23.09.2020 року Справа № 912/2126/20
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів: Орєшкіної Е.В., Чус О.В.
секретар судового засідання Грачов А.С.
учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Кредобанк" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2020 у справі №912/2126/20 (суддя Коваленко Н.М.)
за позовом: Акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", м. Кропивницький Кіровоградської області
2. ОСОБА_1 , м. Кропивницький Кіровоградської області
про стягнення 817 111,65 грн
У червні 2020 року АТ "Кредобанк" звернулося із позовом до Господарського суду Кіровоградської області про стягнення солідарно з ТОВ "Техніка і технології" та ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №07-2019 від 18.03.2019 станом на 22.05.2020 в сумі 817 111,65 грн, яка складається із:
- Неповернута сума кредиту - 648 618, 67 грн;
- Прострочені відсотки - 94 047, 77 грн;
- Прострочена сума комісії за адміністрування кредиту - 3 368, 82 грн;
- Нараховані відсотки - 8 607, 71 грн;
- Пеня по простроченій основній сумі кредиту - 53 866, 05 грн;
- Пеня по прострочених відсотках - 7 690, 55 грн;
- Пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту - 912, 08 грн.
Також позивач просив стягнути з відповідачів солідарно витрати на професійну правову допомогу у сумі 81 711,16 грн та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 умов Кредитного договору №07-2019 від 18.03.2019 та умовами договору поруки №б/н від 18.03.2019, поручителем за яким є Відповідач-2.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2020 відкрито провадження у справі за поданою позовною заявою. Справу №912/2126/20 визначено розглядати за правилами загального позовного провадження.
02.07.2020 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява АТ "Кредобанк" №2580/2020 від 30.06.2020 про забезпечення позову, у якій останній просив забезпечити позов шляхом:
1) накладення арешту на нерухоме майно поручителя та керівника ТОВ "ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЇ" - ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), а саме:
земельну ділянку площею 7,3601 га, кадастровий номер: 3522586400:02:000:2904, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, Оситнязька с/рада;
2) накладення арешту на рухоме майно ТОВ "ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ: 36584896), а саме:
- транспортний засіб: марки ЗАЗ, модель LANOS, 2013 року випуску, дата реєстрації - 27.09.2016, об'єм двигуна -1498 куб.см;
- транспортний засіб: марки ЗАЗ, модель LANOS, 2013 року випуску, дата реєстрації - 27.09.2016, об'єм двигуна -1498 куб.см;
- транспортний засіб: марки ЗАЗ, модель LANOS, 2013 року випуску, дата реєстрації - 30.09.2016, об'єм двигуна -1498 куб.см;
- транспортний засіб: марки ЗАЗ, модель LANOS, 2013 року випуску, дата реєстрації - 30.09.2016, об'єм двигуна -1498 куб.см;
- транспортний засіб: марки ЗАЗ, модель 110557, 2009 року випуску, дата реєстрації - 06.12.2018, об'єм двигуна -1197 куб.см;
- транспортний засіб: марки ЗАЗ, модель 110558-42, 2010 року випуску, дата реєстрації - 27.08.2015, об'єм двигуна -1299 куб.см.
Заява обґрунтована тим, що заборгованість станом на 22.05.2020 становить 817 111,65 грн та відповідачі в майбутньому можуть ухилятися від виконання своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №07-2019 від 18.03.2019. Крім того, відповідно до витягу із сайту https://youcontrol.com.ua ТОВ «Техніка і технології» станом на 18.06.2020 має податковий борг перед державою в сумі 2 796 540,00 грн, є багато відкритих судових проваджень. Вказане свідчить про небезпеку та вірогідність уникнення виконання рішення суду в майбутньому.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2020 у справі №912/2126/20 (суддя Коваленко Н.М.) у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено повністю.
Ухвала суду мотивована тим, що саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Позивач, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, задовольнити заяву про забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- вимога суду щодо надання Позивачем доказів, які б свідчили про вчинення Відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду є такою, що обмежує право Позивача, бо збирання для Позивача таких доказів є неможливим через відсутність доступу до такої інформації;
- суд не прийняв до уваги аргумент Позивача щодо наявності у ТОВ «Техніка і технології» податкового боргу у сумі 2795812,00 грн, що є підтвердженням факту злісного ухилення від відповідальності, та відкритих відносно нього 45 виконавчих проваджень, наявності більше 100 судових рішень, в тому числі і про стягнення заборгованості;
- перелічене вказує на імовірність невиконання рішення суду і по даній справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 03.08.2020 для розгляду зазначеної апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 (головуючий суддя - Широбокова Л.П., судді Орєшкіна Е.В., Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 23.09.2020.
31.08.2020 від Відповідача-1 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що Позивачем так і не зазначено, які саме дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, вчинені Відповідачем-1, що ускладнить або унеможливить виконання рішення суду. Відповідач-1 неоднодразово інформував Позивача про складне фінансове становище компанії внаслідок пожежі в головному офісі восени 2018 року та незаконного захоплення майна підприємства з 01.08.2019. Втім, навіть в такій ситуації Відповідач-1 намагався виконувати умови кредитного договору, уклав договір застави товарів в обороті від 18.03.2019 та договір страхування майна - товарів в обороті на суму 2274099,00 грн, вигодонабувачем по якому є АТ «Кредобанк» в м. Миколаєві. Вказане свідчить про бажання Відповідача-1 розрахуватися з Позивачем та є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.
