29.09.2020 м.Дніпро Справа № 908/605/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач)
суддів: Подобєда І.М., Антоніка С.Г.
розглянувши клопотання Державного підприємства "Енергоринок" про розгляд апеляційної справи за участю сторін в апеляційному провадженні по розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Енергоринок" на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.06.2020, ухвалене суддею Азізбекян Т.А., повний текст якого складений 27.07.2020 у справі №908/605/20
за позовом Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання", м. Запоріжжя
про стягнення штрафу в сумі 89579,78 грн.,
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.06.2020 у справі №908/605/20 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись із вказаним рішенням, Державне підприємство "Енергоринок" звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування обставин справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач - Іванов О.Г., судді - Антонік С.Г., Подобєд І.М..) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Енергоринок" на рішення господарського суду від 01.06.2020; з урахуванням положень частин 1, 10 ст.270 ГПК України справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін; надано сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, зав, клопотань.
28.09.2020 Державним підприємством "Енергоринок" подано до Центрального апеляційного господарського суду клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Вказане клопотання обґрунтоване нормами статей 2, 42, 270 ГПК України, тим, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки доводам позивача, наведеним в обґрунтування позовних вимог, а покладений в основу рішення висновок не відповідає обставинам справи, здійснений при неповному з"ясування обставин та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушенні норм матеріального права. Заявник вважає, що вказані процесуальні порушення можуть бути усунені шляхом виклику сторін в судове засідання та розгляду справи за їх участі, з метою встановлення усіх фактичних та істотних обставин справи, характеру спірних відносин та предмету доказування у даній справі.
Розглянувши клопотання Державного підприємства "Енергоринок" про розгляд справи за участю сторін, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні такого клопотання, враховуючи наступне.
Відповідно до частин 1, 10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Згідно ч.6 ст.252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а чітко врегульовано процесуальними нормами.
Предметом спору у цій справі є стягнення 89 579,78 грн штрафних санкцій (штраф) за неналежне виконання відповідачем умов договору № 16159/01 від 27.12.2018, укладеного між сторонами (який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу електричної енергії), нарахованого відповідно до п.п.5.1.6, 5.4.2 договору, зокрема щодо невідповідності фактично купленої електричної енергії заявленому обсяги енергії на червень 2019 року. Вказана сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01.01.2020 ця сума дорівнювала 210 200 грн). Отже, в силу імперативних приписів законодавства зазначена справа відноситься до категорії малозначних (ч.5 ст.12 ГПК України) та підлягає розгляду виключно в порядку спрощеного позовного провадження, а приписами ч.10 ст.270 ГПК України визначено, що такі справи розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки предметом позову є сума, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та характер спірних відносин і предмет доказування у справі (в тому числі кількість доказів у справі) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, оскільки встановленню підлягають обставини розміру заявленого обсягу електричної енергії, розміру фактично отриманого обсягу електричної енергії та правильності здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій, у задоволенні клопотання скаржника про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні за участю сторін слід відмовити.
Колегія суддів враховує позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 12.04.2012 № 9-рп/2012, яке ухвалено у справі № 1-10/2012 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу), зокрема громадянин ОСОБА_1 звернувся до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України стосовно права засудженої особи, яка перебуває у місцях позбавлення волі, бути доставленою до суду для участі в судовому процесі у справах цивільної юрисдикції.
Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційний Суд вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення статті 24 Конституції України стосовно рівності громадян у конституційних правах, свободах та перед законом у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 55, пункту 2 частини третьої статті 129 Основного Закону України щодо захисту судом прав і свобод людини і громадянина та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом треба розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантовані державою рівні права на захист прав і свобод у судовому порядку та на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку у судах усіх юрисдикцій, спеціалізацій та інстанцій, у тому числі й особа, яка засуджена і відбуває кримінальне покарання в установах виконання покарань.
Таким чином, участь особи у розгляді справи має бути врегульована процесуальним законодавством.
Як вже зазначалось вище порядок розгляду малозначної справи в суді апеляційної інстанції унормований статтею 270 ГПК України, зокрема в частині 10 цієї статті, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи; з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
В той же час, у поданому клопотанні позивач не наводить конкретних обставин справи, які вимагають проведення судового засідання, а наведені підстави, які відображені у апеляційній скарзі, тобто у заяві по суті справи.
Також слід звернути увагу, що згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).
Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).
З огляду на викладені судові рішення Європейського суду з прав людини слід дійти висновку, що в даному випадку право на доступ до суду в цьому провадженні дотриманий фактом можливості подання сторонами у цій справі письмових заяв по суті справи, якими є: позовна заява, відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу. Втім, процесуальним законодавством також закріплене і певне обмеження, зокрема розгляд такої малозначної справи в письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами, без виклику (повідомлення) сторін та без проведення судового засідання (на стадії апеляційного перегляду рішення суду).
Керуючись ст.ст.32, 234, 235, 268, 270, 271 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Державному підприємству "Енергоринок" в задоволенні клопотання про розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.06.2020 у справі №908/605/20 в судовому засіданні за участю сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя І.М. Подобєд
Суддя С.Г. Антонік