Справа № 345/661/20
Провадження № 22-ц/4808/760/20
Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.
Суддя-доповідач Томин
22 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючої Томин О.О.
суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.
за участю секретаря Мельник О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради на рішення Калуського міськрайонного суду, ухвалене суддею Онушканичем В.В. 26 березня 2020 року в м. Калуші, повний текст якого виготовлено 26 березня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Теплодім», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Теплодім», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло, і між ним та КП «Водотеплосервіс» укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за даним Договором щодо сплати рахунків за житлово-комунальні послуги виконував своєчасно та в повному обсязі. Однак КП «Водотеплосервіс» не надавало послуги в повному обсязі та належної якості.
Так з 30.10.2019 року до 18.11.2019 року в квартирі позивача було відсутнє опалення, що підтверджує Довідка ТОВ «Управляюча компанія «Теплодім» №62 від 30.12.2019 року. Разом з тим за вищевказаний період КП «Водотеплосервіс» нарахувало вартість послуг як за такі, що надавалися.
30.12.2019 року ОСОБА_1 звертався до відповідача з проханням перерахувати вартість послуги з централізованого опалення за період з 30.10.2019 року до 18.11.2019 року, однак йому було відмовлено у зв'язку з тим, що експлуатуюча організація не підписала акт про компенсацію втрат теплоносія в будинках по АДРЕСА_2 .
Позивач зазначає, що для багатоквартирного будинку, у якому він проживає, встановлений будинковий прилад обліку теплової енергії, відповідно, відпуск теплової енергії проводиться по фактичних показниках загальнобудинкового приладу обліку будинків по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 . У зв'язку із цим виникають великі втрати теплової енергії при вході до квартири позивача. Нарахування оплати за спожиту теплову енергію здійснюється згідно із середньомісячними показниками засобу обліку, який не є вузлом комерційного обліку даного будинку згідно чинного законодавства України.
Таким чином вважає, що йому неправомірно відмовлено в перерахунку суми коштів за послугу з централізованого опалення, яку нараховано по фактичних показниках вказаного загальнобудинкового приладу обліку.
Також позивач вважає, що внаслідок порушення відповідачем його прав як споживача йому було завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що він та члени його родини з 30.10.2019 року до 18.11.2019 року були позбавлені звичних побутових умов життя, перебували в стресовій ситуації, він був змушений витрачати свій час на вирішення даного питання.
Просив визнати дії КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради щодо відмови в перерахунку суми коштів за послугу з централізованого опалення з 30.10.2019 року до 18.11.2019 року протиправними; зобов'язати КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради здійснити йому перерахунок грошової суми за комунальні послуги в сторону зменшення за період з 30.10.2019 року до 18.11.2019 року, у якому такі послуги не надавалися; стягнути з КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради на його користь моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 26 березня 2020 року позов задоволено частково. Визнано дії КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у здійснені перерахунку суми коштів за послугу з централізованого опалення з 30.10.2019 року до 18.11.2019 року протиправними. Зобов'язано КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошових сум за комунальні послуги з централізованого опалення в сторону її зменшення за період з 30.10.2019 року до 18.11.2019 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради подало апеляційну скаргу. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що у відповідності до Правил користування тепловою енергією розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими у встановленому порядку.
Згідно п. 41 вказаних Правил споживач несе відповідальність за вихід з ладу обладнання та приладів комерційного обліку теплової енергії, що входить до вкладу вузлів обліку, які перебувають на його балансі; витікання теплоносія через несвоєчасне усунення пошкоджень на власних теплових мережах та системі теплоспоживання.
Вказує, що згідно договірних зобов'язань межа експлуатаційної відповідальності знаходиться в місці встановлення вузла обліку, тобто по АДРЕСА_5 .
При цьому вузол обліку, згідно якого проводяться розрахунки за адресою позивача - це тепловий лічильник АКВА-МВТ, який є комерційним та відповідає державним стандартам і вимогам.
Зазначає, що КП «Водотеплосервіс» тільки подає теплову енергію до будинків, а їх обслуговування, в тому числі будинку по АДРЕСА_4 , здійснює ТОВ «Управляюча компанія «Теплодім». Таким чином поломка в підвалі будинку знаходиться за межею експлуатаційної відповідальності КП «Водотеплосервіс».
На його думку КП «Водотеплосервіс» виконує договірні зобов'язання в повному обсязі, а тому відсутні законні підстави для здійснення перерахунку за послугу з централізованого опалення позивачу.
Вважає, що опалення до будинку позивача подавалося, а поломка, що призвела до відсутності тепла в квартирі ОСОБА_1 , знаходиться в межах експлуатаційної відповідальності ТОВ «Управляюча компанія «Теплодім», тому КП «Водотеплосервіс» є неналежним відповідачем по даній справі.
