ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.09.2020Справа № 15/471-б
За заявою відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна
компанія "Одесаобленерго"
до Української державної корпорації "Укрзакордоннафтогазбуд"
(ідентифікаційний код 21656791)
про банкрутство
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від заявника Клименкова Я.О. - предст. за дов.,
від боржника не з'явились.
В судовому засіданні приймав участь: Лиховид О.С. - прокурор прокуратури м. Києва, Важинська Ю.І. - Міністерства енергетики України, Посвистак С.М. - предст. за дов. ГУ ПФУ в м. Києві, Круцюк А.В. - предст. за дов. Міністерства юстиції України.
Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки останній неспроможний сплатити борг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.07 порушено провадження у справі.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 10.03.11 затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 1.920.165, 64 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 18.06.13 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Максимова А.А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.14 замінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Агафонова О.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.16 замінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Фесенка Є.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.16 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 3.045.813,76 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.16 продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 15/471-б та повноваження ліквідатора боржника на шість місяців, тобто до 01.03.17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.17 продовжено ліквідатору боржника строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 11.10.17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.17 достроково припинено повноваження ліквідатора Української державної корпорації "Укрзакордоннафтогазбуд" арбітражного керуючого Фесенка Є.М. та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Бандолу О.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.18 замінено кредитора у справі № 15/471-б Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.19 задоволено заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про заміну кредитора у справі та визнано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві кредитором Української державної корпорації "Укрзакордоннафтогазбуд" (ідентифікаційний код 21656791) на суму 33.178, 32 грн. - вимоги шостої черги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.19 замінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Голінного А.М. та продовжено йому строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 24.03.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.19 замінено кредитора у справі Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеській області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 задоволено клопотання ліквідатора боржника про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 оголошено у розшук транспортні засоби боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 продовжено ліквідатору боржника арбітражному керуючому Голінному А.М. строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 19.11.2020.
25.05.2020 від представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 призначено розгляд справи на 16.07.2020.
11.06.2020 від арбітражного керуючого Бандоли О.О. надійшов звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 15/471-б.
09.07.2020 від ГУ ДПС в Івано-Франківській області надійшла заява про заміну кредитора у справі.
13.07.2020 від ліквідатора боржника надішли заперечення на клопотання представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закриття провадження у справі.
15.07.2020 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про пропорційне стягнення грошової винагороди та витрат ліквідатора.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 затверджено звіт арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат на загальну суму 197.919,10 грн. за час виконання ним повноважень ліквідатора боржника у справі у справі № 15/471-б в період з 15.08.2017 по 24.09.2019; замінено кредитора у справі ГУ ДФС в Івано-Франківській області про заміну кредитора у справі його правонаступником - ГУ ДПС в Івано-Франківській області та відкладено підготовче засідання на 22.09.2020.
16.07.2020 від Міністерства енергетики України надійшла заява про заміну учасника у справі.
У судовому засіданні, розглянувши клопотання представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 100/7-11 від 25.05.2020 року про закриття провадження у справі, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Українська державна корпорація "Укрзакордоннафтогазбуд" (ідентифікаційний код 21656791) є державним підприємством, засновником якого є Кабінет міністрів України.
Постановою Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
21.10.2019 р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс).
Згідно п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, оскільки ліквідаційна процедура в цій справі розпочата до дати введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, то подальший її хід здійснюється відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 3 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець визначив коло повноважень державного органу з питань банкрутства, зокрема державний орган з питань банкрутства сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків.
Звертаючись до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) посилається на приписи абзацу першого частини другої розділу III Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-ІХ, якими установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
З урахуванням наведеної норми закону, заявник просить закрити провадження у справі № 15/471-б на підставі п. 9 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до п. 9 ч. 1. ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
Таким чином, оскільки боржника визнано банкрутом, провадження у справі про банкрутство не підлягає закриттю на підставі п. 9 ч. 1 ст.90 вказаного Кодексу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/1999 від 09.02.1999 р. у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 02.07.2002 р. № 13-рп/2002у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства Концерн Стирол" щодо офіційного тлумачення положення абзацу першого пункту 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (справа про оспорювання актів у господарському суді) суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності.
Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" набрав чинності 20.10.2019, а ліквідаційна процедура боржника з 18.06.2013.
Враховуючи вищевикладене, зокрема, те, що Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" немає зворотної дії в часі і не розповсюджується на правовідносини, які виникли в даній справі, так як ліквідаційна процедура розпочата до його прийняття, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданого клопотання про закриття провадження у справі.
В силу ч. 2, ч. 3 ст. 96 Кодексу України з процедур банкрутства, Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.
Органи виконавчої влади приймають рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов'язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб'єктів господарювання з переліку підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та застосування до них процедури санації чи ліквідації.
Разом з тим, у клопотанні заявника не наведено розроблення заходів та вибору оптимальних шляхів погашення боргових зобов'язань перед кредиторами боржника, у випадку закриття провадження у даній справі та припинення дії мораторію.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 100/7-11 від 25.05.2020 року про закриття провадження у справі.
Також, у судовому засіданні, розглянувши заяву Міністерства енергетики України про заміну учасника у справі, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство енергетики України є правонаступником Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України однією із підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Інших обмежень права кредитора на укладення договору уступки вимог законодавство не містить.
Відповідно до положень ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 51 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 визначено, що Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.
Вказаної правової позиції дотримається також Вищий господарський суд України у постановах № 5/173/б від 09.06.2011, № 10/52-05 від 07.07.2011, № 1/82-Б від 07.12.2011.
Враховуючи викладене вище, подана заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 30, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 52, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Відмовити в задоволенні клопотання представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 100/7-11 від 25.05.2020 року про закриття провадження у справі.
2.Задовольнити заяву Міністерства енергетики України про заміну учасника у справі.
3.Замінити учасника у справі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України його правонаступником - Міністерством енергетики України.
4.Зобов'язати ліквідатора боржника надати суду докази звернення з вимогою до кредиторів про оплату його послуг та витрат у справі.
5.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.
Суддя М.В. Пасько
Повний текст ухвали складено 28.09.2020.