31.08.2020 від Відповідача-2 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що Позивачем жодними доказами не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову, зокрема, що дії Відповідача-2 з нерухомим майном спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно Відповідача-2 може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, не доведено вчинення Відповідачем-2 будь-яких дій, направлених на відчуження власного нерухомого майна. Також, як і Відповідач-1, вказав на договір застави товарів в обороті, який був укладений Відповідачем-1 з банком на суму 1100000,00 грн та страхування товарів в обороті на суму 2274099,00 грн, вигодонабувачем за яким є регіональне відділення АТ «Кредобанк» в м. Миколаєві. Отже, майно в заставі застраховано і повністю покриває суму заборгованості.
21.09.2020 від Позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі повноважного представника, обґрунтоване нормами ГПК України та посиланням на продовженням дії на території України карантинних заходів, в якому просив апеляційну скаргу задовольнити. Клопотання не підписано електронним цифровим підписом та залишається судом без розгляду
У судове засідання 28.09.2020 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили.
Суд, враховуючи наведене, а також положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, те, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи та висловили свої позиції у поданих до суду відзивах на апеляційну скаргу, ухвалою суду від 10.08.2020 явка представників у судове засідання обов'язковою не визнавалась, вважає за можливе здійснити розгляд скарги без участі повноважних представників учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.
Як було зазначено, у червні 2020 року АТ "Кредобанк" звернулося із позовом до Господарського суду Кіровоградської області про стягнення солідарно з ТОВ "Техніка і технології" та ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №07-2019 від 18.03.2019 станом на 22.05.2020 в загальній сумі 817111,65 грн та 02.07.2020 подав до Господарського суду Кіровоградської області заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане ним рухоме (транспортні засоби) та нерухоме (земельну ділянку) майно.
Заява обґрунтована тим, що заборгованість станом на 22.05.2020 становить 817111,65 грн та відповідачі в майбутньому можуть ухилятися від виконання своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №07-2019 від 18.03.2019. Крім того, відповідно до витягу із сайту https://youcontrol.com.ua ТОВ «Техніка і технології» станом на 18.06.2020 має податковий борг перед державою в сумі 2 796 540,00 грн, багато відкритих судових проваджень. Вказане свідчить про небезпеку та вірогідність уникнення від виконання рішення суду в майбутньому.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство) від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (боржника) чи інших учасників у справі про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (боржником у справі про банкрутство) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову Позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову надані лише докази, що підтверджують реєстрацію за відповідачами рухомого та нерухомого майна.
Водночас, Позивачем не надано доказів, які б свідчили про вчинення Відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання спірних зобов'язань після пред'явлення вимоги чи подання позову у справі №912/2126/20 до суду (витрачання коштів не для здійснення розрахунків з Позивачем тощо).
Посилання Позивача на те, що він позбавлений можливості «правомірно» збирати докази відносно діяльності Відповідача-1 апеляційним судом до уваги не приймаються.
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості,
У господарському процесі, у принципах судочинства якого також прописаний принцип змагальності сторін (п.4 ч.3 ст. 2 ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підтвердження своїх вимог і заперечень, тому кожна подана заява має бути обґрунтована поданими доказами або за клопотанням сторони судом можуть бути застосовані положення ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Позивачем жодних доказів, у тому числі і тих, які підтверджують вчинення підприємством відповідача у своїй зовнішній господарській діяльності будь-яких дій, направлених на уникнення виконання кредитного зобов'язання чи унеможливлення виконання рішення суду у майбутньому, як-то сплата коштів, вчинння правочинів тощо суду не надано. Навпаки, у матеріалах справи наявні докази, що відповідач протягом 2019-2020 років продовжував частково сплачувати грошові кошти на погашення заборгованості перед банком.
Відповідачем також надано договір страхування №20-/01 страхування майна юридичних осіб, що є предметом застави (іпотеки) від 06.03.2020, згідно якого застраховані товари в обороті на загальну суму 2 274 099 грн, вигодонабувачем за яким зазначено позивача.
Судом першої інстанції правомірно зазначено, що посилання Позивача на недобросовісність дій Відповідача в інших зобов'язаннях, що може свідчити про відсутність у нього наміру виконувати свої зобов'язання перед Позивачем, є припущеннями, які не підтверджують вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання у спірних відносинах.
Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2020 прийнята судом з дотриманням норм процесуального права є правомірною та підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 282 - 284, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Кредобанк" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2020 у справі №912/2126/20 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2020 у справі №912/2126/20 залишити без змін.
Витрати за розгляд даної апеляційної скарги покласти на апелянта - Акціонерне товариство "Кредобанк".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови в порядку та випадках, визначених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 29 вересня 2020 року.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя О.В. Чус
Суддя Е.В. Орєшкіна