вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"24" вересня 2020 р. Cправа № 902/918/19
Господарський суд Вінницької області у складі судді Яремчука Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фермерського господарства "Україна" (вул. Островського, 29, с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511)
до: I.C.S."IHCEKO" S,R.L. (OИК "ІНСЕКО" ООО) (вул. Феофанія Будде, 34, м. Сорока, Республіка Молдова, MD 3001)
про стягнення 167 100,00 євро (що еквівалентно 4 669 926,99 грн.)
За участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В.,
представників сторін:
позивача: Долиняний С.В.
відповідача: не з'явився.
01.11.2019 р. Фермерське господарство "Україна" звернулося в Господарський суд Вінницької області із позовом до I.C.S."IHCEKO" S,R.L. (OИК "ІНСЕКО" ООО) про стягнення з останнього 167 100, 00 євро (що еквівалентно 4 669 926, 99 грн.) заборгованості.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/918/19) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 05.11.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/918/19. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.12.2019 р. Окрім того, зобов'язано позивача в строк до 29.11.2019 р. надати суду нотаріально засвідчені переклади у двох примірниках: позовної заяви та даної ухвали від 05.11.2019 р. на державну мову Республіки Молдова. Зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 02.12.2019 р. поновлено провадження у справі № 902/918/19. Зокрема даною ухвалою відкладено розгляд справи на 05.05.2020 р. та провадження у справі № 902/918/19 зупинено до 05.05.2020 р.
Враховуючи настання дати розгляду справи (05.05.2020 р.) провадження у справі № 902/918/19 ухвалою суду було поновлено.
Ухвалою від 05.05.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/918/19 для судового розгляду по суті на 24.09.2020 р. Провадження у справі № 902/918/19 було зупинено до 24.09.2020 р.
Враховуючи, що відповідач є нерезидентом та не має свого представництва на території України, Господарський суд Вінницької області, з метою здійснення належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, на виконання п. 8 резолютивної частини ухвали суду від 05.05.2020 року, у встановленому законом порядку, через Сектор судової роботи та міжнародного співробітництва у Вінницькій області відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, звернувся із судовим дорученням про надання правової допомоги до Міністерства юстиції Республіки Молдова про вручення ухвали суду від 05.05.2020 року відповідачу.
Також зазначена ухвала була направлена судом відповідачу на електронну адресу, зазначену позивачем у позовній заяві.
Станом на 24.09.2020 року (дати судового засідання) докази виконання судового доручення щодо вручення ухвали суду від 05.05.2020 року про закриття провадження у справі через Міністерство юстиції Республіки Молдова до суду не надходили.
Враховуючи настання дати розгляду справи (24.09.2020 р.) провадження у справі № 902/918/19 ухвалою суду було поновлено.
На визначену судом дату - 24.09.2020 року в судове засідання з"явився представник позивача, проте після виходу суду із нарадчої кімнати представник позивача на оголошення вступної та резолютивної частини рішення у справі не з"явився.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився.
За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за юридичною адресою відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Заяв про зміну юридичної адреси чи свого місцезнаходження, під час розгляду справи від відповідача, відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, не надходило.
Інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Вінницької області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у відповідача можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) з ухвалою від 05.05.2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/918/19 для судового розгляду по суті.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (ч.2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до приписів ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати суду пояснення, наводити свої доводи, які виникають під час судового розгляду; учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Пунктом 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 р. № 2052-III встановлено, що, якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів. Відповідно до частини 2 статті 15 зазначеної Конвенції кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, в разі коли виконані всі нижчеперелічені умови:
a) документ передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув строк, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не отримано будь-якого підтвердження незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судових засіданнях не скористався, повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву суду не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, який підтримав позовні вимоги, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.
Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави заявлених позовних вимог посилається на укладення з відповідачем Договору купівлі-продажу обладнання № 96 від 07.11.2018 р., відповідно до умов якого Продавець (відповідач) зобов"язався передати у власність Покупця обладнання, вказане в Додатку № 1 до Договору, а Покупець зобов"язався прийняти обладнання та сплатити за нього грошову суму в розмірі і в порядку, визначену Договором.
За твердженнями позивача, на виконання умов Договору купівлі-продажу обладнання № 96 від 07.11.2018 р. ним здійснено попередню оплату за товар в сумі 167 100, 00 євро.
Відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо передачі товару не виконано.
Як зазначає позивач, з метою поставки товару або повернення коштів на адресу відповідача надіслано претензії.
Однак, відповідачем обладнання не поставлено, кошти не повернуто, відповіді на претензії надано не було.
З огляду на вказане, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 167 100, 00 євро.
В якості правової підстави позову позивач зазначає положення ст.ст. 3, 16, 509, 627, 655, 691, ЦК України, ст.ст 20, 173-175, 193, 224-225 ГК України, ст.ст. 5, 42, 46, 91, 96, 161-164 ГПК України.
Матеріали справи не містять ні відзиву, ні будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 07.11.2018 року між позивачем (в Договорі - "Покупець") та відповідачем (в Договорі - "Продавець") було укладено Договір купівлі-продажу обладнання № 96 від 07.11.2018 р.
Відповідно до Договору Продавець (відповідач) зобов"язався передати у власність Покупця обладнання, вказане в Додатку № 1 до Договору, а Покупець зобов"язався прийняти обладнання та сплатити за нього грошову суму в розмірі і в порядку, визначену Договором.
Продавець зобов"язався поставити обладнання на склад Покупця, який знаходиться за адресою: Україна, Вінницька обл., смт. Турбів, вул. Миру, 147, до 01.04.2019 року з дня зарахування суми, вказаної в п.3.2. Договору, на розрахунковий рахунок Продавця в повному обсязі (п.2.1. Договору).
Відповідно до п.п. 3.1. - 3.3. Договору ціна обладнання визначена в іноземній валюті - євро. Валюта платежу - євро. Сторони оцінили обладнання в 167 100, 00 євро. Вказану в п.3.2. Договору суму покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця на умовах передоплати в розмірі 167 100,00 євро до 01.12.2018 р.
15.11.2018 року сторони підписали Додаткову угоду до Договору купівлі - продажу обладнання № 96 від 07.11.2018 року, якою, зокрема, вирішили п.2.3. Договору № 96 від 07.11.2018 р. викласти в іншій редакції. Так, відповідно п.2.3. Договору, згідно листа банку ВС "Energbank" SA Республіки Молдова № 04-09/2695 від 14.11.2018 р., Покупець зобов"язався оплатити Продавцю вартість обладнання в розмірі і на умовах, визначених Договором № 96 від 07.11.2018 р., а Продавець зобов"язався зарахувати на користь банку ВС "Energbank" SA Республіки Молдова заборгованість за Договором застави б/н від 12.05.2017 р. та кредитним Договором № 845-1636 від 12.05.2017 р. і № 845-1692 від 27.12.2017 р. з наступною передачею обладнання Покупцю (ФГ "Україна") згідно акту прийому - передачі обладнання № 07/11 від 07.11.2018 р. Зазначений акт набирає юридичну силу з моменту пред"явлення Продавцем Покупцю доказів погашення заборгованості і зняття застави банком.
Згідно п. 4.1. Додаткової угоди за невиконання або неналежне виконання зобов"язань по Договору сторони несуть відповідальність згідно із Законодавством України.
Відповідно до п. 4.2. Договору у випадку не поставки обладнання, Продавець зобов"язався протягом, не пізніше 5 робочих (банківських) днів з дати підписання акту звірки здійснити повернення суми раніше отриманих платежів згідно Договору № 96 від 07.11.2018 р.
