24 вересня 2020 року
м. Рівне
Справа № 569/12711/20
Провадження № 22-ц/4815/1096/20
Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Бучко Т.М.
Рівненський апеляційний суд :
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючий Боймиструк С.В.
судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання : Тхоревський С.О.,
з участю:представників сторін адвокатів Семенко В.В. та Мицько Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семенка Віктора Володимировича на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 11 серпня 2020 року у справі за заявою Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" про забезпечення позову,-
У серпні 2020 року ДП «Укрхімтрансаміак» звернулось з заявою про забезпечення позову, в якій, з метою підготовки позову до суду, просить суд забезпечити до подання позовної заяви позов ДП «Укрхімтрансаміак» до ОСОБА_1 про стягнення 396 717,75 грн. наклавши арешт на грошові кошти в сумі 396 717,75 грн., які перебувають на будь-яких поточних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_1 , але не виключно, на рахунках у АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».
В обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову заявник зазначають, що ОСОБА_1 , будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у відповідності до статуту підприємства здійснив незаконне звільнення працівника, що призвело до зайвого витрачання коштів ДП та завдало матеріальної шкоди останньому.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 серпня 2020 року забезпечено подання позовної заяви ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» до ОСОБА_1 про стягнення 396 717,75 грн..
Накладено арешт на грошові кошти в сумі 396 717,75 грн., які перебувають на будь-яких поточних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_1 зокрема, але не виключно, на рахунках у АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ідентифікаційний код 14282829, МФО 300001.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою представник ОСОБА_1 - адвокат Семенко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд не з'ясував співрозмірність виду забезпечення позову, який просила застосувати особа, що може набути статусу позивача, позовним вимогам, жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, посилаючись виключно на загальні норми процесуального права та доводи заявника, які в цілому зводяться до припущень, а наявність самого по собі позову про стягнення грошових коштів не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.
Крім того зазначив, що ОСОБА_1 на даний час працевлаштований та займає посаду Голови Державного агентства водних ресурсів України та має щомісячний дохід, у зв'язку з чим у разі задоволення позову має змогу виплатити борг.
З цих підстав, просив ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 11 серпня 2020 року скасувати та відмовити в задоволенні заяви.
Представник ДП «Укрхімтрансаміак» адвокат Мицько Н.М., у відзиві на апеляційну скаргу просить її залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу місцевого суду без змін.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Семенко В.В. підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник ДП «Укрхімтрансаміак» адвокат Мицько Н.М., в режимі відеоконференції, просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу місцевого суду залишити без змін.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи вимоги заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси заявника, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку його винесення на його користь, а накладення арешту на грошові кошти є відповідною правовою мірою для забезпечення в подальшому виконання рішення суду та унеможливить ОСОБА_1 здійснити дії щодо відчуження вище вказаного майна, та інші протиправні дії, які надалі можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по зазначеному спору.
Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду.
Зі змісту заяви про забезпечення позову та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 виконував обов'язки директора Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» з 13.03.2018 до 18.10.2019 року.
Наказом від 08.01.2019 № 4-к-о ним звільнено ОСОБА_2 з посади радника директора на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Рішенням Броварського міськрайонного суду від 11.02.2020 у справі № 361/937/19 поновлено ОСОБА_2 на посаді радника директора ДП з 08.01.2019, стягнуто з ДП на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 396 717,75 грн. та судовий збір на користь держави у розмірі 1536 грн. 80 коп.
Постановою Київського апеляційного суду від 10.06.2020 у справі № 361/937/19 рішення змінено, доповнено абзац третій резолютивної частини Рішення після слів «у розмірі 396 717,75 грн.» словами: «сума визначена без відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів», в іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду від 11.02.2020 - залишено без змін.
14.02.2020 в порядку негайного виконання рішення суду, ОСОБА_2 поновлено на посаді радника директора з 08.01.2019 та сплачено 24 387 грн. 32 коп. середнього заробітку у розмірі місячного заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням утриманих податків.
Згадані судові рішення ОСОБА_1 не оскаржувались, хоч він і був учасником справи.
З метою недопущення витрачання додаткових коштів ДП, яке могло мати місце при відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, а саме нарахування виконавчого збору у розмірі 39 825 грн. 30 коп. та витрат виконавчого провадження, 02.07.2020 ОСОБА_2 , в порядку добровільного виконання рішення суду було
сплачено 319 357 грн. 79 коп., у тому числі 77 359 грн. 96 коп. податку, а всього 396 717 грн. 75 коп.
Посилаючись на ч. 1 ст. 1191 ЦК України та п. 8 ч. 1 ст. 134, 237 КЗпП України та стверджуючи, що оскільки звільнення ОСОБА_2 здійснено з порушенням закону, то позивач в даній справі має намір звернутись до суду з позовом до ОСОБА_1 , як до службової особи, яка прийняла відповідне рішення та підписала наказ про звільнення останнього, про відшкодування сплачених коштів при поновленні на роботі.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; …
Як роз'яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У щорічній декларації за 2019 рік ОСОБА_1 задекларував рухоме та нерухоме майно і особистий дохід в загальній сумі 4 188 247 грн.
На даний час ОСОБА_1 , відповідно до розпорядження КМУ від 08 липня 2020 р. № 828-р, призначений Головою Державного агентства водних ресурсів України з дати початку фактичного виконання ним посадових обов'язків строком на п'ять років з оплатою праці відповідно до законодавства.
Кошти на рахунках, на які накладено арешт в межах позову, не є єдиним джерелом доходу ОСОБА_1 та до вирішення спору по суті, він матиме їх достатньо на прожиття.
Таким чином, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним із предметом спору, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції .
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 367, 368, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семенка Віктора Володимировича залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 11 серпня 2020 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складений 24 вересня 2020 року.
Головуючий: С.В. Боймиструк
Судді: С.О. Гордійчук
Н.М. Ковальчук