Рівненський апеляційний суд
25 вересня 2020 року м. Рівне
Справа № 570/1231/20
Провадження № 33/4815/511/20
Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М.,
секретар судового засідання - Шутюк С. Ю.,
з участю : ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Сокаля В. О.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 19 червня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП,
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 19 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана постанова незаконна та необгрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального права. Вказує, що при розгляді справи суд не дотримався вимог закону, не врахував факт відсутності її вини та наслідків, не врахував її особу (вона є продавцем квітів). Також вказує, що оскаржувану постанову винесено без її участі, копію даної постанови їй було вручено лише 09.07.2020р. Постанова містить такий же номер, як і номер справи, що розглядав суддя Коробов С. О., однак постанова підписана суддею Таргонієм М. В . Тобто справа не підписана належним суддею. З огляду на зазначене просить: поновити строк на оскарження постанови суду першої інстанції, постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 19 червня 2020 року скасувати, провадження у справі закрити.
В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Солкаль В. О. заявив відвід судді Ковальчук Н. М., який мотивував тим, що суддя є упередженою у розгляді справи, вчинила дії, за наслідками яких мала би заявити самовідвід. Зокрема не надала можливості ознайомитись з матеріалами справи, відмовилась долучити до справи докази, які свідчать, що суд першої інстанції перешкоджав у праві ознайомитись з матеріалами справи. Суддя має особисту неприязнь до нього, про яку йому невідомо.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Норми чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок вирішення клопотання про відвід судді, який розглядає справу, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону.
У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.1996 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пункт 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, таст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, має визначатись за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (вісник ВСУ № 4/2008 стор. 31).
Таким чином, наявність безсторонності визначається фактором, чи забезпечення судом умов, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності, про що і зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 9 листопада 2006 року та Справа Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року.
У роз'ясненнях п. 4 рішення Ради суддів від 8 червня 2017 року № 34 зазначено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку про те, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону і прийняття та розгляд заяви адвоката Сокаля В. О. про відвід судді за правилами, закріпленими в КПК України.
Ст. ст.75,76 КПК України передбачені обставини, що виключають участь судді в розгляді справи, а також встановлена недопустимість повторної участі судді в розгляді справи. Зокрема передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Встановлено, що справа у передбачений законом строк, була призначена до апеляційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду про час та місце судового засідання. ОСОБА_1 , її адвокат брали участь у судовому засіданні, з матеріалами справи ознайомлені, доводи в заяві про те, що розгляд справи буде проводитись суддею Ковальчук Н. М. не об'єктивно і упереджено не підтверджуються доказами чи фактами.
А тому, наведені аргументи про відвід, не можуть бути підставою для відводу судді з огляду на положення ст.75,76 КПК України. У задоволенні заяви про відвід судді Ковальчук Н. М. слід відмовити.
У відповідності до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справ про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова відносно ОСОБА_1 винесена 19 червня 2020 року, апеляційна скарга подана 17 липня 2020 року (згідно штампа на поштовому конверті), тобто після закінчення строків на апеляційне оскарження. Враховуючи, що копія постанови не була надіслана судом першої інстанції ОСОБА_1 та матеріали справи не містять інформації про отримання останньою її копії, тому строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин і його слід поновити.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи. Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останньою інкримінованого адміністративного правопорушення, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 428987 від 20 березня 2020 року зазначено, що 20 березня 2020 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 здійснювала продаж квітів, чим порушила вимоги підпункту 3 пункту 2 постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 44-3 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.03.2020 року, в яких вона вказує, що працює в магазині-кіоску продавцем квітів у ФОП ОСОБА_3 . Власниця кіоску їй дала усну вказівку здійснювати продаж квітів. Про те, що постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 року введено карантин та заборону на здійснення даного виду торгівлі вона та власниця ознайомленні. Пообіцяла, що із сьогоднішнього дня продавати квіти не буде.
Матеріали справи містять відеозапис із нагрудної камери працівника поліції - начальника СРПП №2 Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП у Рівненській області з приводу обставин скоєного правопорушення. Вказаний доказ повністю підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. На відеозаписі вказана дата його фіксації 2008 рік, однак суд вважає, що зазначене не спростовує вчинення порушення ОСОБА_1 , оскільки на відео вона зафіксована продавцем квітів, не заперечувала факт продажу, а враховуючи вік останньої, подія не могла мати місце у 2008 році.
За статтею 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Санкція даної статті передбачає накладення штрафу як на посадових осіб так і на громадян.
Відповідно до п. 3 ч. 2 постанови КМУ від 16.03.2020 року № 215 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції від 17.03.2020 року) з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. заборонено роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Отже за вказаними приписами постанови слідує, що забороняється робота перелічених вище суб'єктів господарювання, до яких відноситься і магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є продавцем магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в АДРЕСА_1 , особисто проводить торгівлю, має вільний доступ до приміщення, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновки постанови суду першої інстанції, щодо вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення за статтею 44-3 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про розгляд справи неповноважним суддею суду першої інстанції спростовуються матеріалами справи, з яких видно, що Рівненським районним судом у складі судді Коробова С. О. матеріали справи щодо ОСОБА_1 10.06.2020 року були повернуті Рівненському районному відділенню поліції через відсутність запису на диску.
Повторно матеріали справи до Рівненського районного суду надійшли 18.06.2020 року і відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 18.06.2020 року головуючим суддею визначено Таргонія М. В.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 19 червня 2020 року, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 19 червня 2020 року.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Сокаля Володимира Орестовича про відвід судді Ковальчук Н. М. відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 19 червня 2020 року відносно ОСОБА_1 за статтею 44-3 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Ковальчук Н. М.