Справа № 591/1451/20
Провадження № 2-а/591/114/20
28 вересня 2020 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді - Шелєхової Г.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу №591/1451/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ставить питання про скасування постанови серії ДП18 №743651 від 27 лютого 2020 року про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що адміністративного правопорушення не скоював.
Ухвалою від 16 березня 2020 року залишено позов без руху.
Ухвалою від 26 серпня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвала про відкриття провадження разом з адміністративним позовом та додатками направлена відповідачу.
14 вересня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача.
З'ясувавши обставини в адміністративній справі та дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 винесено постанову серія ДП18№743651 від 27 лютого 2020 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425,00 гривень. Згідно тексту вказаної постанови, 27 лютого 2020 року о 12 год. 55 хв. в м. Київ по вул. Володимира Брожка 34/36, керуючи автомобілем Renault Kangoo, н.з. НОМЕР_1 під час руху користувався засобами зв'язку без пристроїв, які дозволяють це здійснювати без допомоги рук та при зупинці працівниками під час перевірки документів не пред'явив посвідчення водія, чим порушив п. 2.1а ПДР України (а.с.5).
П. 2.1 а ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Позивач посилається на те, що в інспектора не було підстав для зупинки його транспортного засобу, а відповідно і вимагати пред'явити посвідчення він не мав права.
Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідач вказує на те, що транспортний засіб позивача був зупинений у зв'язку з порушенням останнім п. 2.9.д ПДР.
Однак, відносно позивача не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.9.д ПДР України, яке пред'являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови.
Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено факту порушення позивачем вказаного пункту ПДР України.
Тому посилання позивача про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред'явлення документів в т.ч. водійського посвідчення є обґрунтованими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі №686/11314/17.
Разом з цим, статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Згідно ст. 279 КУпАП, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
КУпАП України закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
Позивач вказує на те, що інспектор не роз'яснив йому права та обов'язки. Відповідачем вказане твердження не спростоване.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови було дотримано вимоги КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач доказів, які підтверджують роз'яснення прав позивачу та надання можливості скористатися правничою допомогою не надав.
Оскільки відповідачем не доведено правомірність зупинення транспортного засобу позивача та дотримання процедури при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 77, 78, 139, 241-246, 286 КАС України,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову інспектора роти №1 батальйону №2 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної лейтенанта поліції Ковальовим Романом Юрійовичем серії ДП18 №743651 від 27 лютого 2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень 00 копійок.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмового провадження, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення виготовлено 28 вересня 2020 року.
Суддя Г.В.Шелєхова