Справа № 339/64/20
Провадження № 33/4808/264/20
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Головенко О. С.
Суддя-доповідач Шкрібляк
28 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Дуткевича М.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою (далі АС) ОСОБА_1 , на постанову судді Болехівського міського суду від 18 травня 2020 року, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , непрацюючий, громадянин України-,
визнаний винуватим за ч.1 ст.130 (в ред.07.07.2016 р.) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 420 грн.
З постанови судді вбачається, що 18 лютого 2020 року о 19 год. 35 хв. ОСОБА_1 на площі І.Франка в м.Болехів Івано-Франківської області, в порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), керував транспортним засобом БМВ 525 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків.
У своїй АС ОСОБА_1 покликається на те, що постанова судді щодо нього є незаконною, необґрунтованою, і такою, що винесена з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Суддя належним чином не дослідив усіх обставин справи та безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності .
Просить скасувати дану постанову, а провадження закрити на підставі п.1ч.1 ст.247 КУпАП.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституцією України та ст. 268 КУпАП.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення і пояснив, що 18 лютого 2020 року о 19 год. 30 хв. разом з братом ОСОБА_2 приїхали у центр м.Болехів, щоб отримати посилку. За кермом автомобіля був брат, який зупинив свій автомобіль, на деякий час відлучився, а ОСОБА_3 залишився у автомобілі. Підійшли працівники поліції і запитали чому він тут зупинився, на що він відповів, що чекає на посилку. Автомобілем не керував. Пройти огляд на стан сп'яніння відмовився, так як він не керував транспортним засобом, а тому його відмова була законною.
Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, просить провадження в справі закрити.
В судовому засіданні поліцейський-свідок ОСОБА_4 пояснив, що 18.02.2020 року під час несення служби на робочий планшет поступило повідомлення, що водій транспортного засобу БМВ 525 д.н.з. перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Після цього в м.Болехові, на вул.Франка, було виявлено даний автомобіль, який здійснив зупинку-стоянку транспортним засобом на автобусній зупинці. ОСОБА_1 сидів на водійському сидінні. В процесі спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків.
Також працівники поліції склали постанову від 18 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст.122, 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 18 лютого 2020 року підробляв таксистом, працівники поліції запропонували бути свідком, оскільки вони мають підозру, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Підійшовши до вказаної машини, побачив, що ОСОБА_1 чітко сказав, я відмовляюсь від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та в медзакладі. Також зазначив, що був другий свідок під час відмови водія.
Свідок ОСОБА_6 під час апеляційного розгляду пояснив, що 18 лютого 2020 року, о 19 год перебував на автобусній зупинці по вул.Франка, в м. Болехові. Побачив, що під”їхав транспортний засіб марки БМВ, за кермом перебував не ОСОБА_1 , а інша особа, ОСОБА_1 вийшов з правої сторони, як пассажир. За 10-15 хв. під”їхали працівники поліції і запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на алкоголольне сп'янінння, від якого він відмовився.
Клопотання захисника Дуткевича М.В. про виклик, як свідка, брата ОСОБА_1 відхилив, оскільки під час судового розгляду апеляційний суд не знайшов підтвердження того, що саме брат ОСОБА_1 був на місці події під час вчинення адмінправопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Дуткевича М.В., які просять скасувати постанову, а провадження закрити; перевіривши матеріали справи та додані документи, переглянувши відеозаписи з нагрудних знаків поліцейських та додані документи, допитавши свідка-поліцейського ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , суд вважає, що АС слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини,що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіряючи доводи АС, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суддею першої інстанції вжиті всі заходи для належного повідомлення захисника адвоката Дуткевич М.В. та його підзахисного ОСОБА_1 про розгляд даного адмінправопорушення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2020 року розгляд справи було відкладено на 16 березня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 в зв"язку з тим, що адвокат Дуткевич М.В., з яким він уклав угоду, зайнятий в іншому судовому засіданні (а.с.14).
Однак, 16 березня 2020 року ОСОБА_8 в судове засідання не з"явився, в зв"язку з чим ОСОБА_1 подав заяву про відкладення розгляду справи після 03.04.2020 року ( через епідемією кононавірусу) ( а.с.22).
22 квітня 2020 року о 14 год. захисник Дуткевич М.В. в судове засідання не з'явився повторно, хоч в цей день, перебуваючи в суді, о 10 год. 59 хв. подав клопотання про відкладення розгляду через свій пенсійний вік до завершення карантину (а.с.36).
Окрім того, слід зазначити, що подання захисником заяви про відкладення судового розгляду в день призначення дати судового засідання безпосередньо у приміщенні суду свідчить про умисне зловживання ним своїми правами, спрямоване на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності( а.с.36)
22 квітня 2020року в зв"язку з неявкою захисника за клопотанням ОСОБА_1 відкладено розгляд справи на 13 травня 2020року на 14 год. та роз"яснено йому право на укладення угоди з іншим захисником. (а.с.44).
13 травня 2020 року 10 год. 18 хв. ОСОБА_1 подав до суду клопотання про про залучення до участі в справі прокурора та про відкладення розгляду справи у зв'язку з карантином, оскільки має хворобу легень, а його захисник перебуває в зоні ризику за наслідками зараження коронавірусом (а.с.45-51).
