Іменем України
31 серпня 2020 року м. Кропивницький
справа № 398/4468/15-ц
провадження № 22-ц/4809/894/20
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л. М., Мурашка С. І.,
за участю секретаря судового засідання Діманової Н. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
учасники справи: стягувач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,
боржник - ОСОБА_2 ,
заінтересована особа: Олександрійський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Харута Вікторія Анатоліївна, на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Авраменко О. В.) від 02 квітня 2020 року,
Короткий зміст позовних вимог
21 лютого 2020 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою та з урахуванням його наступної заяви від 12 березня 2020 року про уточнення він просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2/398/256/16 від 30 травня 2016 року, виданий Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 22185,45 дол. США та неустойки в сумі 109980,62 грн, а також стягнути з ПАТ «Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті з нього за виконавчим листом 880,18 грн.
Заявник обґрунтовував свою вимогу тим, рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кредитну заборгованість, що склала 22158,45 дол. США та неустойки (пені, штрафу) 109980,62 грн, а також по 2960,48 грн судових витрат з кожного.
На виконання рішення суду 30 травня 2016 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист № 2/398/256/16.
Згодом постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у справі ЄУН 398/1793/18 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_2 визнано договір «Автопакет» від 28 березня 2008 року № 401/28/03/2008/840/-8620/КФ, укладений між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 недійсним в частині поруки ОСОБА_1 .
У зв'язку з недійсністю договору ОСОБА_1 не має жодних матеріально-правових зобов'язань перед ПАТ «КБ «Надра», а тому виконавчий лист про стягнення з нього на користь банку коштів не підлягає виконанню. Оскільки під час проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження з нього було стягнуто 880,18 грн, просить повернути як безпідставно стягнуті ці кошти.
Короткий зміст рішення суду
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Судове рішення мотивоване тим, що рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист про стягнення зі ОСОБА_1 грошових коштів, не змінене та не скасоване у порядку, передбаченому чинним законодавством України, набрало законної сили, а тому відсутні підстави вважати, що виконавчий документ не підлягає виконанню.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Харута В. А. просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 , визнавши таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 30 травня 2016 року № 2/398/256/16, виданий Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості в сумі 22158,45 долара США та неустойки в сумі 109980,62 грн.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача послався на незаконність і необґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Стверджує про хибність висновку, який зробив суд, що визнання недійсним договору в частині поруки не впливає на обов'язок поручителя сплатити борг на підставі раніше ухваленого рішення. Визнання договору недійсним вказує на те, що обов'язки, які були передбачені недійсним договором, не виникли.
Заявник позбавлений можливості в інший спосіб захистити своє право так, як вже намагався оскаржити рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист про стягнення з нього коштів, але апеляційну скаргу суд повернув у зв'язку з пропуском строку на оскарження. Крім того, вже сплинув трирічний строк на подання заяви про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами.
Інші учасники справи правом на відзив на апеляційну скаргу не скористалися.
Суд першої інстанції встановив такі обставини
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 березня 2016 року у справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором «Автопакет» № 401/28/03/2008/840-8620/КФ позовні вимоги задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» кредитну заборгованість, яка склала 22158,45 дол. США та неустойку (пеня, штраф) в сумі 109980,62 грн, а також по 2960,48 грн судових витрат з кожного (а. с. 9-11, т. 2).
Суд стягнув з заборгованість ОСОБА_1 , як з поручителя позичальника ОСОБА_2
30 травня 2016 року на виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 березня 2016 року суд видав виконавчий лист № 2/398/256/16 (а. с. 180, т. 1).
14 вересня 2016 року старший державний виконавець Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Бевз Л. В. відкрив виконавче провадження № 52188095 з примусового виконання виконавчого листа № 2/398/256/16 від 30 травня 2016 року (а. с. 178, т.1).
30 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Кіровоградської області з апеляційною скаргою на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 березня 2016 року, яку ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2018 року залишено без руху для усунення недоліків, а ухвалою суду від 05 березня 2016 року визнано неподаною та повернуто (а. с. 157-159, т. 1).
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року договір «Автопакет» № 401/28/03/2008/840-8620/КФ від 28 березня 2008 року, що укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , визнаний недійсним в частині поруки ОСОБА_1 (а. с. 15-17, т. 2).
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Згідно частин 1 і 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, процесуальний закон визначає кілька самостійних підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а саме:
1.якщо його було видано помилково;
2.обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою;
3.з інших причин.
ОСОБА_1 , боржник у виконавчому провадженні, обґрунтовуючи свою заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не посилався на помилковість його видачі. Навпаки, він стверджував, що виконавчий лист видано відповідно до чинного рішення суду.
Він також не вказував на припинення його обов'язку перед банком, стягувачем у виконавчому провадженні, через виконання або його припинення з інших підстав, передбачених гл.50 розд. І книги п'ятої ЦК України.
Натомість боржник посилався на те, що його обов'язок перед кредитором, який, як встановив суд у своєму рішенні про стягнення боргу, виник з договору поруки, взагалі ніколи не існував оскільки рішенням суду в іншій справі, яке постановлено після ухвалення рішення суд про стягнення боргу, цей договір визнано недійсним.
Вбачається, що ОСОБА_1 оспорює обґрунтованість і правомірність покладення судом на нього відповідальності за невиконання грошового зобов'язання за договором «Автопакет» № 401/28/03/2008/840-8620/КФ від 28 березня 2008 року, тобто правильність рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 березня 2016 року.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ст. 432 ЦК України, на яку заявник посилається у своїй заяві про визнання виконавчого лиса таким, що не підлягає виконанню, розміщена в розділі ІV ЦПК України, який регулює вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Натомість перевірка правильності рішення суду в апеляційному порядку регулюється нормами глави 1 розділу V ЦПК України «Апеляційне провадження».
Крім того, перегляд рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути здійснено за нововиявленими або виключними обставинами в порядку, визначеному главою 3 розділу V ЦПК України.
При розгляді заяв на підставі положень ст. 432 ЦПК України суд не наділений повноваженнями втрачатися у рішення суду, яке набрало законної сили, змінювати його суть.
Роль суду в цьому випадку полягає у перевірці наявності/відсутності підстав для видачі виконавчого документа або наявності/відсутності підтвердженого рішенням суду обов'язку боржника на час виконання рішення суду, а не на час його ухвалення.
У зв'язку з цим, діючи в межах ст. 432 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність матеріально-правових та процесуально-правових підстав для визнання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 боргу таким, що не підлягає виконанню.
Суд відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він фактично позбавлений можливості в інший спосіб вирішити питання про свій обов'язок, підтверджений чинним рішенням суду, так, як 30 січня 2018 року він звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 березня 2016 року. Однак, апеляційну скаргу суд не прийняв до розгляду з причин відсутності обґрунтування ОСОБА_1 поважності причин пропуску строку на вчинення такої процесуальної дії.
Щодо перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, то з такою заявою ОСОБА_1 до суду не звертався.
В будь-якому випадку, втрата собою можливості перегляду рішення суду у її справі не може бути виправданням для розширеного тлумачення ст. 432 ЦПК України та неправомірного втручання в остаточне рішення суду, яке набрало законної сили.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Аргументи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали. Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384ЦПК України, суд
Залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Харута Вікторія Анатоліївна, без задоволення, а ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2020 року, без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду лише у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 вересня 2020 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді Л. М. Дьомич
С. І. Мурашко