Справа № 942/1717/19
Провадження № 22-ц/810/494/20
24 вересня 2020 року м.Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П. (суддя-доповідач)
суддів - Авалян Н.М., Орлова І.В.
учасники справи:
позивач - Кредитна спілка «Імперіал ЛТД»
відповідач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3
відповідач - ОСОБА_4
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Імперіал ЛТД»
на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 25 травня 2020 року, ухваленого судом у складі: судді Чалого А.В. в приміщенні того ж суду у цивільній справі за позовною заявою Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,
встановив:
Кредитна спілка «Імперіал ЛТД» звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором від 02.12.2013 року, укладеним з відповідачкою ОСОБА_1 , поручителями якої виступили відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Заборгованість розрахована станом на на 20.09.2019 року та складає 151222,63 грн.
Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 25 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач Кредитна спілка«Імперіал ЛТД» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким вимоги позивача задовольнити у повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду. За доводами апеляційної скарги суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права при застосуванні до правовідносин сторін строку позовної давності.
Відповідачі правом відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Судом встановлені наступні факти, які підтверджені матеріалами справи та не заперечуються сторонами.
02.12.2013 року між позивачем КС «Імперіал ЛТД» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 498 нп, згідно умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 25000,00 грн на умовах строковості, зворотності та цільового використання. Плата за користування кредитом відповідно до п. 3.1 становить 70 % річних від загальної суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Строк дії договору становить 25 фактичних місяців від дати отримання боржником кредиту та діє до повного виконання зобов'язань відповідачем.
Цього ж дня між позивачем КС «Імперіал ЛТД» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 498 нп/1, згідно умов якого останній взяв на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями позичальниці ОСОБА_1 за кредитним договором № 498 від 02.12.2013 року.
Цього ж дня між позивачем КС «Імперіал ЛТД» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 498 нп/2, згідно умов якого останній взяв на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями позичальниці ОСОБА_1 за кредитним договором № 498 від 02.12.2013 року.
Цього ж дня між позивачем КС «Імперіал ЛТД» та відповідачкою ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 498нп/4, згідно умов якого остання взяла на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями позичальниця ОСОБА_1 за кредитним договором № 498 від 02.12.2013 року.
При складанні договорів поруки поручителі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були попереджені про солідарну відповідальність, яку вони нестимуть в разі неналежного виконання позичальницею ОСОБА_1 умов кредитного договору, та обізнані з істотними умовами кредитного договору.
За згодою сторін було складено графік погашення кредиту, згідно з яким позичальниця ОСОБА_1 зобов'язувалась до 25 числа кожного місяця сплачувати відсотки за користування кредитом та сам кредит, проте остання допускала порушення графіку погашення кредиту, в результаті чого виникла заборгованість.
Заборгованість розрахована позивачем станом на 20.09.2019 року у розмірі 151222,63 грн. та складається з заборгованості за кредитом - 23591,50 грн. та заборгованості по відсотках за користування кредитом - 127631,13 грн.
Суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитом, нарахованих станом на 31.12.2015 року (до закінчення строку кредитування).
Разом з тим суд визнав необґрунтованим позов в частині нарахування відсотків після 31.12.2015 року (після закінчення строку дії кредитного договору).
Визнаючи частково обґрунтованими позовні вимоги, суд першої інстанції застосував до правовідносин сторін строк позовної давності, вказавши наступне.
Відповідачкою ОСОБА_1 у судовому засіданні 25 травня 2020 року заявлено про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності.
За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на 25 місяців - до 01.01.2016 року включно.
Відтак, у межах строку кредитування до 01.01.2016 року відповідачка ОСОБА_1 як позичальник мала, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 25 числа кожного місяця.
Починаючи з 02.01.2016року, відповідачка мала зобов'язання незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.
Оскільки за умовами кредитного договору укладеного між сторонами 02.12.2013 року кредит надавався строком на 25 фактичних місяців, тобто до 01.01.2016 року, останній платіж відповідач здійснила 27.01.2016 року, тому право на звернення до суду у позивача виникло28.01.2016 року та діяло протягом трьох років, а з даним позовом до суду позивач звернувся лише 01.10.2019 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих правильних висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга містить виключно доводи про порушення судом норм матеріального і процесуального права у застосування строку позовної давності, тому, виходячи з принципу диспозитивності, колегія суддів перевіряє рішення суду виключно, виходячи з доводів апеляційної скарги.
Висновки суду про пропуск позивачем строку позовної давності відповідають встановленим обставинам справи та правильно застосованим нормам матеріального права.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами сплила, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).
Довід апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутня належним чином оформлена заява відповідачки ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності, не заслуговує на увагу, виходчи з наступного.
Враховуючи той факт, що Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, заява про її застосування може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 09.04.2019 по справі №912/1104/18
З протоколу судового засідання (а.с.114) та аудиозапису судового засідання від 25.05.2020 року убачається, що відповідачка ОСОБА_1 приймала участь в судовому засіданні та зробила усну заяву про застосування строку позовної давності.
Довід апеляційної скарги про те, що судом не надана оцінка щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, не за заслуговує на увагу, оскільки позивачем не заявлялось клопотання про поновлення строку позовної давності та не вказувались причини пропуску строку.
Також не заслуговує на увагу довід апеляційної скарги про те, що судом не надано належної оцінки щодо обґрунтованості позову, оскільки суд першої інстанції навів мотиви, щодо обґрунтованості позову в частині позовних вимог.
У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Імперіал ЛТД'залишити без задоволення.
Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 25 травня 2020 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: Н.М. Авалян
І.В. Орлов