28 вересня 2020 року Справа № 280/4866/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інваліду 3 групи, в перерахунку та виплаті пенсії на підставі частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
2) зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підпункту 2-3 постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат, починаючи з дати звернення з 15.04.2020.
Крім того, просить звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII). Звертає увагу, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 №1-р(II)/2019 позивач набув право на отримання пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Позивач звернувся до Управління із заявою про перерахунок його пенсії, однак у проведенні перерахунку відмовлено. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати йому пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 27.07.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи ОСОБА_1
11.08.2020 відповідач подав до суду документи на виконання вимог ухвали про витребування доказів та відзив на позовну заяву (вх.№36718), в якому зазначає, що право на пенсію відповідно до статті 59 Закону №796-XII, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, мають виключно військовослужбовці, які отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи. Проте, на позивача вказана норма не розповсюджується, оскільки останній приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у зв'язку з відрядженням за місцем роботи, а не під час проходження військової служби. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону №796-XII.
У відповідності до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 12.12.2019, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.
Згідно довідки МСЕК серії АГ №018926 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Із заяв по суті справи встановлено, що у зв'язку з прийняттям рішення Конституційним Судом України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), позивач у квітні 2020 року звернувся до Управління із заявою щодо перерахунку розміру пенсії відповідно до статті 59 Закону №796-XII, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Листом №3266-3412/Ч-02/8-0800/20 від 04.05.2020 Управління надало відповідь на заяву позивача від 23.04.2020, за змістом якої зазначено, що згідно з рішенням Другого сенату Конституційного суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 щодо відповідності Конституції України положень частини 3 статті 59 Закону №796-XII, визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону №796-XII зі змінам, за якими визначення розміру відшкодування, заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Водночас рішення №1-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання. Враховуючи вищевикладене, особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби (незалежно від того чи була це строкова служба), набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону №796-XII після внесення відповідних змін до частини 3 статті 59 Закону №796-XII та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210 (далі - Постанова №1210). Таким чином здійснити позивачу перерахунок пенсії немає законних підстав.
Не погоджуючись з відмовою відповідача в перерахунку призначеної пенсії у відповідності до статті 59 Закону №796-XII в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та заперечень, оцінюючи обґрунтованість наведених учасниками справи аргументів на підставі поданих сторонами письмових доказів, суд виходить з такого.
В силу частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення, визначено Законом №796-ХІІ.
Відповідно до статті 1 Закону №796-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Таким чином, Закон №796-ХІІ спрямований на захист трьох категорій осіб, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Відповідно до статті 10 Закону №796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Позивач відноситься до осіб учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи.
Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону №796-ХІІ.
Згідно з частиною 1 статті 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 59 вказаного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною 3 статті 59 Закону №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 №231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною 3 статті 59 Закону №796-ХІІ у редакції закону, чинній до 01.10.2017, було визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Указаною нормою в редакції, чинній з 01.10.2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З аналізу редакцій частини 3 статті 59 Закону №796-ХІІ вбачається, що Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Водночас незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Таким чином для отримання пенсії на підставі частини 3 статті 59 цього Закону особі необхідно було відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаного.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 25.04.2019 року № 1-р (ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 59 Закону №796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону №796-XII.
Таким чином, словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону №796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 25.04.2019.
З огляду на це чинними з 25.04.2019 є положення частини 3 статті 59 Закону №796-ХІІ, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення Конституційним Судом України змінено положення частини 3 статті 59 Закону №796-ХІІ, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.
Відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з частини 3 статті 59 Зaкoну №796-ХІІ з 25.04.2019.
Як вбачається з листа відповідача №3266-3412/Ч-02/8-0800/20 від 04.05.2020, підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії стало відсутність в рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі №1-р(ІІ)/2019 положень щодо порядку його виконання та як наслідок необхідність внесення відповідних змін до Зaкoну №796-ХІІ та Постанови №1210.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 97 Закону України «Про Конституційний Суд України» суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.
Отже, встановлення порядку та строків виконання рішення Конституційного Суду є правом Суду і відсутність такого порядку в рішенні не є підставою для його невиконання.
Таким чином, відмова у перерахунку пенсії позивача з підстав відсутності в рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі №1-р(ІІ)/2019 положень щодо порядку його виконання є протиправною.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, суд виходить з наступного.
Так, Закон №796-ХІІ регламентує, зокрема, гарантії соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Разом з тим, норми статті 59 Закону №796-ХІІ, передбачають додаткові гарантії для вказаної категорії громадян, для застосування яких особа повинна відповідати спеціальній додатковій умові, якою є те, що особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме у статусі військовослужбовця в розумінні статті 10 цього ж Закону №796-ХІІ, тобто або проходила в цей час військову службу, або перебувала на військових зборах як військовозобов'язані.
Відповідно до довідки Міської поліклініки імені 8 Марта Управління охорони здоров'я Запорізької міської ради №01-13/173 від 27.03.2002 ОСОБА_1 , наявної матеріалах справи, ОСОБА_1 - дільничний лікар-терапевт, був відряджений для проведення диспансеризації населення в Поліський район Київської області строком на 1 місяць з 01.11.1986 по 30.11.1986 (виписка з наказу від 03.11.1986 №155).
З урахуванням зазначеної обставини відповідач у відзиві на позовну заяву звертає увагу на те, що на позивача не розповсюджується положення статті 59 Закону №796-ХІІ, оскільки він під час прийняття участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не мав статусу військовослужбовця.
Разом з тим, суд зазначає, що вказаний аргумент не був покладений в основу Листа №3266-3412/Ч-02/8-0800/20 від 04.05.2020, яким відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, у зв'язку з чим суд не може надавати оцінку таким обставинам у межах розгляду даної справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Частиною 4 статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки судом встановлено, що при вирішенні заяви щодо здійснення перерахунку розміру пенсії відповідно до статті 59 Закону №796-XII, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідач не досліджував питання наявності у позивача статусу військовослужбовця в розумінні статті 10 Закону №796-ХІІ, враховуючи, що встановлення наявності підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача або відмови у здійснені такого перерахунку відноситься до повноважень відповідача, і суд не може підміняти собою виконання таким органом покладених на нього функцій, суд дійшов висновку, що достатнім та належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.04.2020 щодо перерахунку розміру пенсії відповідно до статті 59 Закону №796-XII, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Суд зазначає, що за своєю суттю відмова в проведенні перерахунку пенсії є вольовим рішенням суб'єкта владних повноважень, отже, порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправного рішення відповідача про відмову позивачу в проведенні перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону №796-ХІІ, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Щодо клопотання позивача про звернення рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Оскільки у даній справі не застосовано спосіб захисту порушеного права у вигляді стягнення, дані норми застосуванню не підлягають.
Згідно з частиною 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 241, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, оформлене Листом №3266-3412/Ч-02/8-0800/20 від 04.05.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 квітня 2020 року про перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Повне судове рішення складено 28.09.2020.
Суддя М.О. Семененко