ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" вересня 2020 р. справа № 300/2015/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" про стягнення податкового боргу у розмірі 1 558 387,93 гривень, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, орган стягнення ГУ ДПС в області, контролюючий орган) 11.08.2020 звернулося в суд з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" (надалі по тексту також - відповідач, ПрАТ "Івано-Франківськторф", платник податків) про стягнення податкового боргу у розмірі 1 558 387,93 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, статті 36 Податкового кодексу України, не погашено в повному обсязі самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 833 348,00 гривень, з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 110 378,38 гривень, а також, визначені контролюючим органом штрафні санкції, застосовані податковими повідомленням-рішеннями з податку на додану вартість в розмірі 126 423,90 гривень, земельного податку з юридичних осіб в розмірі 16 373,60 гривень, з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 87 706,13 гривень, а також штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 040,00 гривень. Крім того, у відповідача згідно даних облікової картки платника податків за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань числиться заборгованість по пені з податку на додану вартість в сумі 197 461,41 гривня, з земельного податку з юридичних осіб в сумі 1 333,76 гривень, з податку на доходи фізичних осіб в сумі 183 322,75 гривень. Вказані грошові зобов'язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов'язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 1 558 387,93 гривень, та несплачений Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківськторф" до бюджету.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін (а.с.91-92).
17.08.2020 судом направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження, за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві та зазначеною в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка 20.08.2020 отримане представником відповідача (а.с.9-10, 98)
Позивачем 20.08.2020 подано в суд, через канцелярію, клопотання про уточнення описової частини адміністративного позову, згідно якого просив стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість в сумі 833 348,00 гривень, у тому числі 54 418,00 гривень самостійно задекларованих зобов'язань відповідно до поданої декларації за липень 2019 року від 20.08.2019, про що не було вказано у позовній заяві. Крім того, вказав, що в позовній заяві допущено описку, а саме: у податковій декларації за травень 2020 року від 22.06.2020 задекларовано суму 22 248,00 гривень, однак задекларована сума становить 22 284,00 гривень (а.с.95).
27.08.2020 на виконання ухвали суду від 17.08.2020 позивачем подано до суду довідки-розрахунки заборгованості за податковими зобов'язаннями, які є предметом стягнення у справі (а.с.99-107). Також, надано підтвердження надіслання клопотання про уточнення позовних вимог відповідачу, що засвідчується наявною в матеріалах справи квитанцією про оплату послуг поштового зв'язку за номером відправлення 7601866677149 (а.с.108).
Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02.09.2020, відповідно до якого представник відповідача звернув увагу суду, що розмір застосованих штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 16.12.2019 року № 0144995504 складає 6 386,35 гривень, проте у позові вказано 60 386,35 гривень. Також відповідач вважає, що до спірних правовідносин немає відношення податкова вимога форми «Ю» від 01.08.2012. Просив задовольнити позовну заяву про стягнення коштів в сумі заявлених позовних вимог з врахуванням наданих пояснень (а.с.112-113).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" 04.02.2000 зареєстроване як юридична особа, підтвердженням чого є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.08.2020 (а.с.9-10), та взяте на облік Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПК України).
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), які є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на додану вартість та податок на доходи фізичних осіб.
Плата за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10, підпункту 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України відноситься до місцевих податків.
Виходячи із положень пункту 180.1 статті 180, підпункту 162,1.1., 162.1.3. пункту 162.1. статті 162, підпункту 269.1.1. пункту 269.1. статті 269 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та земельного податку.
Згідно положень пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Як з'ясовано, відповідачем подано до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно розраховано вказані зобов'язання, а саме: за травень 2018 року від 20.06.2018 на суму 2 065,00 гривень; за червень 2018 року від 19.07.2018 на суму 1 148,00 гривень; за липень 2018 року від 20.08.2018 на суму 960,00 гривень; за серпень 2018 року від 20.09.2018 на суму 612,00 гривень; за вересень 2018 року від 19.10.2018 на суму 146,00 гривень; за жовтень 2018 року від 19.11.2018 на суму 2 838,00 гривень; за листопад 2018 року від 20.12.2018 на суму 1 423,00 гривень; за грудень 2018 року від 21.01.2018 на суму 6 546,00 гривень; за лютий 2019 року від 20.03.2019 на суму 1 117,00 гривень; за березень 2019 року від 22.04.2019 на суму 1 055,00 гривень; за квітень 2019 року від 20.05.2019 на суму 39 274,00 гривень; за травень 2019 року від 20.06.2019 на суму 14 649,00 гривень; за червень 2019 року від 22.07.2019 на суму 18 377,00 гривень; за липень 2019 року від 20.08.2019 року на суму 54 418,00 гривень; за серпень 2019 року від 20.09.2019 на суму 48 467,00 гривень; за вересень 2019 року від 21.10.2019 на суму 107 307,00 гривень; за жовтень 2019 року від 20.11.2019 на суму 132 452,00 гривень; за листопад 2019 року від 20.12.2019 на суму 152 764,00 гривень; за грудень 2019 року від 20.01.2020 на суму 86 736,00 гривень; за січень 2020 року від 20.02.2020 на суму 50 315,00 гривень; за лютий 2020 року від 18.03.2020 на суму 37 206,00 гривень; за березень 2020 року від 16.04.2020 на суму 17 024,00 гривень; за квітень 2020 року від 20.05.2020 на суму 25 501,00 гривень; за травень 2020 року від 22.06.2020 на суму 22 284,00 гривень, а також, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2020 року від 04.06.2020 на суму 1 684,00 гривень та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року від 02.06.2020 на суму 6 980,00 гривень (а.с.13-37).