Усі спори та розбіжності, які виникають з Договору або у зв"язку із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо розбіжності між сторонами не можуть бути усунуті шляхом переговорів, вони вирішуються в Господарському суді Вінницької області (Україна) (п.5.6. Додаткової угоди).
Цей Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання всіх зобов"язань по Договору (п. 5.1. Договору).
До вказаного Договору сторонами підписано Додаток № 1 (а.с.18-19).
Матеріали справи містять інвойс згідно договору № 96 від 07.11.2018 р. і Додатку № 1 до Договору купівлі - продажу обладнання № 96 від 07.11.2018 р. Згідно вказаного інвойсу, підписаного директором відповідача, сума до оплати складає 167 100, 00 євро. Умови поставки - DAP - Вінницька область, Липовецький район, с. Стара Прилука, вул. Островського, 29. Країна походження - Україна.
Інвойс - це документ (рахунок-фактура, яка використовується при експорті й імпорті якої-небудь продукції), що містить перелік товарів із вказівкою їх вартості, формальних особливостей (кольору, ваги і т.д.), умов поставки й відомостей про відправника-одержувача. Інвойс підтверджує зобов'язання покупця перед продавцем. При передачі даного документа у першого виникає зобов'язання оплатити товар з його пред'явленням. Таким чином, даний формуляр продавцем передається покупцеві вже при продажу конкретного товару.
На виконання умов договору купівлі-продажу обладнання № 96 від 07.11.2018 року, Покупцем 29.11.2018 року було перераховано Продавцю кошти в загальній сумі 167 100, 00 євро за обладнання, що підтверджується платіжним дорученням № 2JBKLI1 від 29.11.2018 р., банківською випискою (а.с. 25-26).
Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого станом на 25.09.2019 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 167 100, 00 євро.
У зв'язку із не поставкою товару Покупець 16.08.2019 року та 27.09.2019 року надіслав на адресу Продавця вимоги (претензії) № 16/08-19 та 27/09-19-1 про поставку товару у строк 10 днів або повернення попередньої оплати в розмірі 167 100, 00 євро.
За твердженням позивача обладнання відповідачем не поставлено, кошти не повернуто, відповіді на претензію надано не було.
На момент проведення судового засідання - 24.09.2020 року у матеріалах справи відсутні докази передачі товару відповідачем позивачу, а також відсутні докази перерахування грошових коштів, отриманих в якості попередньої оплати.
На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
З моменту укладення сторонами Договору № 96 від 07.11.2018 року між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно:або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт проведення попередньої оплати позивачем товару відповідачу та відсутність поставки обладнання зі сторони останнього.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 167 100, 00 євро вартості оплаченого, але не поставленого товару є правомірною та обґрунтованою.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.
Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів належного виконання договору купівлі - продажу обладнання № 96 від 07.11.2018 року в частині поставки товару або повернення попередньої оплати, а тому дії відповідача щодо непоставки товару, неповернення попередньої оплати є порушенням положень Договору та норм чинного законодавства.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Варто зазначити, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача суми попередньої оплати - 167 100,00 євро, що станом на 25.10.2019 року, виходячи з даних офіційного сайту Міністерства фінансів України, еквівалентно 4 669 926, 99 грн.
Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
24.09.2020 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з I.C.S."IHCEKO" S,R.L. (OИК "ІНСЕКО" ООО) (вул. Феофанія Будде, 34, м. Сорока, Республіка Молдова, MD 3001, код 1011607000806) на користь Фермерського господарства "Україна" (вул. Островського, 29, с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511, код 20092010) 167 100,00 євро - суми попередньої оплати (що по курсу НБУ станом на 25.10.2019 року складає 4 669 926,99 грн.), 70 048,90 грн. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення та на електронну адресу відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1
Повне рішення складено 29 вересня 2020 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Островського,29, с. Стара Прилука, Липовецький р-н., Вінницька обл., 22511)
3 - відповідачу ( вул. Феофанія Будде, 34, м. Сорока, Республіка Молдова, MD 3001)