Справа № 438/665/20
Номер провадження 3/438/377/2020
Іменем України
25 вересня 2020 р. суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу серія ДПР18 № 447270 від 13 травня 2020 року - 13 травня 2020 року о 09 год. 22 хв. в м. Стрий по вул. Нижанківського керував автомобілем ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, порушена координація рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП.
У судовом засіданні, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Таким чином суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутністі.
Згідно вимог ч.2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Як встановлено, правопорушення було скоєно 13 травня 2020 року, таким чином, на момент розгляду справи 25 вересня 2020 року, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня вчинення правопорушення минув, в зв'язку з чим у відповідності до ст. 247 п. 7 КУпАП накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення не можливе, а провадження по даній справі підлягає закриттю.
Вирішуючи питання про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, судом враховано положення ст.6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Судом також враховано, що п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абз.1 ст.247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст.280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами ст.284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Тобто, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Зважаючи на викладене, суд не вбачає у даному випадку підстав для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки її встановлення у разі закриття провадження у справі може призвести до порушення його права на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, приймаючи до уваги те, що з часу вчинених ОСОБА_1 дій та бездіяльності, які кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, і до дня розгляду суддею протоколу про адміністративне правопорушення, минуло більше трьох місяців, то провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 необхідно закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 130, 247, 283, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП закрити в зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
На дану постанову протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Суддя: А.Т. Слиш