Як вбачається із постанови Болехівського міського суду ОСОБА_9 був в судовому засіданні і давав показання, наполягав на закриті провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене вище, апеляційний суд вважає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Апеляційний суд визнає, що вищевказані обставини та процесуальна поведінка особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Дуткевича М.В. протягом розгляду справи в суді першої інстанції дозволили суду прийти до обґрунтованого висновку про зловживання ними своїми процесуальними правами.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах АС, однак не обмежений доводами АС, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення.
Апеляційний суд надає оцінку сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до виписаних у ст. ст.254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП.
Суддя першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР , водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР , передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130(в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) названого Кодексу особа, яка керує транспортним засобом не може відмовитись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, мотивуючи свої відмову тим, що не довіряє лікарю, який проводить медичний огляд. Згідно ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Суддя першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130(в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення: а саме: даними щодо обставин скоєного, викладеними в протоколі про адміністративні правопорушення від 18 лютого 2020 року ДПР18 №054373 і будь-яких зауважень щодо його змісту не висловлено (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів про те, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на визначення стану сп'яніння в присутності двох свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (а.с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Долинської ЦРЛ, в якому вказано, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с.3);
- письмовими поясненнями ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , з яких вбачається, що 18 лютого 2020 року о 19 год. 49 хв. в м.Болехів на пл. І.Франка були запрошені співробітниками поліції, як свідки при складанні адміністративного протоколу за ст.130 КУпАП щодо водія ОСОБА_1 , пройти огляд водій відмовився (а.с.4);
- матеріалами відеофіксації.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а його брат, є недостовірні, та спростовуються поясненнями як працівниками поліції, так і матеріалами відеофіксації.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
З вищевказаних відеозаписів, які були досліджені апеляційним судом, вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення було складено поліцейським відразу після відмови ОСОБА_1 від проходження на стан алкогольного сп'яніння на місці та в медзакладі, з роз'ясненням його прав передбачених ст.63 Конституцією України та ст.268 КпАП.
Як вбачається із відеоматеріалу, працівники поліції піддійшли до автомобіля і водій вийшов на вулицю. Встановлено: особу ОСОБА_1 та причину зупинки в недозволенному місці. При цьому ОСОБА_1 вказав, що працює начальником служби безпеки охоронної фірми в м. Івано-Франківськ. На запитання працівника поліції чи є в нього посвідчення водія відповідає: « ні, але є інший варіант, ми зараз по іншому договоримося». Пропонував неодноразово піти випити «могорич» та вирішити вказану ситуацію, працівники поліції відмовились. Згодом вказав, що є посвідчення водія та надає для перевірки; технічний паспорт на автомобіль відмовляється надати і вказує що всі документи є, але працівники поліції можуть забрати їх у нього.
Факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки в присутності двох свідків та в медичному закладі також зафіксовано. Передано вказаний автомобіль громадянину ОСОБА_12 , адже від водія був відчутний запах алкоголю .
Суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом і не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) КУпАП, оскільки вказані доводи спростовуються сукупністю вищезазначених доказів, досліджених судом.
Як вбачається із переглянутого відеозапису ОСОБА_1 чітко вказав, що він приїхав на автобусну зупинку, щоб забрати посилку. Також під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не вказував на те, що він не керував транспортним засобом, що свідчить про непослідовність його позиції, викликає недовіру до його доводів та вказує на їх неправдивість.
В результаті перевірки вищевказаних доводів АС не було встановлено порушень, передбаченого ст.266 КУпАП порядку проведення огляду на стан сп'яніння та приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103.
Апеляційний суд вважає, що вищевказані доводи апелянта є неспроможними, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються сукупністю доказів, які були досліджені апеляційним судом.
Зокрема, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що під час його складання ОСОБА_1 відмовився від підпису.
Оцінюючи вищевказані доводи апелянта, апеляційний суд приймає до уваги обставини, за яких на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення та те, що саме він, як водій транспортного засобу, відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці та в медичному закладі.
Показання свідка ОСОБА_11 дані ним під час розгляду АС, апеляційний суд визнає недостовірними, а отже недопустимими, оскільки вони не узгоджуються з даними, що містяться в протоколі про адмінправопорушення, даними, що зафіксовані на відеозаписах та іншими фактичними обставинами, встановленими під час апеляційного розгляду і спрямовані на вигородження ОСОБА_1 від адмінвідповідальності.
Разом з тим, як вбачається із резолютивної частини постанови суддя першої інстанції наклав на ОСОБА_1 окрім штрафу, в розмірі 10200 гривень, ще позбавлення його права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Як вбачається з листів Територіальних сервісних центрів в Івано-Франківській області та у Львівській області, що громадянину ОСОБА_1 не видавалось посвідчення водія.
Відповідно до п. 1.10 ПДР, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.
За таких обставин ОСОБА_1 неможливо визнати водієм, в контексті ПДР та Закону України «Про дорожній рух», оскільки в нього відсутнє посвідчення водія на керування транспортним засобом.
Згідно положень п.3 ч.8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
За таких обставин, АС ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Болехівського міського суду від 18 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з резолютивної частини вказаної постанови посилання на позбавлення права керування ОСОБА_1 транспортними засобами на строк один рік.
В решті постанову судді Болехівського міського суду від 18 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Ю.Д. Шкрібляк