ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.09.2020Справа № 910/11120/19
Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" рішення та дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Коваль Л.І. у справі № 910/11120/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, площа Героїв Майдану, будинок 1, кімната 524; ідентифікаційний код: 33074226)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815)
про стягнення 190 440, 00 грн,
Представники сторін:
від позивача (стягувача): Барабаш О.В.
від відповідача (боржника): не з'явився
від ДВС: не з'явився
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" задоволено та відповідно стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" збитки в розмірі 190 440 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 856 грн 60 коп.
Додатковим Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено та стягнуто Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" втрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 550 грн 00 коп.
Постановами Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення суду від 21.10.2019 та додаткове рішення від 04.11.2019 залишено без задоволення, а відповідні судові рішення - без змін.
27.02.2020 Господарським судом міста Києва на примусове виконання рішення суду від 21.10.2019 та додаткового рішення від 04.11.2019 видано накази.
30.06.2020 до Господарським судом міста Києва надійшли скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на рішення та дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Коваль Л.І., якими скаржник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця, які полягають у винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2020 ВП № 62183304 тв ВП № 62183404, скасувати постанови Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) від 27.05.2020 ВП № 62183304, ВП № 62183404 та зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) винести постанови про повернення наказів Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/11120/19 стягувачу у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 розгляд скарг призначено на 15.07.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 судове засідання відкладено на 29.07.2020.
21.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) щодо задоволення поданих Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" скарг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 судове засідання відкладено на 19.08.2020.
10.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" в яких останній просить суд відмовити у задоволенні скарг Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на рішення та дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Коваль Л.І.
18.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання скаржника (боржника) про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 судове засідання відкладено на 16.09.2020.
25.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання скаржника (боржника) про відкладення розгляду справи на іншу дату після завершення дії карантину.
14.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання скаржника (боржника) про відкладення розгляду справи на іншу дату після завершення дії карантину.
У судовому засіданні 16.09.2020 за наслідками розгляду клопотання скаржника (боржника) про відкладення розгляду справи на іншу дату після завершення дії карантину, суд не вказав причини неявки представника скаржника (боржника) поважними, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні поданого клопотання.
Суд продовжив розгляд скарг Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на рішення та дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Коваль Л.І.
Представник стягувача (позивача) заперечив щодо задоволення поданих скарг, просив суд відмовити в їх задоволенні.
Представники скаржника (боржника) та Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) про місце, дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином ухвалою суду.
Так, ч. 1 та 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відтак, з огляду на наведену норму процесуального закону, суд вважає за можливе розглянути скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" за відсутності представників скаржника (боржника) та Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва), повідомлених належним чином про місце, дату та час судового засідання.
Обґрунтовуючи подані скарги, скаржник вказує, що 20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Відповідно до пункту 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлена заборона вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають, приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" затверджено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані. Згідно додатку 2 до цього Закону Акціонерне товариство "Українська залізниця" включено до вказаного переліку.
Так, скаржник зазначає, що означеним нормативно-правовим актом встановлена заборона вчиняти дії, в тому числі, і щодо виконання рішень судів якими встановлено стягнення грошових коштів із боржників (за винятком, вказаним в Законі).
Таким чином, скаржник вказує, що виконавчі дії спрямовані на виконання наказів Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 № 910/11120/19, вчинені державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27.05.2020 постанови про відкриття виконавчих проваджень від 27.05.2020 ВП № 62183304 та ВП № 62183404 є незаконними, оскільки вчинені після набрання чинності Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
А отже відкриті станом на 20.10.2019 виконавчі провадження, в тому числі ВП № 62183304 та ВП № 62183404 де боржником є Акціонерне товариство "Українська залізниця" підлягають завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
У зв'язку з чим, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця, які полягають у винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2020 ВП № 62183304 та ВП № 62183404, скасувати постанови Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) від 27.05.2020 ВП № 62183304 та ВП № 62183404 та зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) винести постанови про повернення наказів Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/11120/19 стягувачу у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Водночас, Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) вказує про безпідставність та необґрунтованість вимог скаржника, оскільки останній на власний розсуд та хибно трактує норми законодавства щодо встановленої тимчасової заборони на вчинення будь-яких виконавчих дій, у тому числі, примусового списання коштів з рахунків Акціонерного товариства "Українська залізниця", оскільки, згідно з приписами пункту 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", яким встановлено заборону вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
У поданих поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" вказує, що державний виконавець при винесенні постанов про відкриття виконавчих проваджень діяв в рамках чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення скарг.
Розглянувши подані Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" скарги на рішення та дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Коваль Л.І., суд вказує наступне.
Згідно приписів ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно до ч. 4 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.
Приписами ч. 2 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України встановлено, що частина друга статті 159 в частині надсилання копії судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу судового наказу в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, частини четверта, сьома та восьма статті 327 (в частині внесення документів до Єдиного державного реєстру виконавчих документів), частина восьма статті 356 цього Кодексу вводяться в дію через 30 днів із дня опублікування Державною судовою адміністрацією України повідомлення про початок функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у газеті "Голос України".
Разом з тим, п. 19, 19.1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: оформлення і видача виконавчих документів здійснюються в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" задоволено та відповідно стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" збитки в розмірі 190 440 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 856 грн 60 коп.
Додатковим Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено та стягнуто Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" втрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 550 грн 00 коп.
Постановами північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 рішення суду від 21.10.2019 та додаткове рішення від 04.11.2019 без змін.
27.02.2020 Господарським судом міста Києві на примусове виконання рішення суду від 21.10.2019 та додаткового рішення від 04.11.2019 видано накази.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадженні як завершальна стадія судового провадження і при виконання рішень - це сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 13 Закону встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
27.05.2020 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, а саме: ВП № 62183304, ВП № 62183404. Факт отримання означених постанов скаржником не заперечується. Разом з тим, державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного ВП № 53314543.
Таким чином, у Відділі на виконанні перебуває зведене виконавче провадження ВП № 53314543, боржником за яким є Акціонерне товариство "Українська залізниця".
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Нормами статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-ІХ.
Пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №145-IX заборонено вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Таким чином, законодавцем в основу положення, визначеного п. 3 р. ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 145-ІХ, покладено як принцип обов'язковості виконання рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження об'єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв'язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.
Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Законом України № 145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, грошові кошти.
Вказана правова позиція наведена в ухвалах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6948/19 та у справі № 910/13346/18.
До переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, включено, зокрема, такі дані щодо Укрзалізниці: Орган управління Кабінет Міністрів України 400758150 Акціонерне товариство "Українська залізниця".
Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з частиною 1 статті 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
За приписами статті 4 Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути майно та майнові права.
Частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
За приписами статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що предметом застави не можуть бути грошові кошти, а тому приписи пункту 3 розділу III Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" не передбачають заборони стягнення грошових коштів з об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Відтак, суд вказує, що на момент винесення державним виконавцем постанов про відкриття виконавчих проваджень ВП № 62183304, ВП № 62183404 від 27.05.2020 були відсутні передбачені частиною четвертою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" підстави для повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання, а саме: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом.
Отже, державним виконавцем з урахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" були правомірно винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що скаржником (боржником) не доведено порушення державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Коваль Л.І. порядку вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, в частині винесення постанова про відкриття виконавчих проваджень ВП № 62183304, ВП № 62183404 від 27.05.2020, у зв'язку з чим, подані Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" скарги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 234, 342 та 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарг Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на рішення та дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Коваль Л.І. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 21.09.2020
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.О. Баранов