Справа № 527/1177/20 Номер провадження 11-кп/814/954/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
23 вересня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 28 липня 2020 року , -
за участю : прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 28 липня 2020 року в задоволенні подання Глобинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області (далі Центр пробації) про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 -відмовлено.
Приймаючи таке рішення суд зазначив , що засуджений в період іспитового строку вчинив новий злочин , провадження за яким направлено до суду.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи , яка її подала
Не погодившись з вказаним рішенням адвокат ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвали та постановити нову , якою подання задовольнити та звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання за вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 28 грудня 2017 року..
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те , що судове рішення є незаконним та необґрунтованим. Вважає , що оскільки ОСОБА_7 повністю виконав покладені на нього судом обов'язки він має бути звільнений від відбування . Наголошує також на тому , що вчинення нового злочину не впливає на вказане рішення , оскільки жодна норма закону не містить такої підстави для відмови у задоволенні клопотання як «передчасність подання».
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
В судовому засіданні адвокат та засуджений ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з наведених в ній підстав.
Прокурор в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду
Заслухавши суддю доповідача , пояснення учасників судового провадження на підтримання та спростування доводів апеляційної скарги , вивчивши матеріали судового провадження , особову справу засудженого , перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів доходить таких висновків.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.
Доводи апеляційної скарги адвоката колегія суддів вважає непереконливими.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги адвоката колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За змістом п.3 ч.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність , що тягне за собою скасування або зміну судового рішення , є неправильне тлумачення закону , яке суперечить його точному змісту.
Відмовляючи у задоволенні клопотання Центру пробації суд послався на ту обставину , що засуджений ОСОБА_7 вчинив в період іспитового строку новий злочин і тому вирішення питання є передчасним.
Так , апеляційним судом встановлено , що вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 28.12.2017 року ОСОБА_7 та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади , пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування основного покарання з випробуванням на 2 ( два ) роки, якщо протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Покладено на засудженого обов'язки згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України , а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.1 ст.78 КК України , після закінчення іспитового строку засуджений , який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину , звільняється судом від призначеного йому покарання.
Отже закон пов'язує можливість звільнення від призначеного покарання із двома обставинами виконання покладених судом обов'язків та невчинення нового злочину.
Вказані обставини на переконання колегії суддів мають існувати одночасно на момент звернення із клопотанням про звільнення від призначеного покарання.
Не погоджується колегія суддів також із доводами адвоката про те , що попередня ухвала цього ж суду , якою було відмовлено у задоволенні подання Центру пробації про направлення ОСОБА_7 для відбування покарання , фактично зобов'язує суд звільнити засудженого від покарання.
В цьому контексті колегія суддів звертає увагу , що в першому випадку Центр пробації звертався із клопотанням з підстав невиконання ОСОБА_7 покладених на нього вироком суду обов'язків і суд не погодився із доводами клопотання.
Рішення суду про направлення особи в місця позбавлення волі за вироком суду з підстав невиконання ним обов'язків покладених вироком суду , виходячи із змісту ч.2 ст.78 КК України , жодним чином не пов'язана із вчиненням злочину і факт вчинення злочину не є самостійною підставою для направлення для відбування покарання.
В ситуації , що є предметом апеляційного перегляду , суд лише вказав , що особа «вчинила злочин» і тому вирішення питання про звільнення від покарання є передчасним.
Колегія суддів погоджується із доводами адвоката , що законодавством не передбачено такої підстави для відмови у задоволенні подання про звільнення від покарання , як передчасність.
Водночас колегія суддів звертає увагу , що виходячи із змісту ч.1 ст.78 КК України , висновки щодо якої колегією суддів наведені вище , направлення до суду обвинувального акту щодо вчинення ОСОБА_7 злочину передбаченого ст.382 КК України , перешкоджає звільненню засудженого від покарання.
Доводи апеляційної скарги адвоката не спростовують висновків суду першої інстанції.
Разом з тим колегія суддів акцентує увагу на тому , що закінчення іспитового строку , встановленого вироком суду , знімає з засудженої особи зобов'язання виконання покладених на нього вироком суду обов'язків.
Повторне звернення Центру пробації із поданням про звільнення засудженого ОСОБА_7 від покарання , за результатами судового розгляду провадження щодо нього за ст.382 КК України , на переконання колегії суддів жодним чином не порушує права ОСОБА_7 .
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону , які були б допущені судом першої інстанції , колегією суддів не встановлено.
Судове рішення відповідає приписам КПК , є законним , обґрунтованим і вмотивованим.
З огляду на наведене апеляційну скаргу адвоката в інтересах засудженого ОСОБА_10 слід залишити без задоволення , а ухвалу Полтавського районного суду , без змін.
Керуючись ст.ст.376,404,405,407,419 КПК України , колегія суддів Полтавського апеляційного суду ,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення , а ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 28 липня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про звільнення засудженого ОСОБА_7 від призначеного покарання - без змін;
Ухвала є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4