ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"29" вересня 2020 р. Справа № 300/2472/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Верховинського районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернув в суд з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Верховинського районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій відповідача в частині відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України із серією та номером НОМЕР_1 зразка 1994 року, який виданий на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки у зв'язку з досягненням 45 років відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 за №2503-XII та зобов'язання відповідача вклеїти до вищевказаного паспорта позивача нову фотокартку у зв'язку досягненням 45 років відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 за №2503-XII.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача в частині відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України із серією та номером НОМЕР_1 зразка 1994 року, який виданий на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки у зв'язку з досягненням 45 років відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 за №2503-XII;
- зобов'язати відповідача вклеїти до паспорта громадянина України із серією та номером НОМЕР_1 зразка 1994 року, який виданий на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , нову фотокартку у зв'язку досягненням 45 років відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 за №2503-XII.
Суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними дій відповідача та вимоги про зобов'язання відповідача вклеїти нову фотокартку є самостійними позовними вимогами, так як за своїм змістом є різними шляхами (способами) захисту порушено права, а також можуть бути заявлені окремо одна від одної.
Так, при визнанні судом протиправними дій відповідача, без заявлення позивачем вимоги до суду про вклеєння нової фотокартки, Верховинський районний відділ УДМС України в Івано-Франківській області, не позбавлений права прийняти рішення щодо такого вклеєння нової фотокартки у паспорт позивача.
Суд вважає, що якщо позивач, не вступаючи у правовідносини щодо можливого добровільного вклеєння нової фотокартки у паспорт позивача після визнання протиправними дій відповідача в частині відмови у вклеюванні до паспорта позивача нової фотокартки в судовому порядку, а одночасно із вказаною позовною вимогою заявляє вимогу про зобов'язання відповідача вклеїти до паспорта громадянина України нової фотокартки, то такі вимоги адміністративного позову мають різні предмети доказування, тобто є самостійними вимогами.
Також варто звернути увагу, що у межах однієї справи суд вправі розглядати кілька позовних вимог. Проте, такі вимоги мають бути пов'язаними (частина 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
У свою чергу, заявлення у позові кількох пов'язаних вимог, для цілей сплати судового збору не може бути розцінено як заявлення однієї вимоги. У такому випадку Закон України «Про судовий збір» чітко визначає, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Аналогічна правова позиція (щодо визначення кількості позовних вимог у спорах про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, де позивач є фізичною особою, а відповідач - суб'єкт владних повноважень, в тому числі і територіальний орган Державної міграційної служби України) висвітлена в ухвалі Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №240/4052/19 (адміністративне провадження №К/9901/31159/19), в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №404/6556/16-а (2-а/404/74/17) (адміністративне провадження №К/9901/3882/18).
Позивач самостійно визначив такі вимоги у позовній заяві, відтак, виходячи із принципу диспозитивності адміністративного судочинства, суд вважає їх окремими позовними вимогами немайнового характеру.
Таким чином позивачем до суду заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який вступив в дію з 01.01.2020, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року складає 2 102,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами немайнового характеру складає 1 681,60 грн., проте доказу про сплату судового збору позивачем не надано, тобто позивачем в порушення вимог абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», не сплачено судовий збір.
Вказана обставина підтверджується актом Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2020.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати (долучити) документ про сплату судового збору у розмірі 1 681,60 грн.
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Верховинського районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання (долучення) документа про сплату судового збору у розмірі 1 681,60 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кафарський В.В.