підставі якого податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 14.11.2018 року №№0020881306, 0020901306 та 0020891306, відповідно до яких позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15 693,75 грн., в тому числі, за основним платежем - в розмірі 12 555 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 3 138,75 грн., з військового збору в розмірі 4 706,25 грн., в тому числі, за основним платежем - в розмірі 3 765 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 941,25 грн. та 170 грн. за неподання річної декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік, відповідно. Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу, однак повернулись з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку оскаржені не були.
Таким чином, грошові зобов'язання відповідача по податку на доходи фізичних осіб та військового у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу, які є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження, підлягали до сплати відповідачем в добровільному порядку.
Згідно п. 59.1 ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" за №147-52 від 04.01.2019 року на суму 20 570 грн., яка направлена відповідачу, однак повернулись з відміткою "за закінченням терміну зберігання"..
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб та військового збору становить 20 570 грн.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою форми "Ф" №147-52 від 04.01.2019 року (а.с. 8), довідкою про суму податкового боргу від 28.01.2020 року (а.с.7), обліковою карткою платника податку (а.с.12).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 20 570 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Пунктом 87.11 статті 87 Кодексу встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 20 570 грн., є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в розмірі 20 570 (двадцять тисяч п'ятсот сімдесят) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559), адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018.
Відповідач:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя /підпис/ Скільський І.І.