17 вересня 2020 року м. Ужгород№ 260/701/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Жирош С.Ю.
та осіб, які беруть участь у справі:
позивач - не з'явився;
представник відповідача 1 - Блага О.П.;
представник відповідача 2 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23 травня 2019 року № 0125972-5213-0709.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч вимогам закону проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та винесено податкове повідомлення - рішення від 23 травня 2019 року № 0125972-5213-0709 про визначення сум податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік на суму 32062,48 грн. Позивач зазначає, що є сільськогосподарським виробником, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. А об'єкт нерухомості, який належить йому на праві приватної власності і щодо якого податковим органом донараховано податкове зобов'язання є спорудою, призначеною для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, що підтверджується відповідною довідкою. А тому пільга встановлена підпунктом "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України безпосередньо має бути застосована до нього, так як передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об'єкт нерухомості призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року до участі даної справи залучено співвідповідача (відповідача 2) - Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ - 39393632).
Будучи належним чином повідомленим повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи позивач та представник відповідача 2 у судове засідання не з'явилися. Однак, в матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд даної справи без його участі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею.
Враховуючи те, що позивач та відповідач 2 належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду, а тому їх неявка в судове засідання позивача та представника відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи по суті.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів наведених у письмових запереченнях, зокрема пояснивши, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким визначено позивачу податкове зобов'язання винесено на підставі наявності у такого нерухомого майна, зокрема об'єкту нежитлової нерухомості - комплекс обробітку рослинних кормів, загальною площею 861,2 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Заслухавши думку представника відповідача 1, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідачем по справі проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та винесено ОСОБА_1 податкове повідомлення - рішення від 23 травня 2019 року № 0125972-5213-0709 про визначення сум податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік на суму 32062,48 грн., що стало предметом розгляду даної справи.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, вид господарської діяльності - 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням, і кормами для тварин; 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 9 - на звороті).
Як вбачається із Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником приміщення комплексу обробітку рослинних кормів загальною площею 861,2 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 16-17), на підставі договору купівлі - продажу № І-10 від 05 січня 2001 року (а.с. 11-12).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із того, що Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1).
Відповідно до підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктами оподаткування. Так, підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 у редакції, чинній станом на 2018 рік, визначено, що не є об'єктом опадаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Правовий аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Застереження в підпункті 14.1.235 щодо цілей глави 1 розділу ХIV ПК України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін «сільськогосподарський товаровиробник» має інше змістовне навантаження.
Суд встановив, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, що підтверджується Свідоцтвом платника єдиного податку, так як основними видами діяльності є 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням, і кормами для тварин; 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Об'єктом нерухомості, яка належить позивачу на праві приватної власності і щодо якої контролюючим органом донараховано податкові зобов'язання, є будівля/споруда, призначена для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а саме приміщення комплексу обробітку рослинних кормів.
Звільнення від сплати податку та збору - це одна із форм надання податкової пільги (підпункт "г" пункту 30.9 статті 30 ПК України).
Відповідно до пункту 30.2 цієї статті 30 ПК України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Пільга, встановлена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
Виходячи із буквального тлумачення цієї норми, з урахуванням значення слова "призначення" як "мета використання чого-небуть", "відповідати меті", можна зробити висновок, що будівлі і споруди, про які йдеться в цій нормі, повинні відповідати меті, способу та критеріям використання у сільськогосподарській діяльності. Вимоги, що будівлі і споруди повинні використовуватися (експлуатуватися) у сільськогосподарській діяльності текст цієї норми не містить.
На користь висновку, що норма підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не ставить у залежність право на податкову пільгу від фактичного використання об'єкта нерухомості у сільськогосподарській діяльності, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII, підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Як і Законом України від 28.12.2014 №71-VIII, законодавець не встановив обов'язку сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, а умовою звільнення таких об'єктів від оподаткування визначив цільове призначення їх використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.
У справі відсутні докази, того що позивач впродовж 2018 року використовував належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської, діяльності.
Відтак, помилковими є висновок відповідача викладений у відзиві, що позивач не має права на пільгу, встановлену зазначеною нормою.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 0340/1905/18, правовий аналіз п. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Поряд з цим на користь висновку, що нормою підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено податкова пільга, в тому числі і для фізичних осіб, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII, підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, законодавець уточнив з 01.01.2019, що сільськогосподарським товаровиробником є юридичні і фізичні особи.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області від 23 травня 2019 року № 0125972-5213-0709.
3. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ -43143065) за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер ОКПП - НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок грн. вісімдесят коп.), що сплачений згідно квитанції про сплату судового збору № 0.0.1653608508.1 від 18 березня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 вересня 2020 року.
Суддя С.А. Гебеш