Просить рішення Калуського міськрайонного суду від 26 березня 2020 року скасувати, ухвали нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що між ним та КП «Водотеплосервіс» було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а тому останнє є належним відповідачем по справі. Також апелянт визнав, що КП «Водотеплосервіс» за жовтень і листопад 2019 року поніс втрати від подачі теплоносія з ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» і пропонував представникам управляючих компаній врегулювати питання перерахунків за централізоване опалення споживачам в житлових будинках. Крім того в листі №523/1 від 28.05.2020 року щодо виконання рішення Калуського міськрайонного суду від 26 березня 2020 року апелянт зазначив, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок згідно службової записки начальника юридичного відділу від 27.05.2020 року, отже КП «Водотеплосервіс» визнало свою вину у неналежному наданні послуг з централізованого опалення. Щодо вузла обліку, згідно якого проводяться розрахунки за адресою позивача, то вважає, що тепловий лічильник АКВА-МВТ не є вузлом комерційного обліку даного будинку згідно чинного законодавства України, забезпечує постачання тепла на групу будинків, а багатоквартирний будинок, у якому проживає позивач, окремим засобом обліку на вводі не оснащений. Зазначає, що внутрішньобудинкові системи опалення в будинку позивача на момент подачі теплоносія знаходилися в справному стані, і ТОВ «Управляюча компанія «Теплодім» було встановлено, що стояк, який проходить у його квартирі, вийшов з ладу внаслідок проведення КП «Водотеплосервіс» ремонтних робіт. Таким чином вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.
В судове засідання апеляційного суду представник апелянта не з'явився, причини неявки суду не повідомив, повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином.
Позивач та представник третьої особи проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 3-4).
11.09.2013 року між Комунальним підприємством «Водотеплосервіс» з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони було укладено Договір №18598 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (а.с. 5-11). За умовами даного Договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення за адресою: АДРЕСА_6 , а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Згідно копії Довідки ТОВ «Управляюча компанія «Теплодім» №62 від 30.12.2019 року у квартирі АДРЕСА_1 з 30 жовтня 2019 року по 18 листопада 2019 року було відсутнє теплопостачання, про що було повідомлено КП «Водотеплосервіс» Довідкою №51 від 28.11.2019 року (а.с. 14, 38-42).
Факт відсутності теплопостачання за вказаною адресою підтверджується також письмовими поясненнями представника ТОВ «Управляюча компанія «Теплодім» (а.с. 35-37).
Встановлено також, що 30.12.2019 року ОСОБА_1 звертався до КП «Водотеплосервіс» із заявою щодо перерахунку оплати за послугу з централізованого опалення за період з 30.10.2019 року по 18.11.2019 року.
Листом №С-192 від 14.01.2020 року КП «Водотеплосервіс» повідомило позивача, що за жовтень і листопад 2019 року дане підприємство несло величезні втрати від подачі теплоносія з ДП «Калуська ТЕЦ-Нова», а саме: жовтень - 70,40%, листопад - 52,20%. 03.12.2019 року на підприємстві було проведено нараду з представниками управляючих компаній для врегулювання питання перерахунків за централізоване опалення споживачам в житлових будинках. Зокрема, ТОВ «Управляюча компанія «Теплодім» (яка є експлуатуючою організацією в будинку позивача) було запропоновано підписати акт про компенсацію втрат теплоносія в будинках по АДРЕСА_2 . Однак, з невідомих причин такий акт не був підписаний і жодного офіційного пояснення щодо непідписання акту не надходило, а тому КП «Водотеплосервіс» не має жодних підстав для проведення перерахунку за централізоване опалення по вищеназваній адресі і знімає з себе всю відповідальність перед споживачами (а.с. 15).
Згідно копій Рахунків-попереджень за жовтень та листопад 2019 року сума до оплати за опалення в квартирі позивача вказана без проведеного перерахунку (а.с. 16).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт тимчасової відсутності опалення у квартирі позивача, а його право як споживача на зменшення розміру плати за послуги з централізованого опалення у разі їх надання не в повному обсязі передбачене нормами чинного законодавства в сфері надання житлово-комунальних послуг та в договорі, укладеному між сторонами. Таким чином вимоги позивача про визнання дій КП «Водотеплосервіс» щодо відмови в перерахунку суми коштів за послугу з централізованого опалення з 30.10.2019 року до 18.11.2019 року протиправними та зобов'язання КП «Водотеплосервіс» здійснити перерахунок грошової суми за комунальні послуги в сторону її зменшення за період з 30.10.2019 року до 18.11.2019 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завдання моральної шкоди, понесених моральних страждань, не доведено наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача. Крім того, сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками з огляду на наступне.
Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до частини першої надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 21 Закону виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону.
Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості (п.п. 1, 5 частини першої статті 7 цього Закону).
Згідно з пунктами 1, 5 частини другої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг.
Крім того пунктом 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, визначено, що споживач має право на зменшення розміру плати у разі: надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг; перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях тощо) у порядку, встановленому цими Правилами; звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт; відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг (далі - Правила).
Згідно пункту 48 Правил проведення перерахунків розміру плати за послугу з централізованого опалення в разі ненадання її або надання не в повному обсязі, зниження якості, крім випадків, коли надання послуги з централізованого опалення розпочалося пізніше встановленого строку або опалювальний сезон достроково закінчився, а також за наявності перерв у наданні послуг, що перевищують допустимий строк, здійснюється відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 року №151 (далі - Порядок).
Вищевказані права та обов'язки також передбачені Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, і в Договорі №18598 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, укладеному між сторонами (надалі - Договір) (а.с. 5-11).
Зокрема, згідно п.п. 10 п. 19, п.п. 2 п. 21 Договору виконавець зобов'язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживача і проводити відповідний перерахунок розміру плати за послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження кількісних і якісних показників - шляхом зменшення розміру плати.
Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із листом щодо здійснення перерахунку плати за централізоване опалення з 30.10.2019 року по 18.11.2019 року з метою врегулювання зазначеного спору (а.с. 15). Також відповідну довідку про відсутність опалення в житлових будинках, зокрема у квартирі позивача у вказаний період, було направлено відповідачу експлуатуючою організацією ТОВ «Управляюча компанія «Теплодім», яку ним отримано 29.11.2019 року (а.с. 38-42).
При цьому КП «Водотеплосервіс» не спростовано факт відсутності опалення у квартирі ОСОБА_1 у вказаний період, а його відмова у здійсненні перерахунку мотивована тим, що ТОВ «Управляюча компанія «Теплодім» не було підписано запропонований ними акт про компенсацію втрат теплоносія в будинках.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.
Що стосується посилань в апеляційній скарзі на те, що згідно договірних зобов'язань межа балансової належності (відповідальності) КП «Водотеплосервіс» знаходиться в місці встановлення вузла обліку, тобто поломка в підвалі будинку (вихід з ладу вентиля на стояку) знаходиться за межею експлуатаційної відповідальності відповідача, то слід зазначити наступне.
Так, Наказом Держжитлокомунгоспу України від 10 серпня 2004 року №150 затверджено Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, пунктом 1.1.12 якого передбачено, що до послуг з централізованого опалення та вентиляції належить: регулювання та гідравлічне випробовування систем централізованого опалення; регулювання та налагодження системи вентиляції; промивання трубопроводів та приладів централізованого опалення; усунення течі в трубопроводах, приладах та арматурі; регулювання триходових кранів; поновлення сальникових ущільнень; укріплення ізоляції трубопроводів; огляд та очищення конденсаційних горщиків, інжекторів, елеваторів, змішувачів, редукційних клапанів, регулювальних кранів та вентилів, засувок, грязьових відстойників, повітрозбірників, компенсаторів, вантузів; очищення від накипу запірної арматури; закріплення приладів; закріплення трубопроводів; консервація та розконсервація системи централізованого опалення; оглядання та підтягування на трубах контргайок, муфт або їх заміна; заміна прокладок у фланцевих з'єднаннях та усунення течі; перевірка контрольно-вимірювальних приладів; очищення від бруду та іржі розширювального бака, часткове відновлення його теплоізоляції.
Частиною ч. 3 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.
Згідно п. 22 Договору точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, у багатоквартирному будинку з централізованого опалення є стояки в межах квартири (а.с. 10).
При цьому доказів того, що у спірний період якість послуги з постачання теплової енергії на межі інженерно-технічних систем приміщення споживача відповідала встановленим вимогам матеріали справи не містять.
Таким чином колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відсутність опалення з 30.10.2019 року по 18.11.2019 року відбулося не з вини комунального підприємства та погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
В частині відмови в задоволенні вимог позову про стягнення моральної шкоди рішення суду не оскаржувалося, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України законність судового рішення, ухваленого у цій частині, апеляційний суд не перевіряє.
Оскільки рішення місцевого суду в оскаржуваній частині постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.
Судові витрати, у відповідності до вимог ст.ст. 141, 382 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» між сторонами не розподіляються.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову є визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок оплати за послугу із централізованого опалення, стягнення моральної шкоди.
Отже, ця справа не є справою з ціною позову, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
За приписами п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 26 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2. ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуюча: О.О. Томин
Судді: Г.П. Мелінишин
О.В. Пнівчук
Повний текст постанови складено 28 вересня 2020 року.