Вказаних самостійно визначених зобов'язань відповідач в повному обсязі не виконав, а тому заборгованість з податку на додану вартість за вищевказаний період згідно декларацій від 20.06.2018, від 19.07.2018, від 20.08.2018, від 20.09.2018, від 19.10.2018, від 19.11.2018, від 20.12.2018, від 21.01.2018, від 20.03.2019, від 22.04.2019, від 20.05.2019, від 20.06.2019, від 22.07.2019, від 20.08.2019, від 20.09.2019, від 21.10.2019, від 20.11.2019, від 20.12.2019, від 20.01.2020, від 20.02.2020, від 18.03.2020, від 16.04.2020, від 20.05.2020, від 22.06.2020, а також, уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 04.06.2020, від 02.06.2020 в загальному становить 833 348,00 гривень.
В частині земельного податку з юридичних осіб суд відзначає, що за змістом положень пункту 285.1. статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
У відповідності до пункту 286.2. статті 286 коментованого Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Так, судом встановлено, що відповідачем сформовано і подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік від 20.02.2019 на суму 184 098,60 гривень, уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік від 06.03.2019 на суму 195 104,19 гривень, податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік від 17.02.2020 на суму 219 492,22 гривень (а.с.69-74).
Частину самостійно визначених зобов'язань за 2019 рік в розмірі 17 088,99 гривень, відповідно до уточнюючої декларації за 2019 рік в розмірі 1 834,29 гривень та за 2020 рік в розмірі 91 455,10 гривень, відповідач не сплатив, а тому на момент розгляду справи коментовані зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в загальному розмірі за вказаний період становить 110 378,38 гривень.
В контексті вказаного слід відзначити, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).
З огляду на таке, самостійно визначене відповідачем зобов'язання в загальному розмірі 943 726,38 гривень, в тому числі з податку на додану вартість в загальній сумі 833 348,00 гривень та земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 110 378,38 гривень, які несплачені у строк встановлений пунктом 203.2 статті 203, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, являється узгодженою заборгованістю Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф".
Досліджуючи обставини щодо наявності у відповідача заборгованості по застосованих позивачем до відповідача штрафних (фінансових) санкцій та нарахованих останнім самостійно, суд зазначає наступне.
Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
За приписами підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно пунктів 86.2, 86.8. статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
В свою чергу, пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як встановлено судом посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області проведено камеральні перевірки про порушення правил сплати податку на додану вартість, за результатами яких складено акт:
- №12370/09-19-55-01/05489158 від 07.08.2018 на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення №0056885501 від 08.08.2018, яким визначено зобов'язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу - 20 012,33 гривень (а.с.65, 66);
- №1697/09-19-55-12/05489158 від 19.11.2018 на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення №0096575512 від 20.11.2018, яким визначено зобов'язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу - 16 414,78 гривень (а.с.63, 64);
- №456/09-19-55-12/05489158 від 23.01.2019 на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення №0008385512 від 23.01.2019, яким визначено зобов'язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу - 5 096,13 гривень (а.с.61, 62),
- №2336/09-19-55-12/05489158 від 29.03.2019 на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення №0040055512 від 29.03.2019, яким застосовано до позивача за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість штраф в розмірі 10% - 3 749,12 гривень (а.с.67, 68);
- №4743/09-19-55-12/05489158 від 08.07.2019 на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення №0080125512 від 08.07.2019, яким визначено зобов'язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу - 21 066,52 гривень (а.с.43, 44-45);
- №4870/09-19-55-12/05489158 від 23.07.2019 на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення №0081835512 від 23.07.2019, яким застосовано до позивача за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість штраф в розмірі 10% - 284,62 гривень (а.с.48, 49, 50);
- №452/09-19-55-04/05489158 від 02.10.2019 на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення №0103195512 від 02.10.2019, яким визначено зобов'язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу - 32 876,89 гривень (а.с.46, 47);
- №2426/09-19-55-04/05489158 від 16.12.2019 на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення №0144995504 від 16.12.2019, яким визначено зобов'язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу - 6 386,35 гривень (а.с.51-52, 53);
- №1278/09-19-55-04/05489158 від 25.05.2020 на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення №0070455504 від 25.05.2020, яким визначено зобов'язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу - 19 937,16 гривень (а.с.38-40, 41-42);
- №1329/09-55-04/05489158 від 10.06.2020 на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення №0084515504 від 10.06.2020, та на підставі підпункту 54.3.1. пункту 54.3 ст. 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на додану вартість - 340,00 гривень (а.с.54, 55).
