Справа № 336/7699/19
Пр. № 1-в/336/19/2020
25 вересня 2020 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та направлення його для відбування призначеного покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2018 року,
Шевченківський РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 ..
В поданні зазначив, що на обліку Шевченківського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області з 19.06.2018 р. перебуває ОСОБА_4 , засуджений 26.04.2018 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік. На підставі ст. 76 КК України на засудженого покладено обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
04.07.2018 р. засуджений був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, з обов'язками покладеними на нього судом, з правовими наслідками звільнення від відбування покарання з випробуванням, попереджений про недопустимість скоєння нового злочину. Йому роз'яснено, що згідно з ч. 3 ст. 164 КВК України, засуджений зобов'язаний виконувати обов'язки, які покладені на нього судом: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації. Також засудженому було роз'яснено, що поважними причинами неявки до уповноваженого органу з питань пробації визнаються хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом, і які документально підтверджені. Крім цього, ознайомлений, що згідно статті 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені КВК, ЗУ «Про пробацію», а також покладені на нього судом обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання. За результатами проведеної бесіди засуджений власноручно заповнив підписку, про що свідчить його особистий підпис в зазначеному документі.
Незважаючи на роз'яснювальну роботу, яка проводилась з засудженим під час кожної явки на реєстрацію, попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання у разі ухилення від відбування призначеного покарання, засуджений порушував обов'язок, призначений йому вироком суду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме допускав неявки на реєстрацію без документально підтверджених поважних причин.
Крім цього, під час іспитового строку засуджений скоїв низку кримінальних правопорушень.
05.07.2019 р. ОСОБА_4 був етапований з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» до ДУ «Оріхівська виправна колонія (№88)» для відбування покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2019 року.
За час іспитового строку, визначеного вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 зарекомендував себе з негативного боку. За час перебування на обліку порушував умови та порядок звільнення від відбування покарання з випробуванням, що проявилося в неявці до уповноваженого органу пробації на реєстрацію без документально підтверджених поважних причин 20.08.2018 р. та 16.10.2018 р.. За зазначені порушення має два письмових попередження. Крім того, під час іспитового строку, вчинив нові злочини, у скоєнні яких визнаний винним вироками Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.11.2018 р. та Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2019 р..
Посилаючись на небажання засудженого стати на шлях виправлення та свідоме ігнорування виконання обов'язків, покладених на нього судом, орган з питань пробації просить скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 та направити його в місця позбавлення волі для відбування покарання згідно вироку суду.
У судове засідання 25.09.2020 р. представник Шевченківського РВ ФДУ «Центр пробації» в Запорізькій області не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подання, просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
Вивчивши подання та матеріали особової справи, з'ясувавши думку прокурора, суд вважає, що в задоволенні подання Шевченківського РВ ФДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування іспитового строку та направлення особи для відбування назначеного судом покарання відносно ОСОБА_4 слід відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2018 р. за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік. На підставі ст. 76 КК України на засудженого покладено обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
19.06.2018 р. вирок був прийнятий до виконання Шевченківським РВ ФДУ «Центр пробації» в Запорізькій області.
Згідно з приписами п. 8 ч. 1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Так, відповідальність осіб, звільнених від відбуття покарання з випробуванням регламентована у ст. 166 КВК України, зокрема у ч. 2 передбачено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, відділ з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбуття призначеного покарання. При цьому, як зазначено у ч. 3, невиконання обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
За цим законом направлення засудженого впродовж іспитового строку для відбування призначеного покарання настає у двох випадках: коли засуджений в період проходження іспитового строку не виконує покладених на нього судом одного чи кількох обов'язків (при цьому суд у кожному випадку повинен з'ясувати причини їх невиконання) або якщо засуджений протягом іспитового строку систематично (три і більше рази) вчиняв правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, що дає суду підстави для висновку про небажання засудженого стати на шлях виправлення і необхідності направлення його для реального відбування покарання.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 оку № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно з ч.2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
В судовому засіданні встановлено, що засуджений ОСОБА_4 під час іспитового строку двічі не з'явився на реєстрацію без документально підтверджених поважних причин - 20.08.2018 р. та 16.10.2018 р.. Невиконання обов'язку, покладеного на засудженого вироком суду, а саме неявка на реєстрацію у встановлений день не є підставою для скасування звільнення від покарання з випробуванням, оскільки протирічить меті призначеного покарання виправлення засудженого.
Що стосується скоєння ОСОБА_4 низки кримінальних правопорушень, то вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.11.2018 р. та Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2019 р. він визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України та йому призначено покарання у виді 1 року 4 місяців позбавлення волі, яке він відбув повністю у ДУ «Оріхівська виправна колонія (№88)».
Суд, також, враховує відсутність систематичності неявок та те, що іспитовий строк за вироком суду закінчився 26.04.2019 року.
Таким чином, підстави для задоволення подання відсутні.
Керуючись ст. ст. 476, 537, 539 КПК України, суддя -
У задоволенні подання Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 7 днів з дня винесення.
Суддя ОСОБА_1