Справа № 442/8260/19
Провадження № 1-кп/442/114/2020
28 вересня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019140140001490 від 11.08.2019 та №12019140110002099 від 11.11.2019 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Торчиновичі Старосамбірського району Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, без зареєстрованого місця проживання, до арешту фактично проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 25.10.2017, зміненого в частині покарання ухвалою Львівського апеляційного суду від 19.04.2018, за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ст.70 КК України до 5-ти років позбавлення волі; ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 25.07.2019 звільненого від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 10 місяців 15 днів; вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 19.11.2019 за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі; вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.11.2019 за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 12.12.2019 за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі;
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України,
з участю прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
ОСОБА_4 09.11.2019 близько 15 години, перебуваючи в парку Небесної сотні на вул.А.Мельника в м.Стебнику Львівської області, маючи умисел на заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, шляхом обману, повторно, під приводом здійснення телефонного дзвінка, заволодів його мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi Note7», 6/64 GB, ІМЕІ НОМЕР_1 , вартістю 3500 гривень, яким розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.
Крім цього, ОСОБА_4 11.08.2019 приблизно о 22.00 год, маючи прямий умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з корисливих мотивів, привідчинивши двері під'їзду будинку АДРЕСА_2 , зайшов усередину, де без дозволу власника, всупереч волі останнього, повторно, незаконно заволодів транспортним засобом, що там знаходився, скутером марки «Honda»», моделі «Dio35 ZX», номер двигуна НОМЕР_2 , об'ємом 49,9 сантиметрів кубічних, вартістю 7200 гривень, що належить ОСОБА_9 , та шляхом кочення перевіз вказаний транспортний засіб з місця події у напрямку кафе «Холодний Яр» по вул.Лесі Українки в м.Дрогобичі, де збув його невстановленій слідством особі, чим завдав потерпілому майнової шкоди на суму 7200 грн.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 з пред'явленим йому обвинуваченням погодився частково: за ч.2 ст.190 КК України - визнав повністю вину у вчиненому, за ч.2 ст.289 КК України - не погодився з кваліфікацією дій. Пояснив, що викладене у фабулі обвинувачення за ч.2 ст.190 КК України відповідає дійсним обставинам. Доповнив, що у вчиненому щиро розкаюється; заподіяну потерпілому ОСОБА_8 шкоду відшкодував повністю.
Потерпілий ОСОБА_8 подав заяву про розгляду справи у його відсутності та зазначив, що майнову шкоду йому відшкодовано.
Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, він та інші учасники судового провадження не оспорюють докази щодо обставин справи, суд, з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів по вказаному епізоду. А тому, розгляд кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.190 КК України проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують його особу, суд дійшов висновку, що винуватість останнього у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Відтак, дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.289 КК України, така доводиться доказами, здобутими під час судового розгляду справи, а саме:
- частково показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , який пояснив, що у нього з потерпілим ОСОБА_9 була домовленість, згідно з якою він «візьметься за ремонт скутера». Вони бачились на початку серпня 2019 року і тоді ж ОСОБА_9 розповів йому про поломку скутера, показав, де такий стоїть. Він спершу подумав, що потерпілий живе у будинку, в під'їзді якого знаходився скутер. Однак, останній розповів, що там живе його мама. Вони домовились, що він знайде майстра для ремонту скутера і зателефонує ОСОБА_9 , але згодом втратив контакти з ним. Повідомити матері потерпілого про намір забрати скутер, чомусь не здогадався. Коли він прийшов по скутер, вже була пізня година. З ним був ОСОБА_10 . Він домовився з майстром, що той забере скутер бусом. Оскільки з цим бусом теж трапилась якась поломка, то йому довелось штовхати скутер до буса в сторону парку. Коли він розповів працівникам поліції про мужчину, якому віддав скутер, вони згодом повідомили, що такий помер. Зазначив, що він не продавав скутер останньому, а домовився з ним про ремонт, оскільки забрав скутер, щоб відремонтувати;
- показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який показав, що з обвинуваченим ОСОБА_4 знайомий, оскільки вони разом навчалися в школі. Він придбав для сина скутер «Honda», моделі «Dio», який згодом був залишеним у під'їзді будинку, де проживає його мама ОСОБА_11 . Цей скутер стояв там близько місяця, оскільки син шукав для нього майстра. У серпні минулого року йому передзвонила мама та повідомила, що пропав скутер. Розповіла, що вдень скутер ще стояв у під'їзді, хоча не приділила значення тому, що розвернутий кермом до дверей (в інший бік, ніж стояв до того). А сусідка ОСОБА_12 йому повідомила, що бачила у зазначений день біля під'їзду двох невідомих їй осіб. Доповнив, що цього ж місяця він зустрівся з ОСОБА_4 , якому розповів про те, що шукає майстра для скутера і показав місце, де такий знаходився. При цьому, розповів, що в даному під'їзді проживає його мама (на другому поверсі). Не заперечує, що ОСОБА_4 міг казати, що привезе майстра. Однак, він навіть не припускав, що обвинувачений забрав скутер для ремонту. Зазначив, що вони обмінялися номерами телефонів, проте, жодного дзвінка від ОСОБА_4 не було. Вважає, що останнього слід не карати суворо;
- показаннями свідка ОСОБА_10 , який суду показав, що він не пригадує повністю події вказаного дня. Проте, пам'ятає, як чекав увечері ОСОБА_4 біля під'їзду на вул.Л.Українки. Останній викотив скутер і сказав, що це його. Оскільки йому було по дорозі з останнім, то він йому трохи допоміг штовхати скутер;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , яка зазначила, що проживає у квартирі АДРЕСА_3 , на другому поверсі. На першому, у під'їзді, стояв скутер. У день крадіжки вона помітила, що скутер розвернутий в інший бік - кермом до виходу, але не придала цьому значення. А ввечері вже виявила його відсутність;
- протоколом огляду місця події від 10.08.2019, згідно з яким під час огляду сходової клітки в будинку АДРЕСА_2 виявлено та вилучено сліди рук;
- висновками експертизи №4/900 від 15.10.2019 та №4/1189 від 26.11.2019, з яких вбачається, що чотири сліди пальців рук, вилучені 10.08.2019 при огляді місця події на вул.Л.Українки, 28, в м.Дрогобичі, залишені відповідно тричі середнім пальцем правої руки та вказівним пальцем правої руки ОСОБА_4 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2019, згідно з яким свідок ОСОБА_11 впізнала особу на фотознімку №1 ( ОСОБА_4 ), яка в день угону скутера заходила у під'їзд її будинку;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.11.2019, за участю підозрюваного ОСОБА_4 , який відтворив обставини події, вказавши на місцезнаходження викраденого скутера; на двері, через які він викотив транспортний засіб та яким способом; показав шлях до кафе «Холодний яр», в напрямку якого котив скутер, де (у парку) зустрів візуально йому знайомого чоловіка, якому продав скутер;
- довідкою про вартість майна, складеною 11.11.2019 оцінювачем ОСОБА_13 , згідно з якою вартість скутера марки «Honda Dio35 ZX» становить 7200 грн.
Беручи до уваги наведене, суд критично розцінює показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не продавав скутер, а віддав такий майстру, оскільки вони не підтверджуються беззаперечними доказами та не узгоджуються з протоколом проведення слідчого експерименту від 28.11.2019, згідно з яким ОСОБА_4 вказав на місце, куди відкотив скутер і де продав такий іншій особі. Дана обставина має значення для суб'єктивної сторони злочину, яка характеризується умислом; а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є мета.
Посилання сторони захисту на те, що дії ОСОБА_4 по даному епізоду слід кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України, є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Захисник обвинуваченого вважає, що останній скористався дружніми відносинами з потерпілим і використав скутер у своїх цілях. Адвокат зазначив, що у ОСОБА_4 з потерпілим ОСОБА_9 була домовленість щодо ремонту скутера, відтак потерпілий надав, хоча і не письмово, згоду на це. Відповідно, на думку сторони захисту, у даному випадку не може йти мова про угон транспортного засобу.