Крім того, як свідчать матеріали справи, відповідач подав контролюючому органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, де самостійно нарахував сум штрафу у зв'язку з виправленням помилок, а саме: від 04.06.2020 за січень 2020 року на суму 51,00 гривень та від 02.06.2020 на суму 209,00 гривень (а.с.37, 38).
Також позивачем проведено камеральні перевірки своєчасності сплати відповідачем грошових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб та податку на доходи фізичних осіб, за результатами яких складено акти:
- №790/5504/05489158 від 29.04.2020 на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення №0050225504 від 29.04.2020, яким визначено штраф по земельному податку з юридичних осіб, за затримку сплати грошового зобов'язання 20% - 16 373,60 гривень (а.с.57, 58);
- №350/09-19-55-33/05489158 від 17.02.2020 на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення №0021825533 від 24.02.2020, яким визначено штраф по податку на доходи фізичних осіб, що сплачений податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п, за затримку сплати грошового зобов'язання 20% - 87 706,13 гривень (а.с.83, 84, 85-87).
Вищезазначені акти перевірки та податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача.
Поряд з вказаним, судом при розгляді справи встановлено, що позивачем на підставі акта перевірки від №8088/09-19-55-01/05489158 від 31.05.2018 (а.с.60) прийнято податкове повідомлення-рішення №0031145501 від 31.05.2018, яким, на підставі підпункту 54.3.1. пункту 54.3 ст. 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 2 040,00 гривень (а.с.59, 60). Вказаний акт перевірки та податкове повідомлення-рішення також отримані відповідачем, свідченням чого є відповідні підписи уповноваженої особи відповідача.
На час розгляду справи застосовані контролюючим органом штрафні санкції з податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб, податку на доходи фізичних осіб та з адміністративних санкцій та інших штрафів, а також самостійно нараховані платником податку штрафні санкції з податку на додану вартість, згідно уточнюючих розрахунків, відповідачем до бюджету не сплачені і заборгованість по них в загальному становить 232 543,63 гривень.
За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначеного вищевказаними податковими повідомлення-рішеннями, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем та нараховані самостійно платником податку штрафні санкції в загальному розмірі 232 543,63 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом.
Щодо нарахування у спірних відносинах контролюючим органом відповідачу пені суд відзначає, що у відповідності до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Згідно підпункту 129.3.1. пункту 129.3 статі 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
За змістом пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Наявні у матеріалах справи витяги із облікової картки платника податків Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" свідчать про те, що за відповідачем рахується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 197 461,41 гривень, з земельного податку з юридичних осіб в сумі 1 333,76 гривень та з податку на доходи фізичних осіб в сумі 183 322,75 гривень, що в загальному становить 382 117,92 гривень (а.с.75-82, 100-105).
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Так, Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" за №1525 від 01.08.2012, яка вручена відповідачу 01.08.2012. Платник податків таку податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом (а.с.12).
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг від 28.07.2020, податковою вимогою форми "Ю" за №1525 від 01.08.2012, актами перевірки, податковими повідомлення-рішеннями, податковими деклараціями, обліковими картками платника податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб та з податку на доходи фізичних осіб, які містяться в матеріалах справи (а.с.11, 12, 75-82, 100-107).
Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначені відповідачем податкові зобов'язання з податку на додану вартість і земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 943 726,38 гривень, застосовані контролюючим органом штрафні санкції та нараховані відповідачем самостійно такі санкції з податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб, з податку на доходи фізичних осіб та адміністративні штрафи і інших санкцій в загальній сумі 232 543,63 гривень, а також нарахована пеня в розмірі 382 117,92 гривень, являється податковим боргом відповідача.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 1 558 387,93 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
Більше того, відповідач такий загальний розмір податкового боргу не заперечує.
Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 Кодексу).
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 1 558 387,93 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.
На переконання суду відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" податкового боргу в загальній сумі 1 558 387,93 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" (ідентифікаційний код юридичної особи 05489158) в дохід:
- державного бюджету податковий борг зі сплати податку на додану вартість в сумі 1 157 233,31 гривень (один мільйон сто п'ятдесят сім тисяч двісті тридцять три гривні тридцять одну копійку), податку на доходи фізичних осіб в сумі 271 028,88 гривень (двісті сімдесят одна тисяча двадцять вісім гривень вісімдесят вісім копійок) та адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 2 040 гривень (дві тисячі сорок гривень);
- в дохід місцевого бюджету податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 128 085,74 гривень (сто двадцять вісім тисяч вісімдесят п'ять гривень сімдесят чотири копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142559), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.
Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" (ідентифікаційний код юридичної особи 05489158), вул. Б. Хмельницького, буд. 59, м. Івано-Франківськ, 76007).
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.