Однак, суд звертає увагу, що потерпілий ОСОБА_9 , згідно з його показаннями, не давав згоди на те, щоб ОСОБА_4 забрав транспортний засіб із під'їзду будинку. Потерпілий суду пояснив, що вони обмінялись номерами телефонів, оскільки просив допомоги в ОСОБА_4 знайти майстра для скутера, а також показав обвинуваченому будинок і під'їзд, де знаходився транспортний засіб, при цьому зазначив, що там проживає його мама. Вказаного не заперечив і сам обвинувачений. Не зважаючи на те, що ОСОБА_4 пояснює свої дії (щодо неповідомлення потерпілого про намір забрати скутер) втратою контактів з ним, поведінку обвинуваченого неможливо назвати законною, зокрема за відсутності чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника транспортного засобу.
Ставити під сумнів покази потерпілого підстав у суду немає. Вони узгоджуються з наведеними судом доказами.
Слід також зазначити, що диспозицією частини першої статті 289 КК України передбачено незаконне заволодіння транспортним засобом. Диспозицією частини другої цієї статті, зокрема визначено: ті самі дії, вчинені повторно. Водночас Кримінальний кодекс України містить примітку до згаданої статті: 1. Під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. 2. Відповідно до частини другої цієї статті під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або кримінальне правопорушення, передбачене статтями 185, 186, 187, 189-191, 262, 290, 410 цього Кодексу.
Відтак, з урахуванням вищенаведеного, дослідивши матеріали кримінального провадження, письмові докази, допитавши в судовому засіданні свідків та потерпілого, оцінюючи усі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, доведена повністю.
Отже, дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.289 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він повторно незаконно заволодів транспортним засобом.
При обранні виду і міри покарання ОСОБА_4 суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та, відповідно до ст.65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим правопорушень, враховує їх наслідки та обставини.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , є визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та щире каяття.
Обставини, які обтяжують ОСОБА_4 покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів, зважаючи на те, що останній, маючи судимість зокрема за умисний злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України, будучи звільненим умовно-достроково з місць позбавлення волі, вчинив новий умисний злочин.
Беручи до уваги вищезазначене та обставини справи, враховуючи особу винного, його характеризуючі дані, а також те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також попередження нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_4 засуджений вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 19.11.2019 за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі; вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.11.2019 за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 12.12.2019 за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі; якими враховано невідбуте покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 25.10.2017, зміненого в частині покарання ухвалою Львівського апеляційного суду від 19.04.2018. Строк відбуття покарання згідно з вказаними вироками слід рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 після звернення вироку до виконання.
Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.11.2019 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою; ухвалено взяти під варту підозрюваного ОСОБА_4 в залі суду. Поряд з тим, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.07.2020 ОСОБА_4 , засудженого вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 19.11.2019 та вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.11.2019, тимчасово залишено в ДУ «ЛУВП №19» для подальшого етапування до суду на розгляд з його участю даного кримінального провадження.
Отже, на підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточне покарання суд визначає шляхом приєднання до покарання за новим вироком частково невідбутої частини покарання за попередніми вироками, а також в остаточне покарання слід зарахувати покарання, відбуте за попередніми вироками, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.190 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.289 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Згідно з частиною 4 статті 70 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 19.11.2019, за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.11.2019 та за вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 12.12.2019, і визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі без конфіскації майна.
Відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту взяття під варту, тобто, з 29.11.2019 .
Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення:
- судової дактилоскопічної експертизи №4/900 від 15.10.2019 в розмірі 628,04 (шістсот двадцять вісім) грн.,
- судової дактилоскопічної експертизи №4/1189 від 26.11.2019 в розмірі 628,04 (шістсот двадцять вісім) грн.,
одержувач: УК у Залізничному районі м.Львова/Залізничний/24060300; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA488999980000031114115013003.
Речові докази: чек про покупку мобільного телефону «Xiaomi Redmi Note 7», 6/64 GB (постанова про визнання речовим доказом від 11.11.2019, т.1 а.с.108) - залишити при матеріалах кримінального провадження № 120191401100002099 від 11.11.